Розділ 6
Знову Ліза зробила не те
Повний місяць вороже дивився на розгублену Лізу. Перед нею стояла велика каструля, наповнена водою та листям м'яти. У воді відображувався місяць. Залишилося лише перемішати. Чорнявка взяла бузинову палицю та добре все перемішала. Дивний рецепт туманного зілля. У дитинстві дівчина любила перемішувати воду з травами, уявляючи, що варить суп. Місячне світло мов би змішалося з джерельною водою. Цікаво, яка дія туманного зілля? І чому Ліза не розпитала про це в учениці пані Лілії?!
З каструлі почав стелитися туман, який огорнув дівчину приємною прохолодою. В голові почало паморочитися. Давно вже так не паморочилося. Все на світі перемішалося. Ліза літала у небі. Під ногами туман. Було страшно. Якщо вона впаде? Поки що не падає. Хоч мгла внизу, але здається, що вона навіки в’їлася в очі. Жахливе відчуття.
Ліза падає вниз. Вона летіла в тумані, який неначе гальмував падіння. Дівчина відчула, що лежить на м’якій поверхні. Прийшовши до тями, вона зрозуміла, що лежить на ліжку у своїй кімнаті. Біля неї стояла стурбована пані Лілія та дівчина дух.
- Лізочко, з тобою все добре? – Запитала відьма. – Просила ж Якова не дозволяти тому лобуряці наводити зілля. Так ні, дозволив. Ще й похвалив в придачу.
- Але ж мені Ваша учениця рецепт туманного зілля дала.
- Я? Не може такого бути! Можливо, хтось інший дав. – Озвалася дівчина дух.
- Ні, не вона. Це тобі примарилося. Та не зважай, все вже позаду.
- Ага, і ще швидше засинай, тобі треба відпочити. – Додала учениця.
- Добраніч.
Лілія з духом залишили кімнату, вимкнувши світло.
Треба ж, як цікаво діє туманне зілля.
Повний місяць вороже дивився на розгублену Лізу. Перед нею стояла велика каструля, наповнена водою та листям м'яти. У воді відображувався місяць. Залишилося лише перемішати. Чорнявка взяла бузинову палицю та добре все перемішала. Дивний рецепт туманного зілля. У дитинстві дівчина любила перемішувати воду з травами, уявляючи, що варить суп. Місячне світло мов би змішалося з джерельною водою. Цікаво, яка дія туманного зілля? І чому Ліза не розпитала про це в учениці пані Лілії?!
З каструлі почав стелитися туман, який огорнув дівчину приємною прохолодою. В голові почало паморочитися. Давно вже так не паморочилося. Все на світі перемішалося. Ліза літала у небі. Під ногами туман. Було страшно. Якщо вона впаде? Поки що не падає. Хоч мгла внизу, але здається, що вона навіки в’їлася в очі. Жахливе відчуття.
Ліза падає вниз. Вона летіла в тумані, який неначе гальмував падіння. Дівчина відчула, що лежить на м’якій поверхні. Прийшовши до тями, вона зрозуміла, що лежить на ліжку у своїй кімнаті. Біля неї стояла стурбована пані Лілія та дівчина дух.
- Лізочко, з тобою все добре? – Запитала відьма. – Просила ж Якова не дозволяти тому лобуряці наводити зілля. Так ні, дозволив. Ще й похвалив в придачу.
- Але ж мені Ваша учениця рецепт туманного зілля дала.
- Я? Не може такого бути! Можливо, хтось інший дав. – Озвалася дівчина дух.
- Ні, не вона. Це тобі примарилося. Та не зважай, все вже позаду.
- Ага, і ще швидше засинай, тобі треба відпочити. – Додала учениця.
- Добраніч.
Лілія з духом залишили кімнату, вимкнувши світло.
Треба ж, як цікаво діє туманне зілля.
Коментарі