Мішель перемішувала цукор маленькою ложечкою. Ароматний запах кави розносився по всьому відділу та викликав бажання скоріше піти на обід. Її колеги снували туди-сюди, як маленькі мурахи в пошук їжі. Вальтер і Шарль були відсутні, і жінка трохи сумувала за тим, що їй немає з ким потеревенити про свої проблеми та новини.

Телефон теж мовчав і тиша негативно впливала на Мішель. В обідню перерву вона вирішила прогулятися і заблокувала свій комп’ютер. У коридорі жінка зустріла Вальтера, який мав досить стривожений вигляд. Мішель знала, що нова справа не така легка і що є інша жертва, а від комісара всі очікували якихось позитивних новин.

– Вітаю, комісаре! – жінка намагалася проявити ввічливість і перша привіталася до шефа.

Вальтер не звернув на неї увагу і пішов мовчки до свого кабінету. Жінка відчула образу: її ніхто не помітив. За декілька років вона звикла, що настрій в поліцейських змінювався в залежності в атмосфери розслідування. Однак вона ні за що не стала б комісаром поліції, тому що там треба мати сталевий характер та витримку.

– Мішель, сонце, як поживаєш? – Шарль посміхнувся на всі тридцять два.

– Добре, – жінка була рада, що її хоч хтось сьогодні помітив. – Але щось Вальтер не веселий, навіть не привітався до мене.

– Не переживай так: шеф весь в роботі. Одні вбивства навкруги, схоже на серійне. Можуть бути ще вбивства, – спокійно промовив поліцейський.

– Все так погано? – Мішель поправила кардиган від хвилювання.

– Все може бути погано з часом, якщо ми не знайдемо винного. Тому не сприймай це на власний рахунок: Вальтер просто в роздумах.

Жінка була здивована, що Шарль не хвилюється за нову справу або ж просто удає, що все під контролем з його боку.

– Я вийду на вулицю: сьогодні щось важко усидіти в офісі та й погода ще дозволяє.

Поліцейський кивнув та більше не затримував Мішель. Вони розійшлися кожен своєю дорогою.

***

Луї дивився у вікно. Йому так хотілося на свободу. Тижні минали повільно і йому було дуже нудно. Однак він знав, що через власну дурість закрив себе в чотирьох стінах. Юнак відвик від людей, а нові знайомства не міг завести з причини того, що лікарі забороняли спілкуватися з іншими пацієнтами, а з рідних була тільки Евелін.

Хлопець видихнув, згадавши про сестру. Скільки він їй болю завдав своєю легковажністю та безвідповідальністю. Єдине, що його тішило так те, що Патрік виявився адекватним і постійно був поруч біля Евелін. І тепер він перед ним у боргу.

– Луї, до вас сьогодні відвідувач, – лікар Жак привітно посміхнувся, попередивши юнака про гостей.

Брат Евелін засіяв, бо подумав, що сестра вирішила зробити йому сюрприз. Він обернувся, коли двері знову відкрилися і посмішка не встигла опинитися на його обличчя. Щастя змінилося на здивування від побаченого.

– Привіт, Луї, – Патрік невпевнено стояв біля дверей і спостерігав за реакцією свого друга.

– Не очікував тебе тут побачити та ще і без Еві. Хоча я радий, що хоч одна жива душа вирішила прийти до мене. Бачити постійно людей в білих халатах така собі радість, – брат Евелін посміхнувся і присів на ліжко. В його арсеналі так було мало поз та рухів, які б він міг використати перебуваючи у палаті.

– Радий, що тобі краще і ти жартуєш. Як ти взагалі друже?

Луї б міг розповісти сотні вигаданих історій, які крутилися в його голові, проте він промовив лише одне слово:

– Нудно.

Блондин оглянув палату: нічого особливого він не побачив, але про себе подумав, що добре, що він не на місці Луї. Патрік не любив сидіти на місці, а свобода була найціннішим для нього словом.

– А нам зараз «весело». Скільки подій відбулося після того, як ти опинився тут. Найголовніше – це те, що ви з Евелін маєте повернутися додому. Вона вже згадувала, що в агенції Валері Рішар дівчина-модель була знайдена мертвою у квартирі. Зараз ще одну дівчину було вбито і все це почалося після одного заходу на який так хотіла потрапити Евелін.

Луї нахмурився: його мозок важко реагував на слова Пата.

– Ти хочеш сказати, що моя сестра в небезпеці і нам треба повертатися додому в Канаду. Хто полює на неї? З нею все добре і чому ти залишив її наодинці?

Юнак почав тремтіти. Він знав лише один спосіб який би повернув його в норму. Друг Луї розумів, що розмова буде нелегкою та тривалою.

– З нею все добре. Вона приїхала зі мною. Ніхто не знає мотиву цих вбивств. Поліцейські працюють, роблять допити і збирають свідчення.

– Роблять вони допити… Аякже! – Луї почав ходити вперед-назад по кімнаті, наче невротик. – Ще і я тут сиджу зв’язаний по рукам і ногам в очікуванні дивовижної виписки. Ох, це все я винний: запросив її сюди, пообіцяв матері що пригляну за нею. А чому вона не піднялася разом з тобою?

