Зима вирішила потішити людей пухнастим білим снігом, яким вже другий день поспіль засипала місто. Поважні будинки та стрункі дерева виглядали просто казково в світлих шапках та снігових шубах.

Мар’яна з Тетяною позитивно сприйняли пропозицію своїх товаришів, які покликали дівчат погуляти після лекції в п’ятницю. Молодь випила гарячої кави прямо біля університету і вирушила до парку, радіючи такій чудовій погоді.

Добряче нагулявшись на свіжому морозному повітрі та награвшись у сніжки, компанія відчистила одяг від снігу і поспішила на перегляд фільму, про який деякі з них почали домовлятись ще під час пар.

В кінотеатрі було тепло та затишно, великі яскраві плакати запрошували до перегляду нових фільмів, аромат свіжого попкорну лоскотав ніздрі, а молодь весело гомоніла біля каси, вирішуючи на який сеанс сьогодні краще піти.

- Я хочу на фільм жахів сходити, - Мар'яна пристрасно доводила свою точку зору друзям, енергійно розмахуючи руками. - Моторошні протистояння упирів та перевертнів, привиди та демони, які очікують своїх жертв на кожному кроці, море крові та напружені моменти, які добряче лоскочать нерви глядачам... що може бути кращим за все це? Ще й в п’ятницю ввечері.

- Ні, не хочу жахи дивитися, - Тетяна переплела руки на грудях, роздивляючись подругу з-під світлого чубчика. - Ввечері не нерви лоскотати потрібно, а щось добре та романтичне дивитися. Давайте на комедію сходимо, он якраз новий фільм запустили з моїм улюбленим актором. Поцілунки, подорожі, веселощі... хто як не ми самі зможе додати в наше життя краплину позитиву?!

Тетяна з Мар'яною були рідними сестрами, але з самого дитинства не могли дійти згоди навіть в самих звичайних питаннях. Дівчата сварилися через одяг, іграшки, зачіски та інші вподобання, не могли поділити увагу батьків та хлопців, змагалися за кожен клаптик навколишнього світу, намагаючись випередити одна одну.

І в цей раз вони ще довго сперечалися б, якби один з хлопців, які прийшли з ними в кінотеатр, не перервав їх дискусію, обійнявши обох сестер за плечі.

- Ми підемо на фентезійну стрічку, більшість з компанії лише через цей фільм сьогодні прийшли сюди, - заспокійливо сказав юнак. - А жахи і комедію наступного разу подивимось, або вдома переглянете. Гаразд?

Зітхаючи, дівчата закивали, погоджуючись з товаришем.

Після перегляду фільму молодь вирушила до кафетерію, обговорюючи цікаві моменти.

- Той супергерой такий класний, все у нього чудово виходить, ще й красунчика такого підібрали на головну роль, - замріяно щебетала Тетяна.

- Пфф, дуже солодкий і нереально ідеалістичний образ, - хитнула головою Мар'яна, заперечуючи сестрі. - А от антигерой справжній, з яскравими рисами характеру та гострим розумом.

Друзі посміювались з дівчат, так як всі вже звикли до їх суперечок. Молодь знала, що сестри люблять одна одну і в важкі моменти не відмовляють у підтримці найріднішій людині, але в звичайних побутових питаннях ради своїм характерам давати не вміють.

Попрощавшись з компанією, Мар'яна з Тетяною поспішили на електричку, так як їх родина жила у передмісті.

- Стипендії не вистачає на всі забаганки, - зітхаючи сказала Тетяна.

- Та то все через твою косметику та сукенки з кофтинами, які ти майже щотижня купуєш, - незадоволено фиркнула Мар'яна. - Хоча додатковий заробіток потрібно шукати, я телескоп собі купити хочу для досліджень.

- Ну і що ми з тобою можемо робити?, - невпевнено запитала блондинка у сестри.

- Зараз в дівчат дуже широкий вибір професій, - приємний чоловічий голос привернув увагу сестер і вони подивились на красеня, що сидів навпроти них, широко посміхаючись.

- Дякуємо, нас не цікавлять сумнівні пропозиції, - насупивши чорні брови відповіла Мар'яна, яка, на відміну від сестри, не фарбувала довге темне волосся у світлий колір.

- О, ні, я не пропоную якісь сумнівні авантюри, - розсміявся Веліал. - Говорю про родинний бізнес і таке інше. А ще краще, таким чудовим дівчатам, у бабці своєї розпитати про свої таланти та схильності.

