- Ви занадто впевнені ,щоб тримати мене біля себе, як собаку. Прийде час і ви помрете від моєї руки, якщо хоч ще раз наблизитесь до мене чи доторкнетесь.
Начальник довго не роздумуючи, перескочив стіл і вже міцно душив рукою мою шию , другою поліз під сукню нагло досліджуючи  . Я крокувала заднім ходом ,поки не врізалась в стіну  . Скоріше, мене врізав цей псих  ,вибиваючи повітря з легень.
- Тоді бажаю вдачі. Можливо ти будеш перша ,в кого вийде?
Єхидна посмішка  самодостатнього самця змусила голосно рикнути. Чоловік охоче подивився на мій рот, а потім на шию. Я б не хотіла зараз дізнатися про ,що він думає в цей момент. Адже він ще ближче  притиснувся  до стіни біля мене, не залишаючи варіантів на втечу.
Його груба рука похітливо почала рухатись під моєю сукнею,  направляючись вище по нозі , до нижньої білизни. Незважаючи на мій протест, доторкнувся до самого таємного місця .Це було жахливо. Перші дотики до мого тіла в такій грубій формі ,викликали відразу і ненависть. Чоловік заричав і тяжко задихав  в моє лице. Його товстий палець злегка торкнувся там , де стало  зрадницьки гаряче. Повітря в легенях категорично не вистачало . Здавалось, ось -ось свідомість мене покине. Я не очікувала ,що він зробить зі мною таке.  Відступив один крок від стіни і знову  вдарив в холодний камінь мною  . Але не заподіяв  болі ,навпаки . Охолодив від непристойних  подумок . Що за гру він затіяв ? Послабив натиск наді мною, а потім знов за своє?  Мені потрібне повітря , повітря і момент свободи. Інакше не витримаю таке знущання .

Мабуть відчув мої думки ,а можливо озвучила їх в голос?

