Евелін намагалася не зустрічатися поглядом з Патом. Вона корила себе за те, що дозволила проявити слабкість. В один момент їй захотілося, щоб хтось пожалів її, пригорнув та заспокоїв. Патрік завжди був для неї рятівним кругом в океані і дівчина була щиро вдячна.

– Еві, не уникай мене. Я не засуджую тебе за твій вчинок. Все добре, ми все ще друзі, – з насмішкою відповів юнак.

Евелін засміялася на весь будинок. Вперше за довгий час вона щиро раділа від почутого. Пат підтримав її сміх. Проте дівчина знала, що скоро має бути в агенції з відомих причин.

У двері постукали. Юнак напружився, а Еві згадала, що це може бути гонець від Філіпа. Вона вийшла і знайшла коробку під дверима. Відкривши, дівчина знайшла записку та нові черевики. Взуття так блищало і переливалося на сонці. Філіп не пожалів грошей, щоб зробити дівчині коштовний подарунок.

«Сподіваюся, ти одягнеш їх і всі в агенції будуть заздрити твоїм ніжкам. Адже професіонали носять тільки гарне взуття. Щиро чекаю на наступну зустріч, прекрасна Евелін Дюбуа».

Чоловік, напевно, хотів побалувати Еві. Дівчина також підмітила, що він дуже влучно підійшов до вибору подарунка. Її ноги були важливою частиною її роботи.

– Ти замовила собі черевики? – Пат насторожено оглянув вулицю та звернув увагу на гарно упаковану коробку.

Евелін зробила невинний погляд та легенько прикрила коробку. Вона відчула, що не варто розповідати Патріку від кого цей подарунок.

– Так. Я зовсім забула за своє замовлення.

– Будь обережною, можливо, вбивця напоготові. Я міг не встигнути, – сумно відказав юнак і обережно доторкнувся до плечей дівчини.

– Все нормально: я не злякалася.

Мадемуазель Дюбуа піднялася на другий поверх та зібрала речі в сумку. Вона була налаштована рішуче та мріяла продовжувати свою кар’єру. Можливо, мадам Рішар знайде вихід із ситуації та підкаже як діяти далі.

Приїхавши в агенцію, Еві помітила, як стало холодно та пусто в знайомих стінах. Дівчина відчула, як час зупинився і на зустріч їй йшла смерть. Точніше, бліда і зла Валері Рішар. Жінка була нервовою та не радісною.

– Комісар приїхав. Вже чекає на тебе. Пригадай все що можеш. Я знаю, що ти проводила час з Ерікою. Цей чоловік каже, що ці вбивства невипадкові і мають свою ціль.

Мадам відійшла і тихенько прошептала:

– Все це зажене мене в могилу. Ох, за що мені це все.

Евелін розчулилась і ледве не заплакала. Мадам була сильною жінкою та навіть в неї душа рвалася на шматки. Вона не могла приховати переживання і труднощі, які випали на її долю за маскою холодності та байдужості.

Дівчина пройшла далі і увійшла в зал, де зазвичай вони дефілювали та відточували майстер-клас перед фотозйомками та показами.

Комісар стояв посеред центру і грізно дивився на дівчат. Його погляд говорив: «Не обманюйте, я все одно дізнаюся правду».

– Це Евелін Дюбуа. Наша новенька, – проговорили синхронно Алізе та Катрін.

Евелін пам’ятала, що вони товаришували з Полін і тому зараз незвично було їх бачити удвох.

– Вітаю! – сухо промовив Вальтер. Дівчача краса не справляла на нього ніякого враження. Він дивився на моделей як на майбутніх потерпілих та підозрюваних.

– Все це почалося після цього заходу. Ми були веселі і обговорювали що нам найбільше сподобалося. Потім Фредерік сказав, що Еріки більше немає, а тепер і Полін, – Алізе не могла стримати сльози, які текли самі по собі.

