Олег обійнявши дівчину, сказав:
- Лєра, мені треба вирішити тут деякі питання і в тому числі розірвати договір із Сергієм. На вихідні я обов'язково приїду.
- Добре.
- Я буду сумувати. - з цими словами він поцілував її.
Лєра сіла в автобус та поїхала. Олег дивився в слід автобуса, що від'їжджав, у грудях зростала якась тривога.
Насамперед Олег подзвонив Антону і домовився з ним
про зустріч. Вони святкували за чаркою коньяку приїзд Олега. Під час посиденьок Олег розповідав Антону всі події з відрядженя.
- Ти коли про неї говориш, у тебе очі світяться, ти в обличчі змінюєшся. – спокійно констатує Антон. – Слухай, та ти ж закохався.
Олег замислився і щиро відповів:
- Походу, походу так і є.
- Ти дурень, - посміхнувся друг.
- Чого це?
- Якого хріну ти з нею не поїхав? Сьогодні субота, завтра неділя.
   Олег подивився на друга і сам собі здивувався: "А й справді."


Лєра благополучно доїхала додому. Вона зрозуміла, що квартиру продавати не збирається і тому насамперед забігла до меблевого магазину. Вона блукала у пошуках нового ліжка. нашів те, що потрібно, вона звернулася до продавця-консультанта для оплати товару і проханням доставити її сьогодні. Дівчина-консультант ввічливо сказала:
- Ваше ліжко зможуть доставити лише через 2 дні, черга.
- Ні, ні, ні. Так не піде. - пробелькотіла Лєра і сунула їй паперову купюру, - Мені дуже треба сьогодні, вантажників теж не ображу.
    Дівчина зателефонувала комусь по  телефону і сказала щось у слухавку. Лєра не слухала. За хвилину дівчина-консультант звернулася до Лєри:
- За півгодини під'їде машина.
- Дякую. - Лєра була щаслива.
   Дорогою додому вона домовилася з вантажниками про вивезення старого ліжка, звичайно за окрему плату.
Вирішивши головну проблему, дівчина сіла у таксі та поїхала до Стаса на роботу за своєю машиною.
- Ооо. Привіт. З приїздом.- не лукавлячи,  радісно зустрів її чоловік подруги.
- Привіт, привіт. Як ви тут без мене?
- Нудьгували.
Вони посміялися і Лєра забрала машину. На прощання сказала:
- Чекаю на тебе з Ілоною сьогодні в  гості. - і помчала.
- Домовилися.
Увечері прийшла Ілона.
- А де Стас?
– На роботі затримується. Я вся в нетерпінні, давай розповідай, що і як. - подруга була схожа на кішку, яка чекала на повну миску сметани.
Ну, звичайно, без вина не обійшлося, за яким їй Лєра і розповіла все.
- Але все одно з цією Аліною щось не чисто, ось відчуваю.
- Та годі тобі, ну може і хоче його повернути, тобі то що? Мені здається, вона йому не потрібна. Бортане і все. Розслабся. - заспокоювала Ілона, - До речі, ти вирішила квартиру залишити?
- Угу і жити тут, днями речі в тебе заберу. Я ліжко нове купила, підемо покажу.
Вони попрямували до спальні. Ілона, не роздумуючи, плюхнулася на ліжко.
– Нове є нове. М'яко, клас. Молодець, правильно зробила.
Пролунав дзвінок у двері. Нарешті прибув Стас. Вони ще й з ним випили і сімейна пара відчалила додому, побажавши удачі господарці.
Лєра солодко заснула на новому ліжку. Вле сон довгим не був. О першій ночі хтось подзвонив на телефон. Вона з просоня не розгледіла хто дзвонить.
– Алло. - відповіла сонним, хрипким голосом.
- Привіт. - чоловічий голос.
Лєра все ж таки протерла очі і подивилася на екран. То був Олег.
- Олег, що трапилося? - стривожилася дівчина.
- Лєра...- тиша,- Лєр-а, ти в подруууги або, чи доома?
- Вдома.
- Я зара-зара, зараз бУдУ.
- В сенсі? Ти де? - але в телефоні пролунали гудки.
Лєра нічого не зрозуміла і голос якийсь дивний у нього був. Пройшло хвилин 10 і продзвенів дзвінок. Лєра підскочила і побігла відчиняти двері.
Олег увійшов, точніше, заплив.