- Хм, дивна порада, - задумливо сказала Тетяна, зачаровано розглядаючи глибокі очі незнайомця, який був схожий на казкового принца з її улюблених книжок. - Але ми запитаємо, дякуємо.

- Пішли, нам скоро виходити, - Мар'яна сіпнула сестру за рукав зимової куртки і потягла її до дверей.

Красень підморгнув блондинці, відкинувшись на сидіння, і подарував дівчині на прощання чарівну посмішку, яка теплим подихом торкнулась дівочого серця.

Дорогою додому Тетяна говорила лише про загадкового принца, якого вони зустріли в електричці.

- Краще б про бізнес подумала, - відмахнулась Мар'яна, якій вже набридло слухати про прекрасні очі та витончені рухи красеня. - Що ми можемо робити... хм, а що ти скажеш щодо торгівлі?

- Ну, з людьми ми спілкуватись добре вміємо, на ринок смородину та полуниці влітку возимо, - кивнула дівчині сестра. - А зараз що продавати?

- А давай молоко в сусідньому селі купимо, сир приготуємо домашній, пам'ятаєш який він смачний виходить в нас, в минулому році навіть з травами по бабусиному рецепту готували, - запропонувала Мар'яна цікавий варіант. - От тільки не пам'ятаю де той рецепт... та й молоко по такій погоді не дуже легко носити буде.

- Так пішли до бабусі, запитаємо про рецепт і про наші здібності, як той чоловік пропонував, - радісно сказала Тетяна. - А завтра вранці татуся попрошу з'їздити з нами по молоко, тут недалеко і він підтримає нашу ідею з бізнесом, я впевнена.

- Хм, ну давай спробуємо, - невпевнено погодилась Мар'яна, яка не звикла чути логічних висновків від сестри.

Дівчата одразу ж попрямували до бабусі, граючись дорогою у сніжки, чим переполошили всіх дворових собак, які мешкали на сусідніх подвір'ях.

Катерина накинула теплу хустку на плечі і завмерла біля вікна, розглядаючи біле полотно снігової ковдри, яка вкрила минулої ночі її двір. Жінка відчувала, що сьогодні до неї мають завітати онучки і ще з обіду наліпила смачних пирогів з яблуками.

- Катре, вони сьогодні мають дізнатися про силу вашого роду, - поруч з жінкою з'явився Самаель.

- Я здогадувалась, що це скоро має статися, нещодавно перші прояви сили у Мар'янки побачила, але ніхто уваги на те не звернув, тому й чекаю на слушну мить, щоб поговорити, - відповіла відьма демону.

- Замикати силу не потрібно, ти ж знаєш, що наслідки поганими можуть бути, - сказав брюнет. - У вас тут є невелика община, не Ковен звісно, але обряди знаєте і молодь підтримати можливість є. Поклич своїх подруг і відкрийте нормально дівчатам потоки, навчи їх з енергією працювати, щоб вміли відчувати цей світ і спілкуватися з ним. Зволікати не раджу, а то сьогодні вже один з моїх братів зацікавився непідконтрольною енергетикою, яка вивільняється в дівчат.

- Ох, тоді обов'язково сьогодні поговорити потрібно, - похитала головою Катерина. - Можливо хоч це допоможе їм спільну мову знайти, а то наче кішка з собакою живуть.

- Ну, ти ж старша відьма, допоможи своїм підопічним якось, про твою хитрість і гострий розум всі чародійки в навколишніх селах говорять, - посміхнувся Самаель, розчиняючись в повітрі.

- Щось придумаю, - кивнула жінка, спостерігаючи за сестрами, які заскочили на її подвір'я.

Дівчата розповіли бабусі про свій задум з дрібним бізнесом і та продиктувала їм ще раз свій фірмовий рецепт сиру, радіючи, що онуки спільною справою зайнятись вирішили.

Потім була довга розмова про сили природи та відьом, про ритуали та вибір шляху кожної чародійки.

- І будьте обачнішими під час таких от розмов з незнайомцями, - завершила розповідь Катерина, після згадки дівчат про пораду Веліала. – У вас енергія зараз нестабільна і різноманітні природні та надприродні істоти, які вміють відчувати магію, потягнуться до її джерела.

- Це так чудово, я й гадки не мала, що ми відьми і сили якісь маємо, - радісно заплескала в долоні Тетяна, почувши від бабусі незвичайну новину.

- А я ще й досі повірити не можу, - задумливо сказала Мар'яна, практичний розум якої відмовлявся сприймати таку нестандартну інформацію.

