- Ви занадто впевнені ,щоб тримати мене біля себе, як собаку. Прийде час і ви помрете від моєї руки, якщо хоч ще раз наблизитесь до мене чи доторкнетесь.
Начальник довго не роздумуючи, перескочив стіл і вже міцно душив рукою мою шию , другою поліз під сукню нагло досліджуючи  . Я крокувала заднім ходом ,поки не врізалась в стіну  . Скоріше, мене врізав цей псих  ,вибиваючи повітря з легень.
- Тоді бажаю вдачі. Можливо ти будеш перша ,в кого вийде?
Єхидна посмішка  самодостатнього самця змусила голосно рикнути. Чоловік охоче подивився на мій рот, а потім на шию. Я б не хотіла зараз дізнатися про ,що він думає в цей момент. Адже він ще ближче  притиснувся  до стіни біля мене, не залишаючи варіантів на втечу.
Його груба рука похітливо почала рухатись під моєю сукнею,  направляючись вище по нозі до нижньої білизни. Незважаючи на мій протест, доторкнувся до самого таємного місця .Це було жахливо. Перші дотики до мого тіла в такій грубій формі ,викликали відразу і ненависть. Чоловік заричав і тяжко задихав  в моє лице. Його товстий палець злегка торкнувся там , де стало  зрадницьки гаряче. Повітря в легенях категорично не вистачало . Здавалось, ось -ось свідомість мене покине. Я не очікувала ,що він зробить зі мною таке.  Відступив один крок від стіни і знову  вдарив в холодний камінь мною  . Але не заподіяв  болі ,навпаки . Охолодив від непристойних  думок . Що за гру він затіяв ? Послабив натиск наді мною, а потім знов за своє?  Мені потрібне повітря , повітря і момент свободи. Інакше не витримаю таке знущання .

Мабуть відчув мої думки ,а можливо озвучила їх в голос?