 Боляче не було ,але і точно неприємно.
-Така маленька для мене...- Прошепотів.
Хвала богам відпустив моє горло, наче повідок . Відсунувся на декілька сантиметрів від мене, утримуючи в полоні рук по дві сторони від лиця .Злився? Здається він прикладає неймовірну силу вселенну, щоб не вбити мене.
Начальник важко дихав з опущеною головою і закритими очима. Я ж  продовжувала мовчати і стояти в  супер клітці з рук ,намагаючись сама себе привести в гідний стан . Головне не провокувати насильника ,зараз потрібно підіграти. Я вже чудово зрозуміла, що злити його не можна. Не розумію ,чому  між ногами стало до болю гаряче, коли він так близько . Поки я не рухалась ,відчувала ЙОГО тяжкий  подих ,низ живота розболівся . Це було моїм першим дзвіночком. Голова пішла кругом. В очах попливло. Я видала болісний стогін, привернув увагу тирана .
В кабінеті нікого не було , інакше вмерла б від сорому . Здавалося ,що могло б мене збентежити ,але ні , буду боротись до останнього . Я не здамся просто так . Не встигла розвинути свої думки ,як начальник схопив за руку і потягнув до дверей . Штовхнув її ногою ,вибиваючи . Я полетіла слідом за дверима . Зачепилася за поріг і ледь не  поцілувала підлогу.  Але старі руки вхопили міцно, втримуючи від падіння , жінка міцно  обійняла .
-Щоб духу дівки тут не було зараз же ,а старуху депортувати негайно.
Що я зробила такого , щоб наді мною так знущатись ?
Вартова схопила пихтиху , якій вже і я була рада в давній ситуації, і поволокли по коридору. Жінка примудрилась вирватись і підбігти до мене останнім ривком . Всунула в руку дві маленькі ковби з чорною жижою.
-Пий кожен день по три краплини . Я знайду тебе ,де б ти не була і поверну.- Зі слізьми на очах добавила .- Ось кого боялася моя дівчинка ,вона була права . Права .
Я навіть повірила в її щирість .
- Пророцтво збувається . Тікай від цих крилатих дівчинко,тікай .-Кричала жінка , яку волокли подалі. 
Ну от ,ще й пророцтв мені не вистачало. І порад віз злодюги. Сама вбити мене хотіла ,тепер радить тікати, ну дуже розумно. 
Ч І до мене дійшло,чужі руки вхопили мої і хотіли поволокли , як старуху .
-Ні !Не чепати !- Тон владний .- Щоб ні один волос не впав з неї , щоб ні одного запаху на нії, крім мого !-Вже сердито ричав начальник.
Так він стояв позаду мене і пялився на виставу ?Браво! Збочинець ! Як героїчно з його сторони . Хам і деспот ,тварина ! Ненавиджу ! Позбудусь при першій можливості.
-Куди йти ?-  Теж нестримано рикнула з викликом. 
Не дозволю себе зламати ,не піддамся страху. Витримаю все . Я сильніша ніж вони думають. Нехай поки буде, як вони хочуть бачити . Прикинусь дурепою .
Втримала погляд тирана з гордістю . Але цей гад показав направлення тим же пальцем ,яким торкався мене . Це таке знущання ?  Сміється наді мною так? Принижує мою гідність  і честь ? О боги ,де така наглість бачена ,ця скотина понюхав палець , обіцяючи поглядом неминучу близькість цієї ночі.  В мене так мало часу щось придумати, щоб уникнути цього. З диким і твариним інстинктом виживання крутонулась в зворотньому, в нікуди . Куди мені тікати ?
Пішла найшвидшим кроком ,що могла ,відчайдушно втікаючи від ката . Притиснула в долонях отруту  з подумками ,швидше отруїти себе ,чим дозволити надругатись над собою. Майже бігла через клумби квітів і кущів, не розглядаючи чудові види незвичайної флори . Сукня розпушилась від шаленого кроку ,волосся взагалі розсипалось водоспадом по плечам  . Наче знала куди йти ,бігла поперед вартової. Душу розривало від болю . Всі в цьому світі використовують мене задля власної вигоди. Грають зі мною , вказують і використовують . Що залишається мені? Хотіла  б боротись ,але як? Обіцяю собі не зламатись і не впасти на коліна ні перед ким !
Мої чудові роздуми рухнули позорно, падаючи на коліна, зачепившись через камінь  . Єдина опора  на руки прийшлась ударом  долонями об бруківку.  Ковби , які міцно тримала ,розбились розрізаючи лодоні . Кусок скла прорізав вену  ,через неї чорна отрута, як магніт  увібралась в тіло  . Сльози потекли градом. Не від фізичної болі- моральної. І хай всі думають ,що від порізу дівочі очі не втримались . Справа не в рані . Коли мене різко ,майже жорстоко підніли з землі ,істерично розсміялась в лице тирану. На якусь долю секунди ,здалось він злякався за мене . Але здалось. Чоловіча непробивна маска жорстокості  нагадала про себе ,варто заглянути в вогняні очі .


-Безглузда дівка! Дивитись під ноги треба !-В голові мутніло.- Хто тебе породив  таку без ліку ? 


Так образливо . Так боляче . З руки струйкою текло червоне життя . Мені ставало легко і добре. Чому не дають відійти в забуття,таке прекрасне відчуття? Тиран міцно схопив за руку своєю ручищею , пережимаючи вену на зап'ясті. Витягнув уламки, щось промовляючи під ніс . Кров поступово зупинила  бурхливу діяльність. Чоловік одним рухом вільної руки відірвав шматок тканини з моєї сукні, псуючи наряд . Тепер воно втратило свою цінність як і я . У нас відібрали право вибору ,право голосу і дій . Відібрали право на життя . Тиран вміло перев'язав мої руки наказуючи покарати вартових ,які не догледіли його ляльку.
Не пам'ятаю ,як опинилась в кареті на руках у монстра . Декілька разів стикалась з поглядом голубих очей ,але на короткий час. Не знаю ,що зі мною було далі. Останнє ,що чула- голос незадоволеного начальника який лаявся і злився.


