Додому!

Ліза сиділа вся в сльозах у кутку кімнати. Вона вже не думала про Коралові нитки, про те, що можуть зробити ті дивні люди, які нещодавно так безцеремонно обшукали її. Вона хотіла додому!
Дівчина знала, що вдома на неї ніхто не чекає. Батьки вже як пів року гостюють у родичів в Польщі. Вже навіть роботу собі знайшли. Кажуть, що їм виділили доволі непогані апартаменти у Вроцлаві. Раз у місяць батьки надсилають Лізі гроші. Лише тітонька Свєта кожен тиждень заходить перевірити, чи все з Лізою добре та інколи приносить гостинець.
Але вдома краще, чим у цій моторошній кімнаті, де сняться страшні сни, приходять якісь дивні люди та годують несмачною їжею. На сніданок Ліза отримала вівсянку, навіть маслом не змазану. На обід пересолений суп з макаронів. Якось дивно, що багата компанія пана Якова не може не може дати кращих умов, хоч самі розкошують у своїй конторі.
Ввечері у двері кімнати постукали. Увійшов пан Яків.
- Доброго вечора Вам, пані Светцева. – Вже лагіднішим тоном привітався він. – З Вами все добре?
- Т-так... – Тільки й змогла видавити з себе Ліза.
- Добре. Піднімайтеся швидше та йдіть за мною.
Ліза швиденько піднялася з підлоги та швидким кроком рушила за паном. Покинувши старий готель та опинившись біля автомобіля пана Якова, він відкрив  задні двері, запрошуючи сісти. Сам Яків сів на переднє сидіння біля водія.
Ліза вся трусилася від страху. Але автівка везла їх знайомими вулицями, зупинившись біля Лізиного двору. Від радості серце Лізи забилося ще сильніше, а страх майже зник.
- Пані Свитцева, Ви можете бути вільні. – Повідомив пан. – Але пообіцяйте, що такої неприємної історії більше не повториться. До побачення.
Навіть не попрощавшись, Ліза вилетіла з автомобіля і побігла до дому. Яка вона була рада!
На щастя тітонька не заходила, тож не виявила, що дівчини не було вдома, і навіть не здогадується про її пригоди.
Ліза з розгону впала на диван у вітальні. Після пів-годинного відпочинку, вона пішла до ванної. Потім повечеряла, вивчила домашнє завдання на весь тиждень і прибралася в будинку. Ввечері наробила собі бутербродів із сиром та ковбасою й увімкнула улюблений фільм.
Ще більше закутавшись у плед і поїдаючи смачнючі бутерброди, Ліза раділа, що вона вдома. Їй ще ніколи не було так добре вдома.