Евелін ніжилася в ліжку весь ранок. Сонце пестило її волосся і гріло щічки. Вона розкинулася на ліжку, як лебідь на воді. Мадемуазель Дюбуа раділа, що сьогодні у неї запланований лише шопінг і прогулянка по парку. Вже минув майже місяць, як вона перебувала у Франції і знайомилася з місцевою культурою та режимом життям.

Дівчина потягнулася до телефону, щоб перевірити, чи ніхто не телефонував її вчора, чи сьогодні вранці. Евелін побачила повідомлення від Клариси, вона хотіла зв’язатися з нею увечері та розпитати про справи. Що вона їй розповість? Як Луї загримів до рехабу, чи що вона вирішила почати кар’єру моделі і не планує повертатися до Канади.

– Пат, ти вдома? – прокричала Евелін на весь будинок.

Юнак прибіг швидко і насторожено поглянув на дівчину.

– У нас проблеми, точніше у мене. Моя мама хоче сьогодні поговорити зі мною по відеозв’язку. Що мені говорити? Я не така хороша актриса, щоб замилити їй очі.

– Скажи, що Луї постійно зайнятий, а ти насолоджуєшся французьким шармом і ходиш по магазинам, – промовив юнак.

Евелін роздивилася в якому стані Пат з’явився перед нею: на його обличчі була піна для гоління, яку він не встиг витерти і голий торс, який хлопець не приховав.

– Що це за стриптиз зранку? – глузливо запитала дівчина.

– Як що ти думаєш, що я почервонію, то я тебе розчарую. Мені двадцять і дамочки не вперше мене бачать оголеним, – нахабно проговорив юнак і повертів стегнами.

Евелін схопилася за живіт і ледве не впала з ліжка. На декілька хвилин вона забула про Кларису і свої проблеми. Юнак пританцьовуючи покинув її кімнату і дав час, щоб встати і зібратися. Мадемуазель Дюбуа зняла нічну сорочку і вдягла сарафан, які вигідно підкреслював її дівчачі форми.

– Еві, я сьогодні йду на тусовку в кабаре Лідо. На жаль, не можу взяти тебе з собою, там є деякі справи.

Дівчина сприйняла інформацію від Пата нормально і не образилася на нього. Після пережитих подій веселитися і гуляти у всіляких барах їй не хотілося. Це було б несправедливо для Луї, який мучився в лікарні від атак та болі.

– Звісно, ти доросла людина, і я не маю права тримати тебе біля себе 24/7, в тебе теж є проблеми і власне життя, – заспокійливо відповіла Евелін.

Пат видохнув і почав розігрівати куплені страви з ресторану. Останнім часом, друзі харчувалися тільки так. Ні в кого не було часу на рутинні справи, Еві навіть запропонувала викликати клірингову компанію, щоб не гаяти час на прибирання. Однак, Патрік не погодився, йому ця ідея видалася не такою раціональною.

– Добре, Евелін, я побіг. Не сумуй без мене, – Пат послав повітряний поцілунок і зник із поля зору.

Евелін залишилася одна і почала збиратися на шопінг до Парижу. Валіза з якою вона прибула не зміг вмістити багато речей, тому дівчина поклала туди лише найнеобхідніше. Мадемуазель Дюбуа знала, що все, що їй потрібно вона знайде у столиці, тим паче гроші на її забаганки завжди знаходилися на банківській карті.

Збираючись, вона включила свій улюблений серіал «Емелі в Парижі» і тепер голос Емілі Купер лунав по всій кімнаті. Еві фанатіла від цього американського серіалу і вже примітила декілька нарядів, якій їй сподобалися на головній героїні.

Через годину Евелін крокувала вулицями Парижу і заходила в модні бутики. Авеню Монтень зачаровувало різноманітністю вибору для юної моделі: Прада, Шанель, Луї Віттон, Діор. Їй пощастило народитися не в бідній сім’ї і не дивитися на все це заздрісними голодними очима. Милі консультанти піклувалися про Евелін, надаючи бездоганний сервіс. Мадемуазель Дюбуа відпочивала душею і не поспішала покидати авеню Монтень.

Погода видалася сонячною і теплою. Еві спостерігала за прохожими, які не поспішали нікуди у вихідні і ловили кайф від свого існування. Далі дівчина вирішила відвідати Булонський ліс, який мав давню історію та заспокоював своїми краєвидами. Однак, Евелін пам’ятала, що увечері цей парк мав дурну репутацію через легалізацію проституції у Франції.

Еві насолоджувалася цим місцем і, немов скинула тягар зі своїх плеч, який був на ній декілька тижнів. Вона почувала себе вільною та наповненою, коли дивилася на красиві озера, вдихала свіже лісове повітря і милувалася птахами, які прилітали сюди, щоб туристи та місцеві їх годували.