-Скільки вони її труїли?
-Більше тижня .-Цей голос для мене не знайомий.-Вона дуже слабка . И фізично і морально . Ще й дні очищення послаблюють стан дівчини  .Але, це добра новина ,так протиотрута швидше  подіє. Тільки реакція непередбачувана , поки діятимуть ліки . Цілі в них були великі ,якщо довели до  такого стану? Дівчині прийдеться не легко зараз.
-Гроші -запорука спокуси .-Виплюнув тиран .
-Ця отрута давно заборонена і знайти її доволі важко . Тут не просто гроші замішані . Без магічного втручання не обійшлось,розумієш? 
-Що ти хочеш сказати Радус?
-Редвольд ,ти сам добре відчуваєш ,що дівчина без ліка. В ній не має сутності . Треба допросити негайно стару відьму . Я здивований ,звідки в тебе така тяга до її течі . Вона не дракон і ,не вміє спарюватись.  Відьма повинна знати ,звідки ця дівчина і для чого прийшла в наш світ?
- Сам не розумію,такого не відчував нині .Запізно  вона залишиться біля мене.  Від старухи не дізнаємось нічого , її родичами два дні тому повісили розбійники, прийдеться самому виясняти обставини  .


Звучало огидно . Ну ось ,це та ,що обіцяла знайти і врятувати ,де б я не була.
-Яким чином звичайним розбійникам вдалось таке скоїти на наших землях ?
-Не звичайні Радус. Це люди псевдо батька дівчини . Я віддав кривдників Лефф ,по закону . Ті так одурманили чарами старого ,що коли я розвіяв заклинання, все стало на свої місця .


Ну ось ,тепер  я одна  в цьому світі . Як іронічно ,моїх кривдників наказано , ще б від одного позбавитись . Скільки я без тями пролежала ?
-Залиш нас Радус.
Почулись чоловічі кроки ,а потім скрип дверей.
-Довго будеш притворством займатись?
Я відкрила очі ,побачивши чоловіка біля вікна, він  стояв спиною до мене . Його руки з'єднані в замок за широкою  спиною . Він дивився в далечінь ,але навіть в такому стані спокою і стриманості викликав страх. Здавалося переді мною стоїть не людина -скала. Куди б втікти ? Як думка з'явиласьт,так мозок і спрацював .
Підірвалась з ліжка   без розсудливо, набираючи швидкість в напрямку  дверей, побігла . Вхопилася за ручку спасіння ,як моє тільце схопили притискаючи до того самого спасіння . Знову його рука покоїлась на моїй шиї позбавляючи від можливості дихати.
-Не розумно з твого боку дражнити мого звіра такими іграми .-  Голос хижака охрип.
Тіло втратило сили перетворюючись на кисіль . Начальник обережно підхопив на руки ,звільняючи від капкану і поніс назад в ліжко. Легенько поклав на простирадло ,накриваючи зверху ковдрою. Це зовсім не схоже з тим ,що було в порту .
-Тобі потрін спокій дівчино. Отрути в тілі ще багато . Ти слабка для втечі ,зміцнієш ,потім пограємось. Спи.
Шепіт біля вуха принудив нервово ковтнути слину і покоритись .

Мені все примарилось . Я впевнена ,що отрута в моєму організмі в сто разів пригнічує. Можу уявити, яку страшну злість  чоловік виплескав при нашій зустрічі, начебто ми відброси суспільства ,іграшки . А тепер занадто ніжний ,спокійний . Істеричний сміх накрив  мене ,не могла зупинитись . 
-Це просто сон. Я знаходжусь в комі . Ніхто не може мене переконати інакше . Я точно знаходжусь не в реальному вимірі . Треба потерпіти ,мене повинні витягнути з цього стану . Обов'язково.
Тихі кроки змусили напрягтися ,а ніжний чоловічий аромат вдарив в ніздрі . Такого привабливого запаху ніколи не відчувала нині. Він був сексуальним ,дурманящим  ,викликав тепло в тілі . Ідеальний душевний спокій . Затримала мить ,щоб не піддатися спокусі відкрити очі і знайти джерело . Стало страшно ,звідки такі відчуття,незнайомі досі.  Ох,начхати на всі страхи і заборони . Занадто довго ховала в собі жіночу енергію і силу . Забула ,що таке відчувати по справжньому. Хоч моя поведінка лякає ,не можу стримувати ломоту в тілі.   З грудей несамовито вирвався вібраційний  стогін . Тіло само судорожно ломило в різні сторони вимагаючи розгрузки. Холодний піт зтікав по спині ,я каталась по ліжку наче березнева  кішка . 

