На другий день, в 11.00, тітка з племінницею зібралися і поїхали в офіс.
  - Привіт, дівчата.- привіталася Ілона, а ті у відповідь.
- Маш, вибачте, мені з Лєрою треба терміново переговорити.
- Ок, без проблем. - відповіла тітка.
- Що сталося?- стривожено запитала Лєра.
- Ідем в твій кабінет, зараз все розкажу.
Вони пішли. Ілона відчинила двері і пропустила вперед подругу. Коли та зайшла, Ілона швидко зачинила двері  на ключ, залишивши Лєру в кабінеті.
Щоб не чути лаяння подруги, Ілона швидкими кроками втекла до Маші. Тітка була здивована, але Ілона все пояснила їй. Розповіла про Олега і про брехню, яку про нього навішала Аліна Лєрі. Тому вона зачинила у кабінеті  не лише Лєру, а й Олега, щоб ті поговорили. Тітка підтримала план Ілони.

- Ілона! Це що таке!? Що за жарти!?- Олега вона ще не помітила.
- Привіт, Лєра.
Вона була спантеличина.
- Ааа, ось воно що.- Лєра повільно повернулась у бік Олега і продовжила,- для чого цей цирк?
- Лєр, нам потрібно поговорити.
- Та ну? Я знаю все. Я знаю про сина, знаю, що скоро одружуєшся.  Цікаво, про що ти хочеш поговорити? Сказати, що це все брехня ? Чи ні, хочеш запросити на весілля?
- Ти все сказала?- запитав Олег,- вже можу я почати?
- Залиш мене у спокої.  Твої виправдання мені не потрібні.- Лєра сіла за стіл і пробурмотіла, - коли вже Ілонка відчинить ці двері?
- Це все дійсно брехня. - почав Олег.
- Пфф.- Лєра фиркнула.
- Лєр, не будь такою. Вислухай нормально.
- Кажи, що хочеш, мені всеодно.
  В Олега нервова система не витримала, він вже просто мовчки поклав біля Лєри висновок ДНК і відчинивши двері вийшов.
- То в тебе був ключ!?- викрикнула дівчина, але відповіді не отримала.
  Вона прочитала висновок і затулила рот рукою.
- Яка ж я дурна.
Через декілька хвилин Лєра схаменулась і вибігла з кабінету,  але Олега вже не було. Також помітила,  що і подруги з тіткою нема. Вона зателефонувала Маші.
- Слухаю, сонечко.
- Ти де?
- Еее, Лєр, я пізніше приїду, зараз не можу говорити.
- Ок.
  Потім вона набрала Ілону:
- Ти де, зрадниця?
- Лєр, вибач, я ж як краще хотіла.- винувато відповіла подруга.
- Знаю,- зітхнула Лєра, - а я все зіпсувала,- то де ти?
- Я дома. Валєра відпустив.
- Я заїду?
- Звісно. Я чекаю.
  Вже за пів години  Лєра була у Ілони і вони розжовували як бути далі. Наговорившись, Лєра вирішила поїхати додому.
- Зачекай. А що там з нашим Валєркою? Ти щось хотіла розповісти.
- Аа, так. Моя тітка і є його те перше кохання, яке він так і не може забути.
- Та ти що!- Ілона витріщила очі.
- Так.- підтвердила Лєра.
- Ага, тепер все ясно.
- Що саме?
- Після того, як я тебе зачинила в кабінеті, ми з твоєю Машою полялякали буквально пару хвилин. Потім вийшов Валєра. Я замітила, що кілька секунд вони дивилася один на одного, німі . Потім Маша перепросила у мене і пішла в кабінет до Валєри. Ну а далі я не знаю.
- Все ж вирішила поговорити з ним. Молодець.
- Слухай, а твоя тітка заміжня? Чи може так хтось є?
- Ні. Хто зна, може вони відновлять свої стосунки.
- Все може бути. - відповіла Ілона.
   Врешті решт Лєра поїхала додому.
Потім десь через годину приїхала і тітка.
- Маша, де ти була?
- Я з ним поговорила.
- Ну то розказуй, в мене ж не терплячка вже.
- Я зайшла до нього в кабінет: 
"- Привіт. Впізнаєш?- запитала я.
- Так.
Нависла тиша.
- Добре. Я мабуть піду.- я хотіла вже іти.
- Зажди.- Валєра зупинив мене,- присядь, розкажи як ти.
- Нормально. Живу в Німеччині. Маю гарну роботу, великий будинок. А ти?
- Ну, як бачиш, теж працюю, маю квартиру.
Знову нависла тиша. Валєра тихо запитав:
- А сім'я?
- А в тебе?- я не хотіла відповідати перша.
- Нема... і... не було.
- А Наташа? Хіба не склалось?- хоч його мати мені і сказала, але все ж хотіла почути від нього.
- Ніякої Наташі у мене не було.
- А чого ж досі сам?
- А ти? Є сім'я?
- Так.- я просто хотіла глянути на його реакцію і вона мені сподобалась, тому я продовжила- моя сім'я це Лєра, моя племінниця.
  У Валєри легка посмішка на обличчі з'явилась.
- Може вина? За зустріч?- він запропонував, а я не відмовилась."

- А далі що? Ви вже разом?
- За келихом вина ми говорили про минуле, чому так сталося, що не склалося. Я розповіла йому все, як його мама мене обдурила і чому я опинилася за кордоном.
- Ну і...- Лєра вже не витримувала.
- Нууу,- Маша тянула, - він сказав, що не забув мене і ніколи не забував. В результаті ми вирішили спробувати.
- Аааааа!- запищала Лєра і обняла тітку,- я так рада за вас.
- Дякую.  А ти що розкажеш мені? Як твоя з Олегом розмова пройшла?
- Погано,- Лєра нахнюпилась, - я все зіпсувала.
Дівчина все розповіла в деталях Маші.
- Подзвони йому, не ламайте дров.
- Я боюсь дзвонити до нього, а якщо він трубку не візьме?
- Ти не гадай, а спробуй.
- Спробую.- взявши телефон вона пішла у спальню.