- Так в тебе ж зараз постійно прояви сили спостерігаються, - засміялась Катерина. - Тетянка всього два чи три рази показала себе, а ти ледь не щодня до природи звертаєшся.

- Та ну, хіба?, - вигнула брову дівчина.

- Так і є, - закивала бабуся. - Коли восени чітко дощі відчувала, про перші заморозки напередодні попередила, що ми з батьками до комори все перенести змогли, коли кота свого шукала, чітко визначивши його місцезнаходження, а ще як посуд ловила, передбачаючи його падіння і кидаючись до столу ще до того як хтось горнятко чи тарілку зачіпав. Все це наче непомітні дрібниці, але повір старій відьмі, саме в них і проявляється розкриття дару на перших порах.

- Ну, не знаю, а прогноз погоди, випадковість і таке інше, не приймається вже за пояснення?, - посміхнулась дівчина.

- Прогнози змінюються постійно і заморозки ті прогнозували з десяток разі, а ти конкретно сказала. А випадковість... знаєте, як розумні люди говорять, що одного разу може й випадковість, якщо двічі щось сталось, то певно збіг був, а от тричі - вже закономірність, - відповіла онучці Катерина, запалюючи слабкого магічного світляка над долонею. - Так твій практичний розум швидше повірить у чародійство?

Дівчата, затамувавши подих, з захопленням спостерігали за простими чарами, які їм продемонструвала бабуся.

- І ми так зможемо?, - пошепки запитала Тетяна.

- Звісно, - кивнула Катерина. - От навесні посвяту вам проведемо, якраз до початку нового річного циклу, а там і навчати вас почну.

Мар'яна з Тетяною тепло попрощались з бабусею і тихо перемовляючись про побачені дива, поспішили додому.

Наступного ранку батько відвіз їх за молоком і вони почали готувати сир на продаж.

Після клопіткої праці вони отримали першу велику головку ароматного сиру з травами, які щороку збирали з бабусею.

- Що ж тепер робити будемо?, - запитала Тетяна, розмірковуючи над варіантами з продажем.

- Вдвох поїдемо продавати, подивимось чи сподобається людям, - знизила плечами Мар'яна.

- Давай спробуємо рівномірно нарізати його і гарненько запакуємо, так дорожче продати зможемо, - запропонувала сестра.

- Навіщо? Так всі бачать, що це домашній сир, та й може хто весь забрати захоче, - не погодилась з нею брюнетка.

- Тоді давай навпіл розділимо і кожна як захоче так і продаватиме, а потім порівняємо, - запропонувала Тетяна.

- Гаразд, давай, - погодилась з нею сестра.

Але потім вони ще хвилин десять сперечалися як краще різати сир, одна була впевнена, що повздовж буде краще, а інша запевняла, що різати впоперек практичніше.

Ось за цією дискусією і застала їх бабця, коли зайшла подивитись як справи в її родини.

Дівчата кинулись до старшої відьми, прохаючи розсудити їх.

Жінка лукаво посміхнулася і розламала навпіл сирну головку.

- Так, щось тут не дуже рівно вийшло, - сказала вона, відрізаючи шмат від однією частини. - О, тепер інша половинка більша.

Так Катерина ще декілька разів відрізала шматки сиру, відправивши частину собі до рота і пригостивши сина з невісткою. В результаті залишилось два невеликих шматочки, які вона віддала дівчатам.

- Ось, тепер однакові, - посміхаючись сказала бабуся.

- Але ж ви майже весь сир з'їли, - сумно відповіла Тетяна, розглядаючи маленький шматочок сиру, який їй передали.

- Ну так я по правді вас поділила і плату за роботу судді взяла, - засміялася жінка, обіймаючи дівчат за плечі. - Ви маєте навчитися співпрацювати і відкидати всі суперечки на самому початку, інакше не зможете жити в гармонії зі світом. Ваша сила в єдності і скоро ви про це дізнаєтесь на практиці. Я бачу, що енергетичні потоки однієї доповнюють силу іншої і навпаки, тому добряче подумайте чи варто йти проти природи через дрібні побутові суперечки... А сиру ви ще наварите, дуже смачний вийшов, молодці.

Мар'яна з Тетяною задумливо подивились одна на одну і синхронно кивнули.

Після бабусиного життєвого уроку кожна почала прислухатися до думки сестри і, через певний час, навчилися знаходити золоту середину в своїх рішеннях, дивуючи оточуючих такими позитивними змінами в спілкуванні.