 Боляче не було ,але і точно неприємно.
-Така маленька для мене...- Прошепотів.
Хвала богам відпустив моє горло, наче повідок . Відсунувся на декілька сантиметрів від мене, утримуючи в полоні рук по дві сторони від лиця .Злився? Здається він прикладає неймовірну силу вселенну, щоб не вбити мене.
Начальник важко дихав з опущеною головою і закритими очима. Я ж  продовжувала мовчати і стояти в  супер клітці з рук ,намагаючись сама себе привести в гідний стан . Головне не провокувати насильника ,зараз потрібно підіграти. Я вже чудово зрозуміла, що злити його не можна. Не розумію ,чому  між ногами стало до болю гаряче, коли він так близько . Поки я не рухалась ,відчувала ЙОГО тяжкий  подих ,низ живота розболівся . Це було моїм першим дзвіночком. Голова пішла кругом. В очах попливло. Я видала болісний стогін, привернув увагу тирана .
В кабінеті нікого не було , інакше вмерла б від сорому . Здавалося ,що могло б мене збентежити ,але ні , буду боротись до останнього . Я не здамся просто так . Не встигла розвинути свої думки ,як начальник схопив за руку і потягнув до дверей . Штовхнув її ногою ,вибиваючи . Я полетіла слідом за дверима . Зачепилася за поріг і ледь не  поцілувала підлогу.  Але старі руки вхопили міцно, втримуючи від падіння . Жінка міцно  обійняла .
-Щоб духу дівки тут не було зараз же ,а старуху депортувати негайно.
Що я зробила такого , щоб наді мною так знущатись ?
Вартова схопила пихтиху , якій вже і я була рада в цій ситуації, і поволокли по коридору. Жінка примудрилась вирватись і підбігти до мене останнім ривком . Всунула в руку дві маленькі ковби з чорною жижою.
-Пий кожен день по три краплини . Я знайду тебе ,де б ти не була і поверну.- Зі слізьми на очах добавила .- Ось кого боялася моя дівчинка ,вона була права . Права .
Я навіть повірила в її щирість .
- Пророцтво збувається . Тікай від цих крилатих дівчинко,тікай .-Кричала жінка , яку волокли подалі. 
Ну от ,ще й пророцтв мені не вистачало. І порад віз злодюги. Сама вбити мене хотіла ,тепер радить тікати, ну дуже розумно. 
Ось  і до мене дійшло хапання за   руки, хотіли поволокли , як старуху ?
-Ні !Не чепати !- Тон владний .- Щоб ні один волос не впав з неї , щоб ні одного запаху на нії, крім мого !-Вже сердито ричав начальник.
Так ,він стояв позаду мене і пялився на виставу ?Браво! Збочинець ! Як героїчно з його сторони ? Хам і деспот ,тварина ! Ненавиджу ! Позбудусь при першій можливості!
-Куди йти ?-  Теж нестримано рикнула з викликом. 
Не дозволю себе зламати ,не піддамся страху. Витримаю все . Я сильніша ніж вони думають.  Хай поки буде, як вони хочуть бачити . Прикинусь дурепою .
Втримала погляд тирана з гордістю . Але цей гад показав направлення тим же пальцем ,яким торкався мене . Це таке знущання ?  Сміється наді мною так? Принижує мою гідність  і честь ? О Боги ,де така наглість бачена ? Ця скотина понюхав палець , обіцяючи поглядом неминучу близькість цієї ночі.  В мене так мало часу щось придумати, щоб уникнути цього. З диким і твариним інстинктом виживання крутонулась в зворотньому напрямку , в нікуди . Куди мені тікати ?
Пішла найшвидшим кроком ,що могла ,відчайдушно втікаючи від ката . Притиснула в долонях отруту  з подумками ,швидше отруїти себе ,чим дозволити надругатись над собою. Майже бігла через клумби квітів і кущів, не розглядаючи чудові види незвичайної краси . Сукня розпушилась від шаленого кроку ,волосся взагалі розсипалось водоспадом по плечам  . Наче знала куди йти ,бігла поперед вартової. Душу розривало від болю . Всі в цьому світі використовують мене задля власної вигоди. Грають зі мною , вказують і використовують . Що залишається мені? Хотіла  б боротись ,але як? Обіцяю собі не зламатись і не впасти на коліна ні перед ким !
Мої чудові роздуми рухнули позорно, падаючи на коліна, зачепившись через камінь  . Єдина опора прийшлась   на руки,  ударилась   долонями об бруківку і  ковби , які міцно тримала ,розбились розрізаючи лодоні . Кусок скла прорізав вену  ,через неї чорна отрута, як магніт  увібралась в тіло  . Сльози потекли градом. Не від фізичної болі- моральної. І хай всі думають ,що від порізу дівочі очі не втримались . Справа не в рані . Коли мене різко ,майже жорстоко підніли з землі ,істерично розсміялась в лице тирану. На якусь долю секунди ,здалось він злякався за мене . Але здалось. Чоловіча непробивна маска жорстокості  нагадала про себе ,варто заглянути в вогняні очі .


-Безглузда дівка! Дивитись під ноги треба !-В голові мутніло.- Хто тебе породив  таку без ліку ? 


Так образливо . Так боляче . З руки струйкою текло червоне життя . Мені ставало легко і добре. Чому не дають відійти в забуття,таке прекрасне відчуття? Тиран міцно схопив за руку своєю ручищею , пережимаючи вену на зап'ясті. Витягнув уламки, щось промовляючи під ніс . Кров поступово зупинила  бурхливу діяльність. Чоловік одним рухом вільної руки відірвав шматок тканини з моєї сукні, псуючи наряд . Тепер воно втратило свою цінність як і я . У нас відібрали право вибору ,право голосу і дій . Відібрали право на життя . Тиран вміло перев'язав мої руки наказуючи покарати вартових ,які не догледіли його ляльку.
Не пам'ятаю ,як опинилась в кареті на руках у монстра . Декілька разів стикалась з поглядом голубих очей ,але на короткий час. Не знаю ,що зі мною було далі. Останнє ,що чула- голос незадоволеного начальника, який лаявся і злився.