– Дівчата добре ладили одна з одною і в колективі? – комісар почав із найпростішого запитання.

– Так, – знову хором промовили дівчата, лише Еві ввічливо промовчала.

– Можливо вони все-таки з кимось сварилися? – допитувався чоловік.

Алізе нахмурила лоба і подивилася на Евелін, але сумнівалася, чи те, що вона скаже буде важливим для комісара.

Мадемуазель Дюбуа її випередила:

– Останній раз, коли я бачила її живою, вона мені натякнула, що я не маю власною думки і намагаюся сподобатися Валері та Фредеріку. Мене це дуже засмутило. Також Фредерік зробив зауваження Полін щодо того, що вона обговорювала за спиною та планувала піти в іншу агенцію.

Катрін їдко посміхнулася, адже Алізе не встигла відкрити свого рота. Комісар зрозумів всю комічність ситуації. Моделі тільки на перший погляд, здавалися наївними та безтурботними. Напевно, кожна із них мала свої секрети, які надійно тримала в собі.

– Дякую за щиросердечність, Евелін. Отже, конфлікт був і дівчина планувала залишити агенцію, – підсумував Вальтер. Його лоб зморщився в пошуках відповідей на невидимі запитання.

– Її було вбито через те, що вона хотіла зрадити Валері Рішар, – з подивом промовила Алізе. Дівчина нарешті прийшла в себе та подала голос.

Фредерік голосно засміявся на весь зал. Виявляється він давно знаходився у приміщенні та спостерігав за розмовою комісара та дівчат.

– Такої дурниці я давно не чув. Комісаре, ви одягнете на мене наручники чи, можливо, треба ще покликати Валері за компанію? – Мартінес намагався жартувати, хоча відчувалася тривожність в голосі.

– Дивно, що ви жартуєте в такій ситуації. Вже дві дівчини загинули і загроза ще не зникла, – комісар був незадоволений і намагався контролювати свої емоції.

Мартінес зрозумів, що невдало почав розмову, але все одно вирішив залишитися і послухати комісара.

– Зараз всі версії є важливими. Моя перша версія полягає в тому, що всі присутні дівчата знаходяться під загрозою. Ви були на заході «Золотий Голлівуд» і після цього почали знаходити трупи ваших подруг в різних місцях. Цікавий збіг, чи не так?

Фредерік скривився, наче з’їв кислого лимона. Він не розумів до чого тут захід на який приходять багато знаменитостей та журналістів. Повна нісенітниця.

– Ви хочете сказати, що зараз ми всі в небезпеці через те, що були на вечірці присвяченій модельній сфері? – Евелін не могла повірити, що промовила це без запинки.

– Саме так. Тому згадуйте кого ви бачили, з ким розмовляли. Особливо мене цікавить Полін та Еріка.

Дівчата переглянулися між собою, але боялися подивитися в сторону Фредеріка. Вони відчували, що зраджують його принципи. Комісар помітив це і звичайним тоном промовив до Мартінеса:

– Можете, будь ласка, покинути приміщення. Мені треба поговорити з ними наодинці. Я запрошу вас пізніше.

Чоловік відчув неймовірне полегшення. Йому не доведеться бачити як дівчата намагаються брехати та говорити щось двояке про нього. Вийшовши із залу, він пішов по своїм справам.

– Ми йшли разом, а потім Еріка та Евелін пішли на вулицю. Здається, вони стояли біля фонтану і про щось розмовляли. Ми насолоджувалися атмосферою, знайомилися з гостями, трішки пліткували про своє дівчаче. Ми були щасливі та піднесені, не думали про завтрашні проблеми, – розповіла свою версію Алізе.

Мадемуазель Дюбуа кивнула, підтверджуючи слова дівчини. Моделі дійсно трималися в купі та не поводили себе нахабно. Однак ніхто не знав, що вона залишила Еріку та пішла досліджувати садибу.

