Легенда про Відьомське плетиво

Навчальний тиждень для Лізи пролетів швидко. У понеділок з контрольної із фізики вона отримала десять балів. З алгебри вісім. З історії України за домашнє завдання Ліза отримала одинадцять балів, що було рідкістю для неї. Всі учні плідно працювали, щоб отримати гарні оцінки. У п'ятницю відпустили після п'ятого уроку, тож ввечері дівчина вивчила все домашнє завдання на наступний тиждень.
Перший вихідний Ліза провела у компанії тітоньки Свєти. Вона принесла домашні наполеон та яблучний сік. За чашечкою чаю, Ліза ще довго розповідала як у неї справи у школі. Потім тітонька розповіла про їхню дводенну подорож до Києва, і навіть показала фото. Найбільше дівчину зацікавили Маріїнський парк та фонтани на Хрещатику. Пішла тітонька аж о восьмій годині вечора.
У неділю Ліза вибралася на прогулянку містом. Вона йшла по вузенькій вуличці. По обидві сторони вулиці між людськими помешканнями примостилися десятки кав'ярень. В одній із них Ліза побачила Таю з Анькою. На щастя, дівчата чорнявку не помітили.
Пройшовши головну площу, дівчина трохи відпочила біля фонтану, помочивши в йому руки, які відразу замерзли. Довелося ховати мокрі долоні у кишені весняного плащу. Ліза пішла парком до бібліотеки. Їй кортіло дізнатися про Коралові нитки, які так потрібні Анці і тим дивним людям. З Анькою все ясно, вона хотіла їх продати, а от тим людям вони потрібні явно не на продаж.
З історії Чернігова бібліотекар запропонувала книги про козацьку добу, «Чернігів за часів СССР», «Заснування Чернігова», «Історія Сіверщини» та багато інших. Нарешті Ліза зупинилася на книзі «Легенди Чернігівщини», яку взяла додому.
Ввечері дівчина взялася вивчати книгу. Вона швидко пробіглася очима по всім розділам. Нічого, що могло допомогти, Ліза не знайшла.
Раптом, у змісті книги чорнявка наткнулася на тринадцятий розділ, який був без назви. Вона тримала книгу напіввертикально до настільної лампи. Ледь помітним шрифтом головна героїня прочитала: «Коралові нитки». Від радості Ліза аж підскочила, і ледь не впала із стільця. Дівчина швидко почала шукати тринадцяти розділ у книзі. Але на жаль, після дванадцятого, йшов відразу чотирнадцятий розділ.
В розпачі, Ліза провела пальцем, де починалися сторінки кінця дванадцятого і початку чотирнадцятого розділу. І враз, книгу огорнуло густим синім туманом. Від несподіванки дівчина відсахнулася. Вона перевірила, чи це не сон, щипаючи себе за ліву руку. Було боляче, отже це не сон. З’явився тринадцятий розділ! Настороженість змінилася на радість. Ліза почала читати:
                 Легенда, яку прочитала Ліза
Коралові нитки – це відьомське плетиво, за допомогою якого відьми можуть змінити часовий простір.  Час можна зупинити, при тому, що зміна дня і ночі та пір року відбуватиметься за календарем. Ні відьми, ні люди не будуть старіти, отже житимуть вічно. Для відьомства це обернеться в кращу сторону, а от люди збожеволіють. Особи середніх літ може і зрадіють цьому, а от коли новонароджена дитина не буде рости, це вже не жарт. От чому сільські відьми не радять сплітати нитки. Але теперішнє чернігівське Відьомство не зважає на попередження наших предків і має намір скористатися цим плетивом. Щоб Коралові нитки виконали свою роль, о півночі у повню їх потрібно сплести у звичайну коси і заховати в ікону, яка знаходиться у східній частині церкви чи храму. При сплітанні ниток, їх розділяють на дві частини, що символізують три часові виміри: минуле, теперішнє і майбутнє. Саме тому, коли всі часові виміри об'єднати, час зупиниться. Розплести нитки у  може навіть звичайна людина. Плетиво «ховається» віл відьомства у різних храмах Чернігівщини, але рано чи пізно їх все одно знайдуть.
Нитки виготовлені із дорогого шовку на той час. Потім вода цілющого джерела омиває їх протягом сторіччя. Відьми фарбують нитки людською кров’ю. Далі плетиво потрібно заговорити та попросити, щоб воно зупинило час.
Існують свідчення, що перші Коралові нитки були виготовлені у десятому столітті нашої ери. Старші відьми стверджують, що виготовляли їх набагато раніше, у сьомому столітті нашої ери.

Ліза була вражена від прочитаного. Вона довго не могла скласти думки до купи. Виходить, що та пані, яку дівчина бачила у своєму сні, відьма?  І то був зовсім не сон?! Мабуть, ті дивні люди, чи чарівники, як би дивно це не звучало, вже сплели нитки. «Розплести нитки у повню може навіть проста людина». Ліза, проста людина, розплете те відьомське плетиво! Вона не хоче залишитися на завжди п’ятнадцятирічним дівчам!