-Скільки вони її труїли?
-Більше тижня .-Цей голос для мене не знайомий.-Вона дуже слабка . И фізично і морально . Ще й дні очищення послаблюють стан дівчини  .Але, це добра новина ,так протиотрута швидше  подіє. Тільки реакція непередбачувана , поки діятимуть ліки . Цілі в них були великі ,якщо довели до  такого стану? Дівчині прийдеться не легко зараз.
-Гроші -запорука спокуси .-Виплюнув тиран .
-Ця отрута давно заборонена і знайти її доволі важко . Тут не просто гроші замішані . Без магічного втручання не обійшлось,розумієш? 
-Що ти хочеш сказати Радус?
-Редвольд ,ти сам добре відчуваєш ,що дівчина без ліка. В ній не має сутності . Треба допросити негайно стару відьму . Я здивований ,звідки в тебе така тяга до її течі . Вона не дракон і ,не вміє спарюватись.  Відьма повинна знати ,звідки ця дівчина і для чого прийшла в наш світ?
- Сам не розумію,такого не відчував нині .Запізно,  вона залишиться біля мене.  Від старухи не дізнаємось нічого , їх усіх два дні тому повісили розбійники, прийдеться самому виясняти обставини  .


Звучало огидно . Ну ось ,це та ,що обіцяла знайти і врятувати ,де б я не була.
-Яким чином звичайним розбійникам вдалось таке скоїти на наших землях ?
-Не звичайні Радус. Це люди псевдо батька дівчини . Я віддав кривдників Лефф ,по закону . Ті так одурманили чарами старого ,що коли я розвіяв заклинання, все стало на свої місця .


Ну ось ,тепер  я одна  в цьому світі . Як іронічно ,моїх кривдників наказано , ще б від одного позбавитись . Скільки я без тями пролежала ?
-Залиш нас Радус.
Почулись чоловічі кроки ,а потім скрип дверей.
-Довго будеш притворством займатись?
Я відкрила очі ,побачивши чоловіка біля вікна, він  стояв спиною до мене . Його руки з'єднані в замок за широкою  спиною . Він дивився в далечінь ,але навіть в такому стані спокою і стриманості викликав страх. Здавалося переді мною стоїть не людина -скала. Куди б втікти ? Як думка з'явилась ,так мозок і спрацював .
Підірвалась з ліжка   без розсудливо, набираючи швидкість в напрямку  дверей, побігла . Вхопилася за ручку спасіння ,як моє тільце схопили притискаючи до того самого спасіння . Знову його рука покоїлась на моїй шиї позбавляючи від можливості дихати.
-Не розумно з твого боку дражнити мого звіра такими іграми .-  Голос хижака охрип.
Тіло втратило сили перетворюючись на кисіль . Начальник обережно підхопив на руки ,звільняючи від капкану і поніс назад в ліжко. Легенько поклав на простирадло ,накриваючи зверху ковдрою. Це зовсім не схоже з тим ,що було в порту .
-Тобі потрібен спокій, дівчино. Отрути в тілі ще багато . Ти слабка для втечі ,зміцнієш ,потім пограємось. Спи.
Шепіт біля вуха принудив нервово ковтнути слину і покоритись .

Мені все примарилось . Я впевнена ,що отрута в моєму організмі в сто разів пригнічує. Можу уявити, яку страшну злість  чоловік виплескав при нашій зустрічі, начеб-то ми відброси суспільства ,іграшки . А тепер занадто ніжний ,спокійний . Істеричний сміх накрив  мене ,не могла зупинитись . 
-Це просто сон. Я знаходжусь в комі . Ніхто не може мене переконати інакше . Я точно знаходжусь не в реальному вимірі . Треба потерпіти ,мене повинні витягнути з цього стану . Обов'язково.
Тихі кроки змусили напрягтися ,а ніжний чоловічий аромат вдарив в ніздрі . Такого привабливого запаху ніколи не відчувала нині. Він був сексуальним ,дурманящим  ,викликав тепло в тілі . Ідеальний душевний спокій . Затримала мить ,щоб не піддатися спокусі відкрити очі і знайти джерело . Стало страшно ,звідки такі відчуття,незнайомі досі.  Ох,начхати на всі страхи і заборони . Занадто довго ховала в собі жіночу енергію і силу . Забула ,що таке відчувати по справжньому. Хоч моя поведінка лякає ,не можу стримувати ломоту в тілі.   З грудей несамовито вирвався вібраційний  стогін . Тіло само судорожно ломило в різні сторони, вимагаючи розрядкм . Холодний піт зтікав по спині ,я каталась по ліжку наче березнева  кішка . 