Давно їй так добре не було. В Канаді відчувалася якась напруженість між нею та вітчимом, а тут – легкість, наповненість та рівновага. Еві вже й думати перестала про те, що на неї чекає нелегка розмова з Кларисою. Шопінг і прогулянка були для неї найкращими ліками від хвилювання.

Помилувавшись лісовою природою, Евелін зробила фото на згадку і викликала собі таксі назад додому. Вона не поспішала, а йшла розмірено, вдихаючи свіже повітря. На зустріч їй шли парочки, сім’ї та літні люди і в кожного з них було бажання побачити справжню вишукану природну красу Булонського лісу.

Годинник на телефоні показував четверту годину, а мати повідомила, що зателефонує по Скайпу о сьомій вечора. Мадемуазель Дюбуа вже придумала історію про Луї та про своє життя у Франції. Дівчина сподівалася, що Клариса не відчує обман і все пройде добре.

***

Пат спостерігав за рухами Бланш. Ця рудоволоса бестія вигиналася і не давала часу іншим роздивитися її вмілі рухи. Пат був здивований, що зустрів колишню модель в такому місці, як Лідо.

«Цікаво, хто її сюди запросив? Чи часто вона тут вештається? Що б сказала мадам Рішар» – роздумував блондин, дивлячись на Бланш. Модель була норовиста і завжди показувала характер. А ще Фредерік Мартінес крутився біля неї і робив компліменти. Що зв’язувало цих двох: ділові відносини чи спільне ліжко? Ніхто нічого толком не знав, тому що Мартінес був ловелас ще той і сталість в стосунках була не для нього. Та й Бланш любила різноманіття й скандали. Сіре однотипне життя було не для неї, вона б померла від журби і нудьги.

Бланш продовжувала витанцьовувати і кайфувати від себе. Її фігура заворожувала присутніх і чоловіки дивилися на неї, як мухи на мед.

Пат відволікся на модель на певний час і тепер згадав навіщо він тут. Його запросили на шоу давні друзі. Блондин присів за столик і спостерігав за великою сценою і розкішним інтер’єром. Це кабаре було більш пристойним, ніж Crazy House і знало чим вразити вибагливих туристів. Все було продумано спочатку від техніки до декорацій та напоїв. Люди тут відчували повну безпеку та комфорт.

– Ей, друже, давно чекаєш на нас? – голос незнайомця прогудів десь за спиною.

Патрік повернувся і побачив Летицію разом з Полем. Поль зовсім не змінився, лише трішки підріс з того часу, коли Пат бачив його востаннє.

– Радий зустрічі, Поль. Леті, ти виглядаєш просто чарівно, – зробив комплімент Пат.

– Ей, не загравай до моєї нареченої, – вдавано обурився однокласник і присів біля Патріка.

Летиція засміялася і пригладила зібране волосся. Вона доповнювала Поля і була його дівчиною з десятого класу. Спочатку допомагала з математикою, а потім вони почали зближуватися і закохалися один в одного. Патрік був радий, що через декілька років Поль вирішив зустрітися з ним.

– Чим зараз займаєшся? – Патрік вирішив змінити тему на більш ділову.

– Вчуся на архітектора, а Леті підробляє репетитором по вокалу. Знаєш, студентське життя скоро закінчиться, тому далі ми плануємо перебратися в Америку. Там можливостей більше, ніж в Європі та й життя цікавіше.

– Зрозумів. Давайте вип’ємо за зустріч, – Пат підняв бокал із вином і друзі зробили те саме.

Час пролетів швидко за розмовами. Патрік згадував шкільне життя і реготав, коли Летиція розповідала в які дурні та кумедні ситуації в які потрапляв Поль. Друзі весело проводили час, а Патрік перестав звертати увагу на Бланш і навіть не помітив, коли вона пішла.

***

Еві налаштувалася і відкрила ноутбук. Руки трішки тремтіли і серцебиття пришвидшилося, але вона мала пройти це випробування на міцність. Екран засвітився, дівчина знайшла потрібну програму і зайшла в неї. Через декілька секунд обличчя Клариси було на екрані. Жінка з довгим прямим волоссям і суворими карими очима дивилася на неї.

– Привіт, мамо, – Евелін посміхнулася і сіла у відкритій позі.

– Здрастуй, доню. Рада тебе нарешті побачити, а то ці повідомлення – це все марна трата часу, – Клариса привіталася і її обличчя перестало виглядати таким пихатим.

– Як там твої клієнти, слухаються?

– Ох, Еві, не говори зі мною про роботу. Я сьогодні хочу поговорити про твої справи. Коли ти вже повернешся додому? Ти зовсім не думаєш за університет і вступ. А твоє рішення поїхати на канікули до Луї було таким раптовим, я розумію, що ти сумуєш за братом і хочеш трішки побачити світ, але ми хвилюємося з батьком, коли ти приїдеш назад в Монреаль.

Еві насупилася і в голові підшукувала слова, які були б доречними у розмові з Кларисою:

– З батьком? Містер Робінсон назавжди залишиться для мене твоїм клієнтом. От і все. Я називаю речі своїми іменами.

