За чотири години, після мого приїзду, мені зателефонував Федір Іванович, та сказав, що знає де Олександра, правда є маленька неприємність. Там десяток людей, всі зі зброєю, може бути небезпечно. Не радить ходити туди одному. Чиїх рук це справа, йому не вдалося з'ясувати.
Ну я звичайно відчайдух, але не самогубця, і тому перед тим як зірватися з місця, я сів та добряче обмізкував ситуацію, і лише наступного вечора зібрався на справу.
До порад не став прислуховуватися, бо взяти з собою було нікого. Перед тим уточнивши останні новини, і точне місцезнаходження, я знову ж таки через знайомого, дістав план будівлі, маленького сільського будинку неподалік Білої Церкви, де власне і тримали Олