ІРИНА ВЕЛИКА | ТУМАН–ЗАБУТТЯ
Колаж 1
Асоціації: браслет-коло-коловрат-вісім променів-вісім каменів у браслеті-прозорі камні-краплі-роси-сльози
Уночі в примарнім лісі
під стук серця заспіваю
без слів, дивну, про те пісню,
що усе в житті минає.
І почую, як в тумані
співчутливо підспіває
мені вовк - емпат найкращий.
І з собою забере
мою тугу в темні хащі.
Піду колом-коловратом
наодинці танцювати
під глухі удари бубна,
в який кров у скронях грає.
Ладонець у кручії
небо зоряне кружляє.
І метеликами поруч
мої спогади літають.
Не відчутні, невагомі,
прозорі, тихі і примарні.
Ніхто ніколи їх не знайде
у сиво-кОсому тумані.
Диво-світло коловрата
забуття-туман здолає.
Почну спогади збирати
Поки спалах згадки сяє.
Між людей, не між дерев
загубила роки-сльози.
Хай густа трава збере
їх, мов кришталеві роси.
Згадки, що в траві знайшла,
посріблили мої коси.
І блакитні сльози-роси
у оздобу я складаю...
А ту пісню, що без слів,
на світанку доспіваю.
Асоціації: браслет-коло-коловрат-вісім променів-вісім каменів у браслеті-прозорі камні-краплі-роси-сльози
Уночі в примарнім лісі
під стук серця заспіваю
без слів, дивну, про те пісню,
що усе в житті минає.
І почую, як в тумані
співчутливо підспіває
мені вовк - емпат найкращий.
І з собою забере
мою тугу в темні хащі.
Піду колом-коловратом
наодинці танцювати
під глухі удари бубна,
в який кров у скронях грає.
Ладонець у кручії
небо зоряне кружляє.
І метеликами поруч
мої спогади літають.
Не відчутні, невагомі,
прозорі, тихі і примарні.
Ніхто ніколи їх не знайде
у сиво-кОсому тумані.
Диво-світло коловрата
забуття-туман здолає.
Почну спогади збирати
Поки спалах згадки сяє.
Між людей, не між дерев
загубила роки-сльози.
Хай густа трава збере
їх, мов кришталеві роси.
Згадки, що в траві знайшла,
посріблили мої коси.
І блакитні сльози-роси
у оздобу я складаю...
А ту пісню, що без слів,
на світанку доспіваю.
Коментарі
Упорядкувати
- За популярністю
- Спочатку нові
- По порядку
Показати всі коментарі
(1)
ІРИНА ВЕЛИКА | ТУМАН–ЗАБУТТЯ
Чудовий вірш🤗Можна озвучку?🤍
Відповісти
2023-10-25 13:25:06
2