– Евелін, дівчинко, ти все ніяк не можеш змиритися, що я розлучилася з твоїм батьком. Все звинувачуєш мене в смертних гріхах. До речі, де це Луї дівся? Ми так давно не розмовляли з ним. Де мій старший син?

Слова матері збили з пантелику Евелін. Вона розпочала про одне, а потім різко перескочила на іншу тему. Вона часто так любила робити.

– Вчиться багато, зараз працює над одним проектом з друзями, приходить пізно. Я тільки його зранку бачу. Він просив тобі привіт передати і сказав, що жалкує, що немає часу навіть, щоб подзвонити, – Евелін зробила нещасне обличчя і Снігова Королева Клариса змилувалася над нею.

– Мій син весь в мене. Теж через свою роботу сім’ю рідко бачить. У вас все є, чи ви щось потребуєте?

– Мамо, не переживай, в будинку все є і на магазини теж вистачає, – запевнила мадемуазель Дюбуа.

Дівчина раділа, що далі розмова з матір’ю пройшла в мирному руслі і Клариса не запідозрила нічого. Попрощавшись з нею на позивній ноті, Еві видихнула і впала на ліжко. Розмова видалася не із легких, але мадам Дюбуа нічого не запідозрила і побажала гарного дня.

Евелін повечеряла і вирішила подивитися серіал «Відчайдушні домогосподарки». Вона розслабилася і не помітила, як прийшов Пат.

Хлопець побачив, що в її кімнаті світло і шумно, тому вирішив заглянути і перевірити як у подруги справи.

– Еві, ти ще не спиш? – голос трохи підводив його. Було дуже видно, що він напідпитку, але ще може розмовляти і розуміти що відбувається навколо.

Дівчина відволіклася від телесеріалу і просканувала юнака:

– Твої справи такі серйозні, як і градус в твоєму бокалі. Все минулося. Мама нічого не запідозрила. У нас тепер є більше часу. Ще треба Луї в понеділок відвідати, побачити, чи стає йому краще та запитати як проходить його лікування.

Блондин мовчки кивнув і підійшов до ліжка. Нічого не сказавши, Патрік впав на подушку і міцно заснув.

Евелін зрозуміла, що друг добряче «втомився» за цілий день і не стала його будити чи просити піти. День видався насиченим на різні приємні події, але було і багато переживань та переломних моментів.

***

Бланш крутила соломку в коктейлі і спостерігала, як Еріка фліртує з новим залицяльником. Дівчата вирішили зустрітися після скандалу в агентстві «Vogue» і трохи попліткувати.

Бланш присвиснула, коли Еріка повернулася до неї. Подруга мовчки закотила очі і нахилилася до рудоволосої німфетки:

– Не заздри. Мені ж треба якось підготуватися до фатального дня і подолати всі страхи.

– А що твій жених-актор думає про все це? Що він взагалі знає про тебе і твою дитину?

– Тихо ти! Я ще молода, щоб народжувати, а твоя родичка мене врятує. Готьє нічого не дізнається, він засліплений коханням і романтикою, – спокійно промовила Еріка.

Бланш засміялася і скорчила гримасу. На перший погляд, тиха і спокійна Еріка була ще тим стервом і вміло маніпулювала своїм хлопцем, який виконував всі її забаганки і навіть не знав про її інтрижки і романи на стороні. Довірливий Готьє так захоплювався своєю єдиною музою, що вірив всьому, що дівчина говорила.

– Ти мені говорила, що у Валері з’явилася нова фаворитка на ім’я Евелін Дюбуа. Таке вишукане поєднання прізвища та імені. Мені вже кортить з нею познайомитися.

– Дівчина ефектна, юна. Її Патрік привів, наш веселий блондин. Не знаю які плани у мадам на неї, але тебе не вистачає в нашому колективі, – сумно відказала Еріка, попиваючи свій коктейль.

Бланш обдумувала слова своєї подруги. Дорога назад до відомої агенції їй закрита раз і назавжди. Мадам не із тих людей, які пробачають недисциплінованість та ганебну поведінку на роботі.

– На жаль, я не повернуся. Та і мене легко кимось замінити. Я ж не Наомі Кемпбел. Чорт з нею. Нехай Валері співає оди іншій.

Еріка насупилася і дістала телефон із сумочки. У своїй контактній книзі вона знайшла номер Фредеріка і показала його Бланш. Та тільки скривилася і замахала руками в знак протесту:

– Ти що зовсім здуріла? Я не буду повертатися до Валері. Навіщо мені бути там, де мене не чекають і не хочуть бачити? На милування нема силування, Еріко.

Подруга погодилася і продовжила пити коктейль. Бланш піднялася і пішла танцювати. Приємні чоловічі руки обвили її талію і вона розслабилася, забувши про свої минулу керівницю.