Картинка пронеслась наче кінофільм . Гром серед ясного неба .
Ось моя рідненька планета Земля . Ми з подружками вирішили полетіти до Єгипту. Оленка запропонувала випробувати долю і полетіти через нову компанію "НІТС-ВІАГОРД",яка вперше запускає політ на інноваційному літаку.  Ціни смішні, можна дозволити собі літати хоч кожен день туди -сюди. Як не клюнути на таку шару . Літак доволі сучасний ,гарний ,великий . Головне люкс -комфорт . Новинкою були  панорамні вікна. Незвичайно для літака. Авіакомпанія запевнила, що скло найміцніше ,переживати не має за що, тільки насолоджуватись краєвидами. Страхова працює. Чого боятися?
Так і було . Ми і ока не зімкнули , насолоджуючись краєвидами ,хмарами . Відсвяткували ігристим шампанським довгоочікувану відпустку в літаку з найкращими дівчатками.  Через годину найкращої миті в житті , літак затрясло.  Всі пасажири запанікували. Стюардеса попросила пристебнути паски безпеки і не хвилюватись ,не передбачена турбулентність зараз мине.
За вікном спалахнула блискавка ,яскраво синього кольору . Вона осліпила всіх пасажирів . Залізний кінь почав опускатися ! Ми падали .
Пілот попередив ,що намагається посадити літак на лід. Лід? Звідкіля в спекотному континенті планети з'являється Арктика?
Пасажири закричали в паніці, коли літак почав посадку . Під колесами було чути потріскування криги,що різало нерви  . Літак не втримався і ним почало кружляти .

 Все навкруги  покрито снігом і горами криги, краєвид чарівний  . Раптово праве крило нахилилось не тримаючи балансу  і пробило лід . Вже не до спокійного стану ,організм стресанув і ми нарешті випустили паніку , запищавши ,поки пробки в вухах не стали . Стрімко заліло почало занурюватись . 
-Виходу не має ,ми всі помремо !-Кричав натовп.
Надміцне скло тріснуло . Ми пішли на дно . Наші з подружками тіла притиснулись до сидінь від гравітації і тиску ,руки зціпили  в замок  не промовляючи  вже ,а ні слова . Напевно, то наші руки так хрустіли а не скло біля якого я сиділа  . Ми молилися всім існуючим і неіснуючім богам . Кликали будь яку силу на порятунок . Скло не витримало і потік  льодяної води пурхнув в нас . Це все ,кінець !
Новий спалах вогняного кольору і я відкрила очі в меньш холодному місці , без подруг . Тепер заспокоював чоловічий  голос ,сильні руки допомогли вилізти з води на поверхню. О, дякую. Посадив на теплий валун . Що так уважно розглядає ? В мене на обличчі щось блимкає ? Відкашлялась і трохи заспокоїлась , неочікувано вмазала чоловікові ляпаса такої дурі ,рука хруснула  .
-Ох! Боляче .- Рука ледь не відвалилась від болю ,дмухала на неї.-Ти що ,з заліза зроблений?
-Дурепа! Чого надумала? З якої землі звалилась на мене ? 
Не думала про наслідки ,врізала ще одну в теж місце ,не жаліючи лодоні .
- Ненавиджу !
Чоловік навіть не ворухнувся . В цей ляпас вклала всю злість і ненависть. 
Сльози самі потекли не питаючи дозволу . Чоловік дивився на мене зверху вниз  з посмішкою . Він вирівнявся, схрещуя  руки на груді і широко розставив ноги. Що, повідомляє хто господар будинку ? Чи можу сперечатись з ним в стані потопаючого човна ? Зараз мабуть ,як дасть ляпаса .
-Завідки ти прийшла ? Наші жінки так доступно і спокусливо себе не поводять . Похабно .
-Що?-Обурилась .
Да, як він сміє таке говорити ? Це говорить той ,хто розпусно цілував в кабінеті перед свідками ?
-З планети   Земля ,придурку! Ти ще пошкодуєш ,що зв'язався зі мною . Негайно поверни мене додому .
Не встигла оговтатись від сміливості ,як хвиля нудоти накрила . Здавалось невідома сила хоче вирватись ,та не взмозі .
Стальні руки схопили дуже міцно утримуючи ломоту і спазми . Ця біль відрізнялась . Вже не похітлива ,навпаки . Злість ,ярість ,ненависть захлинали припиняючи нестерпну біль в м'язах .
- Мені варто тебе трішки сильніше прижати і ти зламаєшся .
-Боляче . Зупини це ,благаю .
В черговий раз відчула холодний потік води ,але вже не самотня . Поки тримали на плаву ,біль вчухала. 
-Я тебе вб'ю!-Стогнала з полегшенням .
-Вважаєш ,варто боятися комара ?
Його очі змінилися в нелюдську форму . Зіниці звузились вертикально ,голубий колір зник ,перетворюючись на вогняний . Про такі очі читала в книгах або бачила фільми . Але в  цей вигаданий  міраж  смішно повірити  . Спробувала вирватись з обійм ,як нудота піднялась до горла.  Цей чоловік викликав в мені потік ненависті і злості.  Огидно знаходитись в його обіймах ,навіть в момент небезпеки .
-Відпусти! Ти огидний ,краще з'їсти відро плазунів ,ніж бачити твоє обличчя.
Тиран заричав злістно ,але зорового контакту не перервав . Хоче налякати ?
- Здається мені, хвилин п'ять назад ,ти хотіла мене більш за все . Та й так мурликала ,ледь стримався . Можу допомогти в цьому питанні вже зараз. І вже не буду охолоджувати твоє палке бажання . Залюбки посмакую  тобою моя солоденька крихітко .


