Віолетта, одягнена в костюм Чудо-Жінки, відчинила двері в ту ж мить, як Ребекка подзвонила у дзвінок. Із дому лунала голосна музика, а на подвір’ї вже тусувалося чимало людей, стоячи окремими групками. Обличчя азіатки розплилося в посмішці на всі тридцять два і вона потягнулася обіймати Ребекку. Поцілувавши її у щоку, дівчина спрямувала вкрай зацікавлений погляд на брата Анни.

― Я Джеймі, ― відрекомендувався він. ― Але сьогодні я Дракула, тож бережіть вени, ― підсміхнувся Джеймі хитрою посмішкою.

― Вау! Це чудово, ― із захопленням протягнула Лета. ― Твій костюм також дуже крутий, Ребекко! А ти… ― поглянула вона на Анну дещо неприємним поглядом. ― Лара Крофт?

― Ну, взагалі-то… ― пробурмотіла Анна.

― Блискучий костюм, ― оцінила Лета, всміхнувшись дещо неоднозначно. Анна поглянула на талант на її руці ніби мимохіть, але Віолетта це помітила.

Друзі пройшли в будинок, де тусовка вже була в самому розпалі. На кухні Лета запропонувала всім пиво і зникла, розчинившись у натовпі. По всьому будинку, який здавався просто величезним, були розвішані різнокольорові лампочки, а також чимало свічок, що створювали справжню хелоувінську атмосферу. Подекуди стояли гарбузи із вирізаними очима та ротом, пластмасові скелети і білі простирадла, що мали б бути схожими на привидів, але для Анни то були просто простирадла. Під стелею висіла штучна павутина і в кутах виднілися прикріплені гумові павуки, розміром з людську голову. На вікнах Анна помітила приклеєних кажанів чорного кольору.

Грала не дуже запальна музика, тож більшість гостей спілкувалася, попиваючи пиво. Лише деякі танцювали і то, схоже, вони встигли побувати на інших вечірках, де скуштували не одне пиво.

Ребекка майже одразу почала знайомитися з різними людьми, а Анна натомість просто ходила, розглядаючи декорації в будинку і сподіваючись зустріти Адама.

Однак він з’явився дещо пізніше. Спочатку Анна наткнулась на Джуліана в костюмі поліцейського. Він розмовляв із Летою, повернувшись до всіх спиною. Азіатка одразу ж помітила Анну й наче спеціально притиснула до себе Хантера і почала шепотіти йому щось на вухо. Анна мовчки відвела погляд й пішла геть.

За якийсь час наткнулася на Адама, що був одягнений в шкіряний костюм темно-зеленого кольору із великим капюшоном, що закривав половину обличчя. Дівчина впізнала хлопця лише після того, як почула його мелодійний голос:

― Привіт, Анно.

― Це костюм Зеленої Стріли? ― із захопленням протягнула дівчина, помітивши за спиною лук і колчан зі стрілами. ― Вау! Я не думала, що є іще люди, які люблять цей серіал! А лук зі стрілами… ого, де ти такий дістав? Виглядає, як справжній!

Адам всміхнувся.

― Хочеш чого-небудь з’їсти? Я бачив на кухні чимало смаколиків.

Анна мовчки рушила за ним, усміхаючись від вуха до вуха, адже в цьому костюмі хлопець здавався їй іще сексуальнішим, ніж раніше. На кухні на столі стояло чимало солодкого, випеченого у формі різних символів Хеллоувіну. Почала грати голосніша музика і багато хто взявся танцювати, тож було не до розмов. Анна швидко спорожнила свій пластиковий стакан із пивом, а Адам погодився принести іще, залишивши дівчину на дивані у вітальній. Вона наминала печеньки у формі павуків, як поруч раптово сіла Ребекка.

― Як ти?! ― запитала вона, перекрикуючи музику. ― Ходімо в туалет, маю дещо розповісти!

І потягнула Анну туди. На другому поверсі було дещо тихіше і дівчата могли розмовляти, не надриваючи голосові зв’язки.

― Цей будинок величезний, ― зауважила Ребекка, розглядаючи таку ж вишукану і простору ванну кімнату, до речі, також прикрашену в стилі Хеллоувіну.

― Бек, а… ― Анна на секунду задумалась, чи варто таке запитувати, але все ж вирішила не стримуватись. ― Лета й Джуліан справді разом?

― О, так, Лета мені розповідає вічно по телефону, як він її водить по дорогих ресторанах, ― закотила очі Бек. ― Якщо чесно, то аж дратує. Мені іноді здається, що вона то все вигадує.

― Я бачила їх в кухні, схоже, цілувалися, ― дещо невдоволеним голосом промовила Анна.

― Тебе це хвилює? Ти ж ненавидиш цього типа!

Анна знітилася.