Патрік відвів очі. Він пригадав, як Евелін здивувалася, що він хоче сьогодні приїхати до Луї. Дівчина тримала багато негативних емоцій і не хотіла показувати їх своєму брату.

– У неї немає настрою. Вона втомлена. Вибач її.

Дюбуа меланхолічно подивився на блондина і поглядом нагадав Еві. Вони були схожі і привертали увагу своєю справжньою красою.

– Вона розбита. В дитинстві вона не видавала мене, коли я робив шкоду і також не розповідала, коли її хтось ображав. Моя сестра не любить розповідати про проблеми та негаразди, але я думаю, що вона і так здогадалася чому ти вирішив зустрітися зі мною.

– Ти правий. Я вийду звідси скоро і ми разом з Евелін повернемося додому. Для мене її безпека понад усе.

Патрік і Луї добре провели час, обговорюючи плани на найближче майбутнє та безпеку Евелін. Юнаки були задоволені тим, що дійшли до спільного рішення.

***

Вальтеру не подобалося дане розслідування. Всі кого він розпитував жили власним життям і не помічали всіляких дрібниць. Остання дівчина лише припустила, що між Фредеріком і Ерікою був роман.

– Якщо ці здогадки правильні, то це означає, що дитина могла бути від нього. А чи знав він про це? – комісар не соромився власного голосу та спокійно розмовляв сам до себе.

Чоловік вирішив поговорити із Готьє знову. Юнак ще більше осунувся з минулої зустрічі та важко реагував на слова комісара.

– Чи не помічали ви нічого дивного в стосунках Еріки та вашого старшого брата? Як часто вони проводили час разом?

На обличчі молодого актора з’явилася крива посмішка.

– Еріка була весь час в агенції. Звісно, що вони працювали разом і бачилися часто. У нас в кожного була робота і життя за межами квартири. Від себе скажу, що Фредерік ще той ловелас і наші батьки незадоволені, що він досі не женився.

Вальтер продовжив:

– Ви допускаєте чи могли б допустити, що в Еріки був роман із вашим старшим братом, можливо, через те, що вона хотіла собі успішну кар’єру чи власне протеже?

Готьє обурили слова комісара. Він покрився рум’янцем, а серце почало стукати, як ненормальне. Колишній наречений хотів вчепитися у Вальтера і прокричати, що все це брехня.

– Не верзіть дурниць. У мого брата є безліч дівчат, яким він пудрить мізки. До чого тут Еріка? Мені не подобаються ваші запитання та підозри. Я можу повернутися до камери?

Юнак пішов, заливши неприємний присмак недовіри та зневаги до комісара. Вальтер не сумнівався, що Готьє міг просто не помічати банальних речей через власне сліпе кохання.

– Навіщо ви його викликали до себе? Він щось пригадав, – Шарль вирішив розпитати комісара про подальші плани з даної справи.

– Він розізлився на мене, тому що я почав задавати питання про стосунки його нареченої та старшого брата.

– Ох, граєте ви з вогнем. Чому ви вирішили, що його брат проявляв зацікавленість до Еріки Ренар?

– Одна із моделей, яка тільки недавно стала працювати в агенції «Vogue» припустила, що їх зв’язують не просто робочі стосунки.

Шарль був здивований, що його шеф так швидко повірив словам якоїсь моделі, а не доказам.

– Треба все перевірити і переконатися, що це дійсно так, – зауважив поліцейський.

– От і переконаєшся. Зараз ти поїдеш до Бланш, а я повернуся на місце вбивства і знову опитаю сусідів.

У Шарля пропав настрій. Він думав досидіти у відділі до кінця робочого дня і спокійно собі поїхати додому.

– Не треба кривитися. Здається, це слід, але куди він приведе залежить тільки від наших професійних вмінь, – спокійним тоном підбадьорив Вальтер свого підлеглого.

Молодик не хотів їхати до Бланш без комісара. Ця дівчина вміла забалакувати, поводити себе нахабно та впевнено з чоловіками і він відчував, що вона його переграє та відпустить ні з чим.

Останнього разу подруга Еріки повідомила, що дівчина мала багато прихильників і один із них міг мати відношення до її первістка. А чи знала вона щось про стосунки Еріки та Мартінеса – це вже інша справа.

Шарль мнувся біля дверей, витираючи каплі поту з чола. Він наважився натиснути на дзвінок, але звук ледве йшов. Тоді він набрався сміливості і натиснув сильніше, щоб мешканка квартири почула його поліцейський поклик.

Ніхто не поспішав відкривати двері. Можливо, Бланш не хотіла нікого бачити або просто її не було вдома. Так чи інакше, але Шарль вирішив повернутися до відділу без новин.

– Боже, які люди! – Бланш злегка напідпитку промовила до Шарля.

Поліцейський розвернувся, швидко привітався і зайшов без запрошення до квартири. Дівчина протерла очі, щоб ясніше бачити поліцейського. Шарль дістав записник та ручку.

