З того моменту пройшло близько чотирьох місяців. Звичне тепло з спочатку змінилось на холод, адже наставала зима. Вона була досить холодною, а часті снігопади, ожеледиця, хуртовина спонукали людей чекати весну. Сьогодні вже дев’яте березня, температура на вулиці досі холодна, але вже коливається від нуля до п’яти градусів за цельсієм. За цей час не багато, що сталось, але пройдемось по основних моментах недалекого минулого:

Після повернення до Келлерну Лія почала приховуватись від Ділана. Те відео буквально підірвало її довіру до хлопця. Перші кілька днів дівчині було боляче, моментами вона мала істерику й зі сльозами заривалась у подушку. Лі Чжи Он, Генрі та Емі намагались її заспокоювати, а до цього марафону долучилось ще кілька людей. Одного дня коли дівчині було зовсім погано від цієї ситуації , вона все ж пішла до школи. Ділан намагався з нею поговорити, але дівчина то втікала то ховалась аби не попастись йому на очі. Вона не хотіла ані чути ані бачити юнака. Насправді ж життя трохи змінилось у всіх. Якось після одного з уроків до Лі підсіла Крісті й мовила:

- Якщо потребуватимеш допомоги, то можеш завжди на мене розраховувати

Чути таку фразу було шокуюче. З якого такого дива Кріс, котра стільки разів робила дівчині погане раптово готова допомогти. Насправді ж розгадка була куди легшою ніж можна й подумати. Еванс побачила себе зі сторони й почала змінюватись, але по відношенню не лише до Лії, а й до усіх.

Справа у тому, що після конфлікту між Ділом та Лі школа розділилась на три табори. Перший – ті, хто емапатував дічині. Це були люди, котрі намагались допомогти їй. Хоч руда й не раз стримувала свої емоції й не давала їй волю, біль не зникав. Він все ще дер з середини маленьке дівоче серце.

Другий табір – люди, котрі були на стороні Ділана. Вони вважали , що хлопець правильно все зробив, хоч це твердження й було хибним. Прихильників другого табору було значно більше, але як дивно це не звучало б парубок сам ненавидів людей котрі стояли на його боці. Це не стосувалось лиш близьких друзів. Багато людей чмирили Лію мовляв: « ти сама винна», « вона думала, що Діл поведеться на таку лахудру?!» - було й чимало інших висказувань, але ці звучали частіше

Третій табір – це були люди, котрим абсолютно байдуже на такі конфлікти. Вони керувались словами : « в кожному випадку це лише їх справа, вони досить дорослі, аби вирішити її самостійно». До того ж ці люди розуміли, що пихати свого носа в чужі справи не правильно та не етично.

Після деяких вчинків прихильників другого табору Кріс почала оговтуватись. Вона побачила зі сторони як дії інших так й реакцію Лії. Й Еванс почала проявляти емпатію. Невже тепер її мозок почав нормально функціонувати.

Поки Лія намагалась час деякий оговтатись від поступку Ділана, а у Крісті прокинувся здоровий глузд зміни були й у інших. Ось наприклад Емілі весь час допомагала подрузі подолати труднощі. До неї доєднувались Чжи Он, Генрі, Ванесса та Алекс – це був, так би мовити, клуб підтримки. Хоч ця ситуація між Ділом та Лі зам’ялась через тиждень, але підлітки все одно проводили багато часу разом. Життя потрохи налагодилось. Емілі з Алексом почали проводити багато часу разом. Вони часто гуляли, спілкувались і все тому подібне. Спершу Серпен жартувала з подругою, що їй це подекуди нагадувало побачення. Та за якийсь час жарти переросли у реальність. На новий рік, котрий весь клас святкував разом у школі, вони об’явили, що тепер офіційно зустрічаються. Така новина порадувала усіх. Вони справді були гарною парою, ніяких конфліктів, лише здорові стосунки. І це було просто прекрасно.

Ванесса та Маркус також зійшлися. Що правда це рішення потребувало довгого часового проміжку, багатьох розмов та труднощів. «Повернути довіру після такого не можливо» - казали люди, але кохання може усе. На щастя підлітки мали здорові стосунки, хоча для цього було зроблено не мало роботи. Майже п’ять місяців вони «працювали» над своїм щастям, аби у один день прийти до школи разом й тримаючись за руки сказати: « Ми разом». Всі запам’ятали той день:

Лія й Емілі сиділи готувались до англійської мови, як от у клас заходять Несса та Маркус. Парубок ніжно приобіймав її, це виглядало дуже мило. Однокласники звичайно очманіли від побаченого. Та й взагалі це вже третя пара за цей навчальний рік. Дівчата, котрі сиділи за Лією та Емі тоді мовили : « Не дарма кажуть, що саме у випускних класах, частіше за все з’являються відносини». Практика підтвердила цей випадок. Після оголошення Ванессою новини, про стосунки дівчата 11 – в буквально « налетіли» на дівчину з обіймами, а потім почали розпитувати як так сталось. Зі сторони здавалось, що для Маркуса ці стосунки були важливішими. Ще з того моменту у Шарлотті він був закоханий у дівчину. Його симпатія не закінчилась, а навпаки все більше й більше розцвітала кожен день, ніби квітка з приходом весни. Кожен день, який вони проводили разом веселий чи сумний, з обличчя хлопця не сходила посмішка. Він був щасливий. Тепер Маркус знав, що кохана людина може дійсно зробити його щасливим. Хоча вони й підлітки, можливо це не назавжди, але головне, що наразі їх почуття дійсно щирі. Й як би важко не було, вони будуть разом