― То що ти хотіла розказати? ― поспішила запитати дівчина.

― Ми зараз гратимемо у «правда чи дія»! Ти з нами?

― Е-е…

― Звичайно, з нами! ― крикнула Бек і потягнула подругу із туалету вниз, на тусовку.

Внизу уже зібралася чимала компанія, що хотіла грати в «правду чи дію» на алкоголь. Решта гостей, що обрали тусуватись далі, перейшли в іншу кімнату й врубили там голосну музику. Анна дещо напружено сиділа на великому шкіряному дивані, тулячись поруч із Ребеккою, адже, незважаючи на величину дивану, четверо чоловік, все ж, поміщалися на ньому з трудом.

Згодом підійшов Адам і простягнув Анні пиво, поки інші обговорювали правила гри. Більшої половини учасників Анна взагалі не знала, але їй просто мозолила очі одна парочка, що вмостилася на великому кріслі разом. Дівчина старалася лишній раз на них не дивитись, але Лета була голоснішою за всіх і озвучувала правила гри:

― Правила прості! На кого покаже пляшка ― той вибирає ― правда чи дія! Звісно, учасник може відмовитися виконувати завдання, тоді він змушений випити штрафний стакан текіли!

Всі загуділи. Анна роздивлялася людей ― серед учасників були знайомі їй лише студенти із інфекційного і Джеймі. Першою крутнула пляшку Лета. Вона крутилась якусь хвилину, а тоді зупинилась навпроти Джеймі.

― Правда чи дія?! ― закричала Віолетта.

― Правда!

― Во-о-о-оу! ― загуділи всі. ― Лето, слухаємо!

― Хм-м, ― задумалась дівчина.

― Молодший Уеллінг, готуйся пити, ― засміявся Джуліан.

Анна спіймала його погляд, дивлячись вкрай суворо, але Хантер лише підсміхнувся.

― Гадаю, у тебе із сестрою є якісь секрети, як це зазвичай буває в сім’ї… розкажи щось таке, що волів би ніколи не розказувати, бо Анна може тебе за це прибити! ― випалила Лета.

Анна аж поблідла. Вона не хотіла, аби Джеймі пив текілу, але ще більше боялася, що ж він обере…

― Все гаразд? ― прошепотів до неї Адам.

Дівчина лише мимохіть кинула на нього погляд, а тоді знову подивилась на Джеймі благаючим поглядом.

― Тільки подивіться, як дивиться його сестра! ― крикнув хтось.

― Він точно знає щось цікавеньке!

― Джеймі, давай!

― Я б хотів випити, ― почав було Джеймі. ― Але видати секрет сестри значно цікавіше, ги-ги!

― Джеймі, ти крутий! ― закричав хтось.

― Вона набила собі на спині татушку і просто благала мене нікому не розповідати!

― І що ж там? Ім’я колишнього?

Всі зареготали. Анна знітилася.

― Браво, Джеймі! ― крикнула Лета. ― Крути пляшку!

Він крутнув і цього разу пляшка показала на якусь із подруг Лети. Тим часом Ребекка прошепотіла до Анни:

― Це правда? Ти набила татуху?

― Ні-ні, звісно, це брехня! Джеймі просто знає, що я не дозволю йому пити, от і вигадав, ― пробелькотала Анна, нервово всміхаючись.

Дівчина, на яку показала пляшка, вибрала «дію» і їй довелося танцювати на столі. Анна була готова прибити Джеймі за такі побажання, але водночас їй стало веселіше. Тоді вона крутнула пляшку і випала черга Ребекки вибирати «правду» чи «дію».

― Дія!

― Я придумала для тебе пікантне завдання, ― хитро протягнула подруга Лети. ― Ходімо на кухню.

Компанія рушила за нею. Там вона дістала із холодильника перець Чилі і сказала:

― Ось твоє завдання, красунечко.

― Я маю з’їсти його? ― ошелешено поглянула на перець Ребекка.

― Не весь, звичайно. Вистачить навіть одного шматочка, ― зареготала дівчина.

― Давай-давай-давай! ― загуділи всі. Анна також стрибала і кричала ці слова, спостерігаючи за Бек.

Ребекка відкусила шматок перця і закричала на всю кухню буквально через кілька секунд. Всі зареготали, а Лета дістала із холодильника морозиво і простягнула відро Бек:

― Тримай, подруго.

Та накинулася на нього, як на спасіння, й взялася їсти великими ложками. Усі повернулися назад у вітальню, де Бек крутнула пляшку і цього разу черга випала знову ж таки незнайомій для Анни людині. Тому хлопцеві довелося написати «я тебе люблю» п’яти номерам у своєму телефоні. Було надзвичайно весело, але Анна чомусь аж ніяк не хотіла, аби черга дійшла до неї. Та це сталось швидше, ніж вона очікувала.

