Прихід осені
Макаруни для Левіафана
Про котів та которогів
Кавова Чарівниця
Квартира 137 на вулиці Дощів, 3
Художниця
Запрошення
Гелловін
Творець Світів
Кава з медом і молоком на імбирно-корицевій воді
Романтика у листопаді
Князь Зими
Як Князь Зими хворів
Зимовий чай, що зігріває
Прогулянка у Світ під Місяцем
Зимові свята
Помічники Князя Зими
День Священного Кохання
Сплячі леви
Прощання з Зимою
Зустріч з Весною
Танець Зими і Весни
Скрипалька
Сонячні зайчики
Темне містечко
Перша зустріч Хранителів
Какао на м'ятній воді
Друга прогулянка у Світ під Місяцем
Перша екскурсія на вулиці Солодощів
Ліхтарі Безіменного міста
Новенька у Безіменному місті (1)
Новенька в Безіменному місті (2)
Друга зустріч Хранителів
Лимонна кава
Свято Небесних ліхтариків
Шоколадна кава
Домова для Художниці
Художниця у Світі під Місяцем
Весняна ніч
Магазин варення
Цитрусова кава
Вокзал Імен
Король літа
Полунична кава
Зимові свята

Традиційно у моєму місті набагато більше свят. Я так задумав, щоб мешканці не сумували у холодну пору року. Та й хто відмовиться від яскравого свята серед друзів? А 7 січня – день народження Ертеніна. Тобто я не знаю, коли він народився. Просто вибрав найщасливіше число. Скажу по секрету, Князь любить отримувати подарунки, але соромиться про це говорити. Щоб його порадувати, я купую незвичайний чай, різнобарвний зефір у формі котів та м'які іграшки. Вінтер обожнює такі дрібниці.

Свята розпочинаються з тижня прикрашання міста. Цього тижня перед 31 січня люди дістають різнокольорові гірлянди, сріблясті зірочки, намисто та сніжинки, численні яскраві іграшки, вогники, віночки щастя та прикрашають будинки, дерева, двері та вікна. Ночами місто спалахує сотнями казкових вогнів. На вулицях з'являються арки з оленями, що світяться, величезні іграшки, янголятка, дракони і чудові крижані скульптури. На кожній вулиці по-різному вбирають головну ялинку. А ялинка на Площі Сузір'їв – це окремий вид мистецтва. Її прикрашає Ертенін. Вона біло-блакитна, але іграшки щороку змінюються. Верхівка велика, золота. Від неї до землі спускаються зірки та вогники. Ліхтарі в цей період сяють різнобарвним кольором. Вітрини магазинів нагадують ілюстрації до казок. А над містом нескінченно падає сніг...

29 та 30 грудня – свято Загортання подарунків. У ці дні люди купують солодощі, іграшки, книги, блокноти, сувеніри та папір для пакування. Потім усі подарунки відносять під ялинку на Площу Сузір'їв. 31 грудня Князь зими неодмінно надішле кожен подарунок за адресою.

Напередодні Нового року вранці можна відвідати святковий ярмарок. Мені туди не можна, бо я купую все, що бачу. Цього разу я не втримався і придбав милі пухнасті іграшки-сніговички, вино для глінтвейну, кілька коробок солодощів та велику книгу новорічних казок далеких світів. Щойно доніс до таксі. Вдома залишив все Кульбабчику. Сам збирався провести рік, що відходив, і зустріти новий у компанії Маріль.

6 січня – свято Новорічних свічок. Замість гірлянд та вогнів люди запалюють свічки і проводять вечір у родинному колі. Це дивне свято з'явилося завдяки Ліеннасу. Хранитель Часу одного разу розповів мені про магію свічок. То чом би їм не спалахнути в одну із зимових ночей?

І хоча більшість людей не здогадуються про те, що Князь зими є реальним, його день народження святкують з такою самою завзятістю, як і Новий рік. Сам Ертенін приходить до мене, сподіваючись пережити цей день у тиші й спокої. Тому прихід моїх друзів завжди стає сюрпризом. Я виправдовуюсь тим, що до мене завжди хтось приходить. Проте Ертенін розуміє, що я роблю це навмисне. Як би він спочатку не бурчав, та видно, що він задоволений.

10 січня – свято Снігу. Цей день дорослі та діти проводять на вулиці, граючи у сніжки та ліплячи різноманітні снігові скульптури. Ненадовго забігають у кав'ярню, щоб відігрітися. Потім повертаються до ігор. Ми з Лелею, Крістофером і Шайною витягуємо Даймонда і гуляємо містом, шукаючи найбільшу кучугуру. Стрибаємо туди, мерзнемо і біжимо в "Теплий коцик". Даймонд бурчить, але надвечір не хоче йти. Йому подобається Шайна, та хлопець ніяк не наважується запросити її кудись.

14 січня – день поцілунків під омелою. Одне з найромантичніших свят. Зазвичай я цілую звірят, але цього разу дочекався, коли під омелою опиниться Кавова Чарівниця. Вечір ми провели у маленькій кав'ярні, слухаючи новорічні пісні.

Цикл зимових свят завершує день новорічної випічки 18 січня. Незважаючи на те, що готувати я не вмію, цього дня під керівництвом домовика замішую тісто і печу печиво. Спочатку в мене не виходить. А наступні ми з Кульбабчиком швидко з'їдаємо. У результаті я готую знову, поки домовик пече макаруни. Випічку прикрашає він сам. Оскільки взимку левіафан спить, солодощами я йду ділитися з перехожими. У цей день кавові дракони особливо активні. По суті, я більше печива віддав дракончикам і совокицям, ніж людям. Натомість отримав у подарунок від Князя повітряні печива-сніжинки. Легкі і неймовірно смачні, вони немов зроблені з кришталю. В міру солодкі й пахнуть мандаринами.

Свята у Безіменному місті дарують відчуття чарів і допомагають повірити у дива. Це яскравий зимовий час, коли слід запасатися солодощами і дарувати гарний настрій, веселитися в родинному колі і отримувати задоволення від життя.

© Rin Ottobre,
книга «Історії Безіменного міста».
Помічники Князя Зими
Коментарі