Пат їхав мовчки, лише іноді поглядав на Евелін і відразу відводив очі. За сніданком ніхто з них не промовив ані слова. Дівчина спокійно їла яєчню і запивала соком, а її друг читав новини і намагався не ловити її погляд на собі. Юнак відчував себе ганебно перед сестрою Луї. Всі його обіцянки виявилися пустими словами, він не зміг поставити все на паузу і піклуватися за молодшою сестрою свого друга.

– Далі я сама. До речі, Луї передавав тобі вітання, йому вже набагато краще і це гріє моє серце, – подала голос Евелін, покидаючи теплу машину.

Її стрункий силует віддалявся, а Пат так і не зміг нічого додати їй вслід, бо знав, що все, що він скаже немає сенсу без його вчинків. Юнак вирішив сьогодні поїхати в спортзал, щоб трохи вибити дурне зі своїх мізків та перезарядитися.

Евелін не чекала більше нічого від Пата. Вона бачила, як його розриває совість і хлопець не хоче говорити пусті шаблонні фрази. З одного боку, друг Луї і так зробив вже можливе для того, щоб Еві не впадала в паніку і не їла себе живцем.

– Евелін, добрий ранок. Радий Вас бачити, – голос Фредеріка Мартінеса прорізався крізь роздуми дівчини.

– Добрий ранок. Навзаєм, – Евелін намагалася вести світську розмову з любителем довгих ніжок і гарних талій.

Від Мартінеса приємно пахло і він був вдягнутий з голочки: елегантний піджак і попрасовані штани без жодної стрілки, нігті в ідеальному стані і черевики без жодної плямки.

– Ви чули щось за вечірку в стилі Золотий Голлівуд? Зараз повним ходом йде приготування до неї. Ми всі запрошені з агенції. Там будуть моделі, актори, бізнесмени, меценати.

– Вперше чую, – зацікавлено відповіла Евелін. В неї загорілися очі від наданої інформації.

– Ну от. Наша Валері тільки говорить про роботу, а про повноцінний відпочинок – ні. Раз в рік відбувається це тематичне дійство і організатори намагаються не повторювати тематику минулого року. Весь світовий бомонд там можна зустріти, – із захопленням розповідав Фредерік, спостерігаючи за виразом обличчя Евелін.

– Цікаво-цікаво. Ви так розповідаєте, що я вже захотіла туди прийти, – промовила дівчина.

– Моя люба, сьогодні Валері роздаватиме запрошення і у всіх буде можливість піти. А якщо вона забудеться про це, то я їй нагадаю, – чарівно посміхнувся ловелас Мартінес.

Він був галантним кавалером і гарним оповідачем, тому біля нього всі дівчата тали, як крига в жарку погоду. А ще він був корисним у модельному світі і мав багато подруг, які ледве не билася між собою за його увагу.

– Звісно. Ви для неї незамінна людина. Я пам’ятаю, як вперше побачила Вас в аеропорту. Ви тоді справили на мене велике враження, – піддалася спогадам Евелін.

Фредерік запишався собою, в його очах промайнуло задоволення від слів мадемуазель Дюбуа. Вони йшли і мило щебетали аж поки не з’явився зал і силует Валері Рішар.

Евелін привіталася з усіма і стала біля Еріки, яка уважно слухала мадам і намагалася піймати кожне слово.

– У нас невеличке поповнення в колективі. Хто знає, а хто може і не знає, але мій син Адріан хоче поділитися своїм досвідом з початківцями і має велике бажання розвивати агенцію «Vogue», тому він тут. Також велике прохання не сюсюкатися і не жалітися йому.

Мадемуазель Дюбуа розчаровано подивилася на Еріку, яка тільки знизала плечима. Валері була їх керівницею і тому її рішення не обговорювалися.

– Добрий день, дівчата. Радий стати частиною команди, – промовив Адріан. Бо його обличчю було видно, що він не розділяє ідею Валері. Юнакові було ніяково знаходитися в центрі колективу і щось говорити.

– Валері, – втрутився Мартінес. – Чому ти не кажеш про інші приємні речі?

Мадам Рішар задумалася і поправила браслет на руці:

– Ти про що це, Фредерік? Хіба я пропустила щось важливе?

– Ну звісно! А як же вечірка? Танці, коктейлі, нові знайомства, – ледве не проспівав Мартінес.

Дівчата зашепотіли: натовп оживився. В манекенниць забігали очі, майже кожна намагалася вгадати що на них чекає.

