Він був дуже гарненьким і дуже знайомим ну звісно, це ж був Ніколас.
-Пробач Нік,Руденька познайомся, мій брат Нік!-
-Приємно познайомитись!-Соня посміхнулася до Ніка, а він її і вона знову згадала його і його неперевершену посмішку,що зігріває.
   Трохи поседівши у кафе усі вирушила на прогулянку містом.Вони дуже довго гуляли говорили розповідали різні цікаві історї.Соня поїхала додому дуже сумною, вона перший раз за чотири роки побачила його,завтра у школу.
  Софія збиралася у ранці у школи випрямила волосся,зробила макіяж, одягнула міні спідницю чорного кольору та ніжно рожеву сорочку з вирізами на плечах.
  Після дзвінка Соня читала книжку у клас зайшов деректор та сказав.
-Доброго дня 10-М до вас у клас повернувся новий старий учень!-і він сам засміявся зі свого жарту і це виглядала дуже-дуже дивно і продовжив-Це Ніколас Левін.Сідай на місце і почніть урок!Дякую за увагу гарного дня!-Ніколас відразу  помітив Софію, але той скромний образ, що був учора дуже відрізнявся від сьогоднішнього, але він сів поряд і  вона   відсунулась до вікна.І прикрила руками зошит,аби він не бачив ім'я Софія Зікмей,хоча він же незнає,що вона тепер не Трінчер.Доречі за півроку після смерті батька,мама також померле через проблеми з серцем і Соню вдочерили батьки Саймона то ж тепер Саймон її брат,і у дівчини фамілія також Саймона.
-Привіт Руденька незнав, що ти тут вчишся,а як давно якщо не секрет?-він посміхнувся Соня подивилась на нього і сказала
-Привіт це я незнала,що ти тут вчитися будеш, а на твої запитання відповідати не маю бажання!-і відвернулась до дошки далі він мовчав, доки на наступному уроці Алгебри не сказали
-Софія Зікмай будь-ласка до дошки!-і Соня встала,очі у Ніка збільшились у сто разів, схоже він знає фамілію Саймона.Коли Софі сіла він запитав
-Ти сестра Самона?-
-Так!-
-Хіба у нього була сестра ти рідня?-
-У нього не було сестри, мене вдочерили!-
-А яка твоя фамілія була до цього!-
-Ніколас, моя фамілія була Софія Трінчер!-
-Що, пробач?-
-Нічого, пиши!-він просто був у шоці, усі інші уроки він мовчав,ну точніше час відчасу намагався щось казати,але завжди зупинявся на півслові і  він перший вилетів коли уроки закінчились з класу,Соня вирішила піти у парк на їхнє місце.
Вона сіла на траву,але хтось підійшов ззаду і обійняв її за талію.Коли дівчина повернула голову то побачила Ніка.І вона відразу вскочила на ноги і зкинула  його руки з талії
-Соню!?-
-Що тобі потрібно ти узагалі нормальний?Хоча чому я запитую сама знаю що Ні!-
-Соню ти дуже змінилась!-сказав він тихо майже шепотом
-Ти те ж!- сказала уже навпаки голосно Соня
-Тоді ти був менш самозакоханим йолопом!-
-Чому?-
-Тому що ти думаєш, що просто зник на 4 роки і тепер повернувся і обіймаєш мене,ти думаєш я тебе пробачила та й узагалі я коли не буть тебе пробачу?Ти навіть нічого не сказав ти зовсім нічого!-вона кричала,а остані слова сказала тихо і просто пішла, а він її не зупиняв,а просто стояв.