Я пішла у школу на голові завязала елегантний пучок,вдягнула чорну обтягуючу коротку спідницю,білу сорочку на гудзичках.Одягнула чорні туфлі на підборах та одягнула замість лінз старі чорні окуляри.Я під фарбувала очі намалювала стрілки,намалювала губи яскраво червоним і я замалювала ластовиння.
  Коли я йшла по школі усі просто дивились на мене,найцікавіше,що коли я зайшла до класу усі просто дивились на мене я сіла на своє місце хтось уже прямував до мене аж раптом продзвенів дзвінок і у клас зацшов учитель то ж усі зайняли свої місця
  Наш молодиц учитель географії дивився на мене цілий урок ніби я  ..Навідь незнаю,як це описати.
  Наперерві підійшла Кларис з двійкой її подруг.Вона шарпнула мене за руку
-Встань дурепо!-крикнула вона.Я на злість її елеганто встала і як в нічом не бувало подивилась,на неї так,  що вона аж закипала від злості.Вона хотіла ударити мене по обличю,але я перехопила її руку ударила у коліно, так щоб вона упала.Усі були у шоці якийсь хлопець, що також був її постійним підручним хотів  схопити  мене за плече, але я ухилилась схопила його за  запястя та вивирнула його знову удар ногою у коліно і   з гуркотом упав.
Я пішла у клас Саймона,аби домовитись про зустріч.Коли зайшла у клас то помітила знайому постать, а поряд стояв Ральф.
-Соню!-Ральф обійняв мене.
-Що з тобою Принцесо,чому ти так виглядаєш,чому не відповідала на дзвінки?-Саймон узяв мене за плечі
-Чекаю у парку на нашому місці!-і я пішла у свій клас
  Після уроків я уже чекала їх,і думала що сказати.Ось вони уже йдуть.
-А тепер пояснюй усе, ми слухаємо і чому ти так виглядаєш?-
-Добре,я пропустила два тиждні школи, через те що тато помер.-
-Соню але?- Саймон був дуже здивований і наляканий, Ральфу стало погано.
-Пробач!-сказав Ральф
-Ну і чому ти вибачпєшся?-
-Незнаю, але я не розумію чому усе це відразу навалилося однією купою на тебе!?Так багато проблем відразу!-я підійшла до Ральфа і скуйовдила його волосся,посміхнувшись.
-Ну взагаліто у мене є ви!І я впевнена, що просто так я нездамся, якщо ви будете поряд!-
   Я й правда за останій час зрозуміла, що я мушу змінитись, я мушу стати менш стриманою,розкутою,
привабливою я мушу перестати  боятисьч зробити комусь боляче, якщо хтось зробив мені чи моїм близьким погано.
Я мушу довести, що я сильна!Але я нізащо не перестану бути доброю,турботливою,вічливою до людей  що мені дорогі,а ще я вірю що знайдуться люди, що все ж зможуть розгледіти мене справжню, за маскою....