– Який ви не ввічливий: зайшли без запрошення до мого помешкання. Я б сказала, що покличу поліцію, але бачу, що ви і так тут, – від власного жарту Бланш засміялася та налила собі келих білого вина.

Шарль зніяковів. Це не було схоже на типовий допит поліцейського та свідка. А Бланш тим часом випила залпом напій.

– Що це з вами? Мені треба задати Вам декілька питань, – поліцейський все чекав поки рудоволоса красуня прийде в себе.

– У мене траур. Ви що не бачите? Знову прийшли рознюхувати і давити на кровоточиві рани.

– Ні, мені треба знати чи були близькі стосунки у Еріки та Фредеріка Мартінеса.

Бланш опустила бокал і він випав із її рук, розбиваючись на сотні маленьких частинок зі скла. Дівчина присіла і почала збирати розбите скло.

– Акуратніше. Давайте я вам допоможу, – Шарль побачив віник і совок та згріб все швидко в одну кучу.

У дівчини злегка трусилися руки. Вона намагалася привести себе в порядок, іноді поглядаючи на поліцейського, який здався їй дуже милим після невеличкої підтримки.

– Мартінес – ловелас. Скільки разів він фліртував зі мною і запрошував до себе додому, але я ніколи не погоджувалася. Однак наївна Еріка думала, що він закоханий у неї і навіть думала проміняти Готьє на нього. Фредерік знає багатьох у світі модельного бізнесу, а Готьє був просто її тінню. У них був роман. Я думаю, що він міг бути батьком цієї дитини. Зараз мені немає чого приховувати, адже я хочу, щоб вбивцю Еріки посадили, – чесно призналася Бланш.

Вальтер мав рацію і тому не марно відправив Шарля на розвідку до Бланш.

– Отже, він міг вбити вашу подругу, – підсумував Шарль.

Бланш скривилася та покрутила пальцем біля виска. Поліцейський ніс таку нісенітницю:

– Він не здогадувався про наявність цієї дитини. Цей чоловік не бере в голову кількість своїх тимчасових подружок. Просто Еріка завжди була під рукою на роботі, точніше… Ой, добре, не буду так жартувати вульгарно перед вами.

Шарль почервонів від злості: дівчина переходила всі межі порядності та здорового глузду. Хоча таким як вона завжди плювати, що про них думають інші.

– Тоді є таємний мсьє, який добре знав Еріку та вирішив її вбити через ревність. Однак я все-таки думаю, що Мартінес був в курсі всього, що відбувалося в житті вашої подруги. Ви знайомі з Евелін Дюбуа?

– Еріка розповідала мені про неї. Евелін – нова дівчина, яку знайшла мадам Рішар мені на заміну, – неемоційно відповіла Бланш.

– Вона зараз теж під загрозою, а могли бути ви на її місці. Так що радійте, що в безпеці.

Модель засміялася від слів Шарля. Невже він думав, що вона із лякливих?!

– Ви не знаєте мотивів, ви тільки ходите і шукаєте за що зачепитися. Мине час і про це всі забудуть. В принципі, як завжди, в нашій країні.

– Мадемуазель, крім Еріки також було вбито Полін. Я не думаю, що це простий збіг обставин. І будуть ще жертви, якщо ми не знайдемо вбивцю, – серйозним тоном промовив Шарль.

Бланш змінилася на обличчі. На серці стало важко, а в душі все похололо. Дівчина пригадала останні дні в агенції. Після її вигнання все стало тільки гірше, хоча на початку вона жалкувала, що Валері вигнала її.

– Вам треба розмовляти з Фредеріком та персоналом агенції, з дівчатами врешті-решт. Все що я що знаю – я розповіла. Моя подруга завагітніла, через амбіції та молодість зробила аборт в клініці моєї тітки, заводила інтрижки на стороні та була впевнена, що Фредерік закоханий у неї. Мене вигнали через те, що зловживала алкоголем і дозволила собі слабкість перед мадам.

– Чи маєте ви камінь за пазухою? Можливо ви б хотіли помститися Валері за таке рішення? – обережно запитав поліцейський, щоб не втратити емоційний зв'язок з Бланш.

– Я прямолінійна людина, тому розумію, що отримала по справедливості. Іноді я сумую за колишньою роботою, але мене завжди відволікала Еріка та розповідала останні новини, а зараз я залишилася сама без подруги, – дівчина намагалася не плакати при Шарлю, хоча стримувати емоції було важко.

Бланш ввічливо попрощалася з ним та зачинила двері. Поліцейський був задоволений розмовою: дівчина не намагалася уникати контакту та відповідала на поставленні запитання. Здається, слід тягнувся до Фредеріка Мартінеса тільки треба було дочекатися нових вказівок від шефа.

Шарль поглянув на наручний годинник і вирішив, що пора вже повертатися додому, а завтра він з чистою совістю розповість, що дізнався від Бланш. Мартінес йому із самого початку не дуже сподобався, тому що це був зухвалий та трохи егоїстичний тип,

Вирішивши не забивати собі баки дурними думками, Шарль викликав собі таксі та поїхав додому на релаксацію.