– Прошу тиші, – звернулася Валері до присутніх. – Так, Фредерік правий. Скоро планується грандіозний захід у світі моди. Ми його називаємо «Золотий Голлівуд».

Слова Валері спричинили ще більший шум, як у вулику. Дівчата не затихали ні на мить.

– Але є одне «але», на жаль, в цьому році не всі моделі з моєї агенції зможуть туди потрапити, лише найкращі і найцікавіші. Організатори обмежили кількість місць, тому буде конкурс. І якщо хтось із вас не хоче брати участь, то треба мене попередити зараз.

Дівчата заклякли і почали косо дивитися одна на одну. Відтепер вони конкурентки, а не колеги по подіуму. Евелін сприйняла новину спокійно і розуміла, що тепер це її новий шанс успішно завершити стажування.

– Мадам Рішар, я, напевно, відмовлюся від конкурсу. У мене і так зараз роботи вистачає, – промовила Жасмін, нервово потираючи плече.

– Добре. Мінус одна. А тепер до роботи, – гаркнула Валері.

Коли напруга трохи зменшилася, моделі почали обговорювати появу Адріана і його повернення в агенцію.

– Що це мадам повернула свого «улюбленця»? Я думала, він вже не належить до світу моди, – висловила припущення Аннабель. Вона була однією з найвищих дівчат в агентстві та мала довге чорне волосся і навіть чимось здавалася схожою на циганку.

– Можливо, йому просто нудно. От він і попросив матусю, – погодилась з тезою Еріка.

– В них напружені стосунки після аварії, – втрутилась одна з моделей ім’я якої Евелін не пам’ятала.

– А ти що думаєш, новенька. Як тобі новий колега? – несподівано звернулася Еріка до Евелін.

– Я не розумію, якщо чесно, чому він вас так турбує. Людина, як людина, – знизала плечима Еві.

Еріка хмикнула і понесла брудну чашку до раковини. Відповідь Евелін не задовольнила її, тому вона не стала розкручувати розмову. Інші ж дівчата переключилися на свої буденні справи та розмови.

Евелін порилася в сумочці і зробила пару поміток в телефоні. Тепер в її графіку з’явився похід до косметолога і майстра манікюру. Глибоко в душі їй теж було цікаво чому син Валері захотів повернутися. Дівчина пам’ятала його розгубленим, нещасним і трохи агресивним. Він не хотів, щоб йому співчували, а навпаки – відносилися до нього на рівних.

Мадемуазель Дюбуа не бажала довго напружувати мозок, думаючи про чуже життя та проблеми. Їй було достатньо того, що вона почала нове життя в незнайомому місті. Однак, її спілкування обмежувалося роботою, Луї та Патом. На роботі дівчата не поспішали заводити з нею дружбу. Еріка була сама по собі після вигнання Бланш, решта ж моделей ходили парочками і не зважали на те, що Евелін було самотньо.

– Евелін, відпочинок закінчився. Ти йдеш на репетицію? – обізвалася Еріка. Блондинка вже закінчила із миттям посуду і тепер чекала поки Еві покине кухню.

– Звісно.

Друга половина дня була ще найбільш напруженою. Валері не знала жалю, Адріан робив зауваження за зайві сантиметри, прищі, вираз обличчя на фотосесії та поставу. Ніхто з дівчат не міг подумати, що він такий вибагливий та педантичний.

– На сьогодні досить. А завтра на вас чекаю урок постави і грації – підвела підсумок Валері. Обличчя дівчат засяяли і вони змучені побігли перевдягатися. Адріан ніяк не відреагував, коли Евелін пройшла повз. Він навіть не подивився в її сторону.

– Ну як тобі перший день на роботі? – звернулася Валері до сина, коли остання дівчина покинула зал.

– Нормально. Мені сподобалося командувати і критикувати, а також давати поради, – відповів Адріан.

– Ти так прохолодно дивишся на моделей, особливо на Евелін. Тобі не подобається новенька і її потенціал, – чомусь згадала Валері про свою нову манекенницю.

– Вони ходять, а я сиджу, – відказав син.

Валері видихнула різко. Знову і знову все по колу. Капризна поведінка сина проявлялася навіть на її роботі.

– Хтось співає, хтось гарно танцює, але вони не заздрять один одному, Адріан. Ти живий і це найголовніше, – мати намагалася обійняти сина, однак, той від’їхав і проговорив:

– Буду чекати на тебе біля входу.

Валері відвернулася, стискуючи руку біля серця. Син не хотів чути її і розуміти. Тому вона вирішила відпустити цю ситуацію і більше не намагатися догоджати власному сину.