- Привіііт. - З розтягнутою усмішкою до вух сказав Олег.
- Ти п'яний? - запитала Лєра вже і так знаючи відповідь.
- Трохи. - Олег показав на пальцях.
- Проходь. - Лєра провела його до вітальні.
Вона хотіла вкласти його на диван, але він різко обійняв її і притиснув до себе, потім вп'явся жадібним поцілунком.
- Ти мені потрібна, Лєєєєр, я люблю тебе.
Хоч Олег був п'яний, але Лєра піддалася його словам, відповіла на поцілунок. Вони перемістилися до спальні. Він покривав поцілунками кожну частинку її тіла. Тепло розлилося по їхніх тілах. Більше чекати було неможливо. Їх тіла сплелися в єдине ціле.
  Вранці Лєра прокинулася першою. Намагаючись не надавати особливої уваги вчорашнім словам боса, вона пішла на кухню заварити чай для нього. "Напевно йому буде погано сьогодні" - подумала вона. Поки чай заварювався, її мучили думки, а чи правильно вона вчора вчинила. Підпустила його до себе, розчинилась у ньому. "Ось так і перевірила нове ліжко на міцність." - сама собі посміхнулася.
Вона так глибоко замислилася, що не почула кроків за нею. Лєра здригнулася, коли його руки обвели її навколо талії, а підборіддя сперлося на плече.
- Доброго ранку, красуне, - прошепотів Олег на вушко.
У дівчини відразу обм'якло все тіло, підкосили ноги.
- Я тут чай заварила, щоб полегшало. - з цими словами вона повернулася до нього.
- Вибач.
У Лєри округлилися очі від цих слів, їй хотілося вмазати йому за такі слова, але Олег швидко додав:
- Вибач, що не поїхав одразу з тобою. Він доторкнувся своїм чолом до її.
Лєра посміхнулася, у животі запурхали метелики.
- Ходімо пити чай, - усміхнулася вона.
- Ходімо.
Вони сіли в вітальні зробили по ковтку напою і не втрималися від пристрасті, що переповнювала їх. Вони пів дня провели у ліжку. Зрозумівши, що їм треба підкріпитись, вони замовили вечерю з ресторану.
Дзвінок у двері. Лєра побігла відкривати, думаючи, що це доставка їжі. На порозі стояв Ігор. Її переповнювало і злість, і здивування.
- Що ти тут робиш!?
- А я хочу, почати все з чисто ..., корче, давай почнемо все з нуууля, чистого, чист.., найчистішого.
- Іди геть. - з огидою сказала Лєра.
Вона помітила, що він був п'яний і про себе подумала: "Я так скоро взагалі зненавиджу алкоголь".

"Щось довго вона не повертається" - подумав Олег і вийшов у коридор. Побачивши Ігоря, швидко обійняв Лєру і спитав:
- Це хто?
- Ніхто, - відповіла дівчина.
– Яяаак це. Ми з Лєрочкою любимо одне одного. - продовжував п'яний белькіт Ігор, - а ти!? Що, Лєрон, хааахаля знайшла собі?
Олег не витримав і схопив його за шкірку та вивів на площадку.
- Просто відпусти його! - скрикнула Лєра. - Не бий!
Олег подивився на неї, а потім повернувся до Ігоря і прошипів:
- Якщо я ще раз тебе, ублюдок, тут побачу, то не послухаю Лєру і спущу зі сходів, - говорячи це, Олег перевернув хлопця обличчям вниз для переконливості, - Ти зрозумів!?
- Зрозумів, зрозумів. - злякано відтараторив Ігор і навіть трохи  протверезів.
Олег відпустив його і зайшов у квартиру, зачиняючи двері. Швидким кроком підійшов до Лєри, ніжно обійняв її.
- Це хто? Твій колишній?
- Угу.- вона кивнула.
- Ну як тебе тут залишати одну? До тебе всі липнуть.
– Цей більше не повернеться. - Лєра подивилася на Олега, - А другий далеко у Польщі.
- Маленька моя. - він усміхнувся і поцілував її.
Раптом знову дзвінок у двері. Олег розлютився і зі словами:
- Я вб'ю його! - відчинив двері.
Кур'єр, почувши ці слова, тремтячим голосом, пискнув:
- Доставка їжі.
- Вибачте, це не вам, - заспокоївшись відповів Олег і розплатившись забрав їжу.
Після вечері вони знову вирушили до спальні