― Правда чи дія?

Анна хотіла сказати «правда», але, розуміючи, що краще виконати якесь дивне завдання, ніж намагатись викрутитись від дурних запитань, погодилась на «дію».

― Поцілуй того, хто сидить по ліву руку від тебе! ― випалив друг Лети.

Анну аж мороз пробрав. Вона боязко поглянула вліво.

Там сидів Адам!

«Ой, ні-і-і, я не так уявляла «дію»! Краще б обрала правду! ― забідкалась дівчина. ― Я, звісно, по вуха закохана в нього, але не так я уявляла наш перший поцілунок!» Дівчина мимоволі поглянула на Джуліана, сама того не контролюючи. Він здавався дещо насупленим і пильно дивився на неї. Лета закричала: «Обирай!» і всі загуділи, підштовхуючи дівчину до відповіді.

«Якщо я оберу текілу, Адам може не так зрозуміти, а якщо поцілую його, то тим більше… ну чому я так попала?!»

Розуміючи, що вона цього не уникне, Анна потягнулась до Адама, котрий дивився на неї дуже замріяно. Від цього погляду вона була готова розтанути. Усе в тілі стиснулося до неможливості, руки почали пітніти, й дівчина швидко цьомкнула хлопця в щоку, так само моментально відсунувшись назад на своє місце й схопивши пляшку. Мимоволі перевела погляд на Джуліана. Він дивився на неї всього лиш мить, а тоді повернувся до Лети й поклав руку на її плече.

― Ви теж усі думали, що вона поцілує його в губи? ― обурено прокричав той хлопець, що крутив пляшку перед Анною.

― Вона провалила завдання…

― Буде пити!

― Штрафний!!

― Е-е, але ж ніхто не уточняв, який це має бути поцілунок! ― пробелькотала Анна, червоніючи.

― Не хвилюйся, подруго, ― проказала Бек, наминаючи морозиво, адже язик все ще пік від перчика Чилі. ― Вип’єш текіли й трохи розслабишся.

Джуліан дістав пляшку текіли зі столу й моментально відкоркував. Налив у стакан і дав Анні зі словами:

― Запалюй, Іскорко!

Анна поглянула на нього неоднозначним поглядом і майже за раз проковтнула вміст стакана.

― Це вже інша справа! ― прокричала Лета. ― Крути пляшку!

Анна відчувала, як алкоголь розпливається по її тілу, поширюючись із кров’ю і їй ставало все тепліше і тепліше, а м’язи поступово розслаблялись. Дівчина крутнула пляшку із явним захопленням, і вона моментально зупинились на Леті.

― Правда чи дія? ― прокричала Анна, дивлячись на неї.

― Дія!

― Хм-м… ― замислилась Анна. ― Придумала!

Леті довелося станцювати під пісню Rihanna ― Umbrella, рухаючись, як динозавр. Це було вельми смішно, тож усі, вдосталь насміявшись, випили по стакану пива і тільки тоді знову повернулися до гри. Лета крутнула пляшку і випала черга вибирати ще одному із її друзів. Він обрав правду і змушений був признатись, що його перший секс відбувся в шкільному туалеті із його однокласницею, яка любила його із першого класу. Хлопець крутнув пляшку і настала черга Джуліана обирати свою долю.

Той аж остовпів від такого повороту подій.

― А от і король нашого свята! ― прокричала Лета.

― У-у-у! ― загуділи всі.

― Дія! ― випалив хлопець, в голові якого була картина того, як він цілує когось із присутніх тут дівчат, а саме ту, що вже давно притягувала його увагу до себе...

― Зателефонуй мамі і скажи, що виграв у лотереї мільйон доларів!

Анна підняла погляд на Джуліана. Він дещо насупився. Усі затихли, очікуючи відповіді. Лета подивилась на Хантера дещо зніяковілим поглядом… хлопець потягнувся до пляшки із текілою і ковтнув із горла, спустошуючи за раз половину пляшки.

― Во-о-оу! ― загорлали всі.

― Але завдання не було важким… ― пробурмотів хтось.

― Крути!

Однак Джуліан не став ні крутити пляшку, ні давати комусь завдання, а просто забрався й пішов геть.

― Все гаразд, продовжуйте поки без нас, ― підняла руки Лета, аби заспокоїти загальний гамір. Сказавши це, вона подалась за ним.

Анна здивовано дивилася на це все… «Чому він так зреагував? Навіть у мене завдання було жорсткішим…» ― прозвучало в її голові.

― Хочеш прогулятись? ― запропонував Адам й дівчина миттєво погодилась.

Привіт, читачу! Рада, що читаєш мою писанинку. З тебе лайк - автору приємно❤️

Коментуй про свої враження, ділися переживаннями та обговорюй сюжет у коментарях)))