– Потім на певний час ми розділилися з Ерікою. Я вирішила пройтися і залишила її наодинці.

– Ви пам’ятаєте, як довго ви були відсутні і що ви побачили після того, як повернулися назад, – комісар відчув, що дівчина щось приховує.

– Еріка була не сама, а вже разом з Фредеріком Мартінесом.

Вальтер ще ради цікавості поставив декілька запитань і потім коли вже моделі почали розходитися, він жестом показав Евелін, що вона має залишитися.

– Я відчуваю, що ви щось не розповіли мені. Зараз дівчат немає і ви можете сміливо говорити.

Комісар переживав чи мадемуазель Дюбуа буде з ним щира та скаже правду.

– Мені здалося, що Еріку та Мартінеса пов’язують не просто дружні чи робочі стосунки. Я не хотіла казати при дівчатах, але я познайомилася з власником садиби і ми трішки поговорили з ним. Мені здається, що я склала гарне враження.

– Ви не хотіли, щоб інші знали, тому що вони б почали заздрити вам і пускати плітки? – тепер чоловік зрозумів, чому Евелін приховала цей факт.

– Так. Я не хочу бути особливою чи мати блат в очах інших. Це моє покликання і я хочу стати найкращою завдяки своїй праці та дисципліні.

– Ви мудра дівчина, але зараз треба поберегтися, – відповів комісар.

Евелін подумки погодилася з Вальтером. На душі було тяжко та прохолодно.

Вона вийшла з агенції і попрямувала на зустріч Патріку. Хлопець побачив, що мадемуазель Дюбуа засмучена і стривожена. Юнак відкрив перед нею двері автомобіля та запросив сісти.

Обоє мовчали. У Евелін тремтіли руки, дівчина була сама не своя.

– Все настільки погано і небезпечно? – зелені очі пильно подивилися на профіль Евелін.

Дівчина схлипнула. В залі вона намагалася не переживати та тримати себе в руках при комісарові. Невже тепер вона помре через те, що прийшла в агенцію до Валері Рішар? Чи можливо Пат правий і треба негайно повертатися додому?

– Пат, я думала, що моя мрія здійснилася і світовий подіум чекає на мене. Виявляється, за задумом комісара Вальтера, нас залишилося троє і ми є потенційними жертвами невидимого вбивці, – Евелін опустила голову і обняла сумку в пошуках підтримки.

Юнак розумів, як їй важко. Її життя, як магніт притягувало лише невдачі та небезпеку. Пат переживав, щоб з нею нічого не трапилося.

– Все буде гаразд поки я поруч. Я не залишу тебе. Комісар сказав, як вам потрібно себе поводити, чи буде охорона?

Евелін істерично розсміялася: Пат передивився американських кінофільмів. Вона не була важливою та відомою персоною, щоб французька поліція поставила їй особистих поліцейських.

– Ми маємо бути обережними та не залишатися на самоті. Поки що ця версія у роботі, тому комісар може і помилятися. Валері розбита, ходить, як живий мертвець, а Фредерік живе у своєму світі. Я розповіла поліцейському, що мені здалося, що Еріка та Мартінес мали певні особисті відносини.

– Чому ти так вирішила? Невже думаєш, що Фредерік у цьому замішаний? – юнак дуже здивувався, що Еві мала щось проти його знайомого.

– Мені здається, що Еріка мала відносини з іншими чоловіками, не дивлячись на те, що в неї був наречений, – мадемуазель Дюбуа не помітила, як ця фраза сама вилетіла з її ротика.

– Давай з тобою не будемо грати в детективів. Поліція розбереться, а ми поїдемо десь погуляємо.

– Патрік, моє покликання – бути моделлю. Зараз мене все лякає, але я хочу дійти до кінця і цей покидьок не завадить моїм планам, – із жорсткістю в голосі проговорила Евелін.

Юнак вирішив не гаяти час та мовчки завів машину: зловісна агенція Валері Рішар залишилася позаду.