ІРИНА ВЕЛИКА | ОСЬ ТАКЕ ВПОДОБАННЯ...
Передати відчуття пісні можна лише, створивши атмосферу. Тож, я починаю створювати умови для пробудження фантазії і розуміння, чому саме Рок, чому саме группа "Воскресенье" і, чому саме ця пісня.
В душі моїй осад від зла,
від щастя бУлого зола,
колишніх радощів печаль.
Лише мій розум здатен в даль
До небокрая дотягти
надії не міцні нитки
і намагатися змінити
Хоч щось в житті.
Зараз мені смішно, що тоді, в мої п'ятнадцять чи шістнадцять років я думала, що розумію ці слова. Я була "сложным подростком". Суміш нігілізму, юнацького максималізму і загального протесту примушувала мене кидатися від однієї крайності до іншої. Я була впевнена, що мене ніхто не розуміє. Та, якось почувши пісні напів забороненої групи, я зрозуміла, що вони співають про мої відчуття.
Марні сварки і слів туман.
палаци, нори, світ, пітьма.
І просвіток лише в одному -
стояти вперто на своєму.
З душі струсити весь непотріб.
Звільнити від жахіття очі.
І, наче вперше подивитися на світ із ночі.
Зараз мені дивно, що ці прості і мудрі слова відчула, знайшла і написала людина набагато молодша за мене теперішню. Досі від цієї пісні відчуваю задоволення, як від спілкування з однодумцем. І кожного разу, коли слухаю, слухаю двічі.
І вузликом знову зв'язати
розірвані нитки надії.
І сто разів собі сказати,
що можуть все змінити дії.
І хоч не варта спроби гра
Знову повір, що переможеш.
Той правильно свій шлях обрав,
Хто запалив вогонь добра.
Зараз єдиний недолік цієї пісні в тому, що її автор, Костянтин Никольський, написав слова російською.) Та цю маленьку неприємність я щойно виправила)). Якщо не чули ще цю пісню - рекомендую послухати. Хоча б раз
В душі моїй осад від зла,
від щастя бУлого зола,
колишніх радощів печаль.
Лише мій розум здатен в даль
До небокрая дотягти
надії не міцні нитки
і намагатися змінити
Хоч щось в житті.
Зараз мені смішно, що тоді, в мої п'ятнадцять чи шістнадцять років я думала, що розумію ці слова. Я була "сложным подростком". Суміш нігілізму, юнацького максималізму і загального протесту примушувала мене кидатися від однієї крайності до іншої. Я була впевнена, що мене ніхто не розуміє. Та, якось почувши пісні напів забороненої групи, я зрозуміла, що вони співають про мої відчуття.
Марні сварки і слів туман.
палаци, нори, світ, пітьма.
І просвіток лише в одному -
стояти вперто на своєму.
З душі струсити весь непотріб.
Звільнити від жахіття очі.
І, наче вперше подивитися на світ із ночі.
Зараз мені дивно, що ці прості і мудрі слова відчула, знайшла і написала людина набагато молодша за мене теперішню. Досі від цієї пісні відчуваю задоволення, як від спілкування з однодумцем. І кожного разу, коли слухаю, слухаю двічі.
І вузликом знову зв'язати
розірвані нитки надії.
І сто разів собі сказати,
що можуть все змінити дії.
І хоч не варта спроби гра
Знову повір, що переможеш.
Той правильно свій шлях обрав,
Хто запалив вогонь добра.
Зараз єдиний недолік цієї пісні в тому, що її автор, Костянтин Никольський, написав слова російською.) Та цю маленьку неприємність я щойно виправила)). Якщо не чули ще цю пісню - рекомендую послухати. Хоча б раз
Коментарі
Упорядкувати
- За популярністю
- Спочатку нові
- По порядку
Показати всі коментарі
(4)
ІРИНА ВЕЛИКА | ОСЬ ТАКЕ ВПОДОБАННЯ...
) Це - не про спогади, це - про початок захоплення, яке триває вже багато років. І сформувало мій основний приоритет у музичних напрямках. Доречі, а "Бесконечный стук щагов* Ви досі слухаєте?
Відповісти
2023-10-25 05:01:24
1
ІРИНА ВЕЛИКА | ОСЬ ТАКЕ ВПОДОБАННЯ...
Який атмосферний дух,Ірино!Ви неперевершенні!❤️
Відповісти
2023-10-26 05:45:09
2
ІРИНА ВЕЛИКА | ОСЬ ТАКЕ ВПОДОБАННЯ...
@Ірина Велика ні. Від російської музики я відмовилась. Хоча там багато груп, які я слухала: Оригами, Аматори...
Відповісти
2023-10-26 08:00:13
2