Щодо Генрі та Джейка: вони були гарними друзями на початку осені, а згодом, як ви знаєте, стали парою. Так, важкості переслідували їх, але вони справлялись. На початку зими Генрі розповів батькам про те, що має не традиційну орієнтацію. Його батько очманів від такої новини, але прийняв це. Натомість мати хлопця відреагувала спокійно й запросила Джейка у гості. Тоді все пройшло прекрасно. Батьки прийняли хлопця як члена сім’ї. Доречі батьку Генрі сподобався парубок, в подальшому вони не ворогували, а навпаки добре спілкувались. Булінгу в школі молода пара не зазнавала, а от суспільство трохи нав’язувало свої наративи. Та по правді кажучи, хлопців це не турбувало жодним чином. Здавалось ніби їх союз має допомогти у майбутньому, але чим поки не відомо.

А як щодо життя Ділана, воно теж змінилось, та не в кращу сторону. Перші дні після повернення до Келлерну він намагався поговорити з Лією, а дівчина натомість його уникала. В кінці осені Ділан з батьками поїхав до іншого міста. Мати хлопця зрозуміла, що щось з її сином не так. Намагалась поговорити та усе марно. Тоді батько разом з нею вирішили, що всією сім’єю вони мають поїхати у інше місце на місяць чи два. Згодом так і зробили. Ділан вирішив, що писати, телефонувати й взагалі докучати Лії не варто, адже він не переслідував мету аби дівчина його зненавиділа. Одного вечора, напередодні поїздки у хлопця відбувся діалог з матір’ю:

- Сину, якщо тебе щось турбує, то ти можеш на мене покластися. Я бачу, в тебе зараз не легкий період у житті, але поки ти не розповіси, допомогти я не зможу

- Мамо, я ціную це, але поки я не готовий – відповів парубок

- Ну добре, як тільки потрібна буде допомога, то звертайся – жінка легенько й майже невагомо стукнула його по плечу

Взагалі її дуже турбував стан сина, але нічого зробити вона не могла. Лізти у його справи самостійно дорівнювало порушити його кордони, до того ж батьки хлопця керувались правилом: « якщо вважатиме за потрібне – розповість». За двохмісячну подорож ситуація відпустила Уокера, й десь у середині січня, він був спроможним, аби розповісти матері, про те, що його хвилювало. Діалог був не дуже приємним, адже хлопець ніби відчував провину, адже він образив Лію. А то чим, він не знав. Це був ранок, батько вже поїхав на роботу, а жінка сиділа за столом читала роман та допивала каву зі своєї нової філіжанки, котру нещодавно придбала. Сходами на перший поверх спустився юнак, він виглядав свіжо, схоже зимова поїздка до іншого міста трохи допомогла.

- Ми можемо поговорити? – запитав він й сів навпроти матері

- Авжеш, звичайно! – сказала вона й відклала книгу.

- Знаєш, я нарешті готовий тобі усе розповісти. Все почалось з поїздки у заміський комплекс, після того як ми перемогли «Прентін» вирішили влаштувати міні вечірку. Того вечора я мав поговорити з Лією Нельсон

- Це та мила руда дівчина, яка живе у сусідньому домі? - перебила його мати

- Так, вона. Лі мені подобалась, у мене була симпатія до неї. На тій вечірці ми відійшли, щоб ніхто нас не чув, я хотів розповісти їй про свої почуття. Але нас перервала молодша сестра Генрі. Дівчинка воліла терміново поговорити з Лією. Я чекав завершення цієї розмови близько десяти хвилин, а потім коли повернулась Нельсон я очманів. Вона сказала, що не хоче мене бачити. Мені було болячи це чути, але ще гірше було через неї. Мамо… - хлопець витримав драматичну паузу – я пам’ятаю сльози застиглі на її віях, цей погляд, що дивився мені у душу й розбивав моє серце на мільйони кришталиків. Мені хотілось обійняти її міцно як тільки можна та сховати від усього світу. – розповідав хлопець

- Я розумію, ти закохався. Та, чи не думав запитати Стейсі про що вони говорили? Або міг би дізнатись у друзів Лії

- Я намагався, а щодо Стейсі я не думав про це. Вельми дякую тобі.

Через якийсь час хлопець повернувся до школи. Він знайшов дівчинку, хоч це було важко, адже він не знав у якому класі вона вчиться, а Генрі не говорив з ним після тієї події. На допомогу Ділану прийшов Чжи Он, саме він і розповів де знайти дівчинку.

Хоулд молодша кожну перерву виходила з подругами на задній двір школи. У один зі шкільних лютневих днів хлопець завів з нею розмову:

- Мені потрібно знати, що ти наговорила Лії про мене – спокійно запитав він

- Нічого я їй не казала – відповіла дівчинка

- Знаю, що ти брешеш. Може домовимось? Ти говориш мені правду, а натомість я не розповів Генрі, що ти зробила у кабінеті хімії.

- Звідки ти знаєш?!

- Просто проходив поруч. Ну то, що мені йти до твого брата? – мовив Ділан, він знав, що брехати вона не зможе

- Стривай, розповім. Я показала їй відео з вашої тусовки восени

- Що за відео?

- Де ви влаштували спір на Лію, а ти погодився

- Чорт! – ругнувся він – можеш бути вільно, як і домовлялись я нічого не скажу Генрі

Хлопець пригадав цю ситуацію, тоді він був трохи п’яненький і нічого не розумів. Але пам’ятав, що це відео має підводні камені.