Нарешті відчула на собі сильні ,чоловічі руки . Вони прикували мої плечі до ліжка ,утримуючи на місці.  В кімнаті було занадто темно ,щоб розгледіти господаря . Від чудесних ,гарячих  дотиків зір і слух  зникли ,загострились почуття і  бажання . Страх знову накотив новою хвилею, ще добавилась  головна мігрень.  Чергові хвилі пробіглись по м'язам ,наче тортури . Ось вже важке тіло навалилось на мене повністю . Нічого ,що розчавить ,хай так ,головне вгамувати голод.  Під його вагою матрац продавився ,створюючи виямку з якої не вибратись . Хотілось кричати ,бити ,брати ,кусати ,вмерти. Одночасно притиснутись ще більше до нього. Біль була не стримана. Вже не контролювала себе . Кусала чужу плоть  до відчуття крові в роті  , дряпала кігтями ,де тільки діставала, вигиналась  . Хоч сильні руки стримували від сказу ,усе тільки погіршилось . Вже і бажання зникло ,залишилась тільки біль . Така сильна ,хотілось вмерти . Чи було гірше від того ,що все чудово розуміла ,але контролювати не могла. Стриманість мені тільки снилась. Чого не скажеш про мого утримача, в нього її побільше буде .
Від  чергового напливу ,закричала . Тоді відчула ,як мої руки зв'язують . Я не сперечалась навіть, коли підняли з ліжка і понесли на плечі ,як мішок картоплі . Мені все одно куди несуть ,що зі мною буде ,втоміть вже  нестерпний голод, благаю . Щось вселилось в мене , я вмудрилась  зіскочити з пастки і заскочила на чоловічий торс,  обіймаючи ногами міцно добре ,що вчасно підхопили  . Широку шию обхопила руками і жадно вкусила за плече ,залишаючи свою мітку .
-Дідько Богів!-Нарешті почула бархатистий голос. 
Що зробиш ,якщо в мене прокинувся синдром куся ? Цей запах точно ні з ким не зплутаю  ,він сам напрошується залишити мої сліди  на тілі.  Мітки ? Невже я реально про таке думаю? Ніхто в принципі не спішить знімати міцну  петлю з шиї ? Що, якщо я вкусю за вушко? Це був виграшний варіан ? Сильні руки сильніше підхопила мою п'яту точку ,притискаючи  блище . Я здається доволі гнучка і поворотлива  ,о Боги ,цей манящий  запах зводить з розуму.  Притиснулась  впритул , уткнувшись носом в шию, насолоджуючись   . Мені трішки легче ,коли він так міцно тримає,притискає до гарячого тіла . Чим швидше мене несли ,тим більше дозволила собі вульгарних речей. Вже не дико ,спокусливо кусала шию ,плечі зализуя ранки, цілувала . Чоловік не стримався і нарешті заричав ,наче дикий звір від задоволення.  Його рик тремтів і вібрував .
-Не ковзай дівчинко !-Наказав хриплим голосом .


О,та я ж неслухняна дівчинка . Як не ковзати ?
-Ой!-  Морозний вітер вдарив по тілу тисячами кольок.
Нова біль спровукувала страх і пробудила самозбереження. Різкий ривок за волосся змусив відірватись від бажаного тепла . Звідкіля з мене вирвалося дике шипіння кішки, коли відчула ногами  холоднючу підлогу.
-Ей! Я хочу на ручки !-Капризно тупнула  нестійкою ногою .
Руки нарешті звільнили і моє тіло відчуло повітря, занурюючись в льдьону воду .
Мене що ,нагло зашвирнули в холодний басейн? Одну? Паніка охопила кожну клітинку ,бажання зпаритись зникло ,як і бажання вмерти. Я ж не вмію плавати ,кричав мій мозок . Від холоду тіло звело спазмом.  Тільки зараз я прийшла до тями і зрозуміла ,що не бачу ,не чую тільки відчуваю. Тону ! Декілька невдалих спроб вхопити повітря і легені обпалило  від нестачі повітря . Тіло занурилось під льодяну воду . Я попрощалася з життям . Це кінець,така моя смерть !