Нарешті відчула на собі сильні ,чоловічі руки . Вони прикували мої плечі до ліжка ,утримуючи на місці.  В кімнаті було занадто темно ,щоб розгледіти господаря . Від чудесних ,гарячих  дотиків зір і слух  зникли ,загострились почуття і  бажання . Страх знову накотив новою хвилею ще добавилась  головна мігрень.  Чергові хвилі пробіглись по м'язам ,наче тортури . Ось вже важке тіло навалилось на мене . Нічого ,що розчавить хай так ,головне вгамувати голод.  Під його вагою матрац продавився ,створюючи виямку з якої не вибратись . Хотілось кричати ,бити ,брати ,кусати ,вмерти. Одночасно притиснутись ще більше до нього. Біль була не стримана. Вже не контролювала себе . Кусала чужу плоть  до відчуття крові в роті  , дряпала кігтями де тільки діставала, вигиналась  . Хоч сильні руки стримували від сказу ,усе тільки погіршилось . Вже і бажання зникло ,залишилась тільки біль . Така сильна ,хотілось вмерти . Чи було гірше від того ,що все чудово розуміла ,але контролювати не могла. Стриманість мені тільки снилась. Чого не скажеш про мого утримача, в нього її побільше буде .
Від  чергового напливу ,закричала . Тоді відчула ,як мої руки зв'язують . Я не сперечалась навіть, коли підняли з ліжка і понесли на плечі ,як мішок картоплі . Мені все одно куди несуть ,що зі мною буде ,втоміть вже  нестерпний голод, благаю . Щось вселилось в мене , я вмудрилась  зіскочити з пастки і заскочила на чоловічий торс,  обіймаючи ногами міцно . Широку шию обхопила руками і жадно вкусила за плече ,залишаючи свою мітку .
-Дідько богів!-Нарешті почула бархатистий голос. 
Що зробиш ,якщо в мене прокинувся синдром куся ? Цей запах точно ні з ким не зплутаю  ,він сам напрошується залишити мої мітки на тілі.  Мітки ? Невже я реально про таке думаю? Ніхто в принципі не спішить знімати міцну  петлю з шиї . Що якщо я вкусю за вушко? Це був виграшний варіан . Сильні руки сильніше підхопила мою п'яту точку ,притискаючи  блище . Я здається доволі гнучка і поворотлива  ,о боги ,цей манящий  запах зводить з розуму.  Притиснулась  впритул , уткнувшись носом в шию, насолоджуючись   . Мені трішки легче ,коли він так міцно тримає,притискає до гарячого тіла . Чим швидше мене несли ,тим більше дозволила собі вульгарних речей. Вже не дико ,спокусливо кусала шию ,плечі зализуя ранки, цілувала . Чоловік не стримався і нарешті заричав ,наче дикий звір від задоволення.  Його рик тремтів і вібрував .
-Не ковзай дівчинко !-Наказав хриплим голосом .
О,та я ж неслухняна дівчинка . Як не ковзати ?
-Ой!-  Морозний вітер вдарив по тілу тисячами кольок.
Нова біль спровукувала страх і пробудила самозбереження. Різкий ривок за волосся змусив відірватись від бажаного тепла . Звідкіля з мене вирвалося дике шипіння кішки, коли відчула ногами  холоднючу підлогу.
-Ей! Я хочу на ручки !-Капризно тупнула  нестійкою ногою .
Руки нарешті звільнили і моє тіло відчуло повітря занурюючись в льдьону воду .
Мене що ,нагло зашвирнули в холодний басейн? Одну? Паніка охопила кожну клітинку ,бажання зпаритись зникло ,як і бажання вмерти. Я ж не вмію плавати ,кричав мій мозок . Від холоду тіло звело спазмом.  Тільки зараз я прийшла до тями і зрозуміла ,що не бачу ,не чую тільки відчуваю. Тону ! Декілька невдалих спроб вхопити повітря і легені обпалило  від нестачі повітря . Тіло занурилось під льодяну воду . Я попрощалася з життям . Це кінець,така моя смерть !