Якщо чесно ,думала негідник відпустить мене і я піду на дно.  Змилувався , декілька швидких рухів і моє тіло опинилось на твердій поверхні . Ця драконяча морда ,так мені хотілось обізвати цього монстра  ,розвернув до себе спиною . Вміло зав'язав очі ганчіркою і в рот засунув кляп ,руки закріпив за спиною. Такій швидкості можна позаздрити .  Тепер я зовсім беззахисна. Всі спроби вирватись з полону ,виявились марні . В душі зародилась тривога . З легкістю підхопив під руки і всадив на тверду основу.  Жадно розірвав сукню ,оголяя невинне тіло. Одною рукою  тримав за талію ,щоб не пручалась , іншою стиснув маленькі  груди . Обпалюючи своїм гарячим подихом , всосався в шию смакуя на м'якість.  Він безпощадно терзав шкіру кусаючи і цілуючи від шиї до плеча . Не стримався , розвів мої ноги і примостився між ними не залишаючи варіантів до відступу . 
Я намагалась кричати , ричати ,викручуватися ,щоб звільнитись ,марно.  Схопив за   волосся  запрокидуючи голову назад  , змушуючи  лягти на опору . Гарячі губи доторкнулися до збудженого соску.  Що відбувається? Ні! Не хочу ! Заскулила.  Не готова ось так ! Благаю. Тіло зажило окремим життям.  Стан ,наче різко злетіла вгору і впала вниз . Все зкрутило в комок внизу живота ,палаючи від насолоди. 
Чоловік продовжив знущатися  над моїми сосками ,кусаючи то один ,то другий . Не пам'ятаю ,як опинився   нижче пупка ,як хвиля задоволення прокотилась по тілу.  Воно мене зрадило остаточно  . Тиран не спішив ,навпаки ,смакував кожний сантиметр ,утримуючи в полоні ,випиваючи і вилизуючи мої соки .Він не робив боляче ,але мучав продовжуючи утримувати тугий вузол там, де ще мене не торкалися до сьогодні.
-Умммм. Ну ось моя солоденька  ,можеш бути слухняною дівчинкою. Один раз провчиш ,більше не захочеш пручатись .-

Доречі ,-зняв пов'язку з очей ,-такі мітки може ставити тільки дружина . -Показав на мої злодіяння на своєму тілі .
Але ,якщо вистачило сміливості ,-дозволив сісти ,-прийдеться відповідати за свої гарячі вчинки .
-Не надійся ,я не здамся .-Виплюнула .
-Може продовжити  урок слухняної дівчинки ?- Нахилився до лиця .
Я злилась на себе ,нього ,але стримувала емоції . Тіло нило від бажання ,тоненькі ниточки   потягнулись до незнайомця  ,добре розум зупиняв  від помилок.  Я бажала смерті цього покидька бо в пам'яті закарбувались його поцілунки на тілі.  
Треба зібратись з думкою,я прикрила  руками оголене тіло ,згадала про сором'язливість. Треба подумати , зараз все моє життя варто подвинути на задній план . Переліт,попаданство ,життя в невідомій країні . Потрібен чіткий план втечі .
Начальник явно відчув зміну в настрої ,підняв з підлоги свою куртку і одягнув на мої плечі .
-Ти пручаєшся бажанню ? Можливо не потрібно так намагатись ?-Посміхаєттся.
-Якщо будеш мене провокувати ,можу нестримати себе ,щоб вбити . 

 - Що ж крихітко ,намагайся .

 Струмом головної мігрені прорізало так, не стрималась від нудоти . Живіт наче вивернуло . З мене виходила чорна отрута . Я чудово пам'ятаю її смак . Втомлена і знесилена зкрутилась на кам'янистій поверхні .
-Що зі мною ?- ну от ,знову ці відчуття нестерпного болю. 
Чоловічі руки обійняли мокре обличчя,прибираючи волосся . Притримуючи голову ,щоб не вдарилась  . Тиран по людськи витер останки блювоти і ніжно заглянув в душу .
-Подивись на мене .
-Ні.-Опустила очі .
-Подивись !-Крикнув .
Я вже не слухала. Тіло саме вигнулось в електричному спазмі . Нестриманий стогін вирвався сам ,запрошуючи до гріховних справ ні то вбивчих ,ні то безтидних  .
-Дідько б тебе моя  дівчинко !
Різкий поштовх і він заполонив мене собою до кінця . Я б здивувалась ,якби поспілкувався зі мною перед цим . Попіклувався про спричинену різку  біль. Він зрозумів ,що накоїв . Шляху назад не було.  Шкода нанесена .  Але ця біль відрізнялась від тої ,що зкручувала судорожно  м'язи .Обережно і повільно почав рухатись ,як тільки притягнула до себе за шию . Не розумію ,ці повільні ігри тільки злили . Мені потрібно більше ,адже тіло радо прийняло ,лиш мозок сперечався з тілом  . Чи могла б я повірити ,що буду бажати  від насильника не стримуватися?
-Я . Сказав. Подивись !-Дуже важко вимовив .
Я подивилась ,тому що неймовірна біль здавила м'язи . Біль такої сили ,розривало мізки.  Здавалось  ,якщо цей красень нічого не зробить ,помру.  Низ живота зжало  .
-Демониця !

Його очі...знову ці вогники ,як він це робить ?
Хвилі насолоди стирали вагання .

-Я не можу це контролювати ,-спокійно шепотів ,- ти пробудила його . Це не можливо зі звичайною людиною .-Образливо!
Нічого не розуміла ,лише віддалась на волю богам.  Покорилась .
Біль потроху відступала ,а рухи насильника стали плавними ,ніжніші .
-Правильно . Будь нашою . 
Губи з'єдналися в солодкій грі . В голові чітко чула "Наша". Я сходжу з розуму ? Ніжний голос заколисував ,співав ,але слів не розібрати.  Руки самі потягнулись обійняти широку спину . Наче в тумані ,попливла в забуття . Нас накрила хвиля задоволення одночасно.  Мозок вимкнувся в очах попливло все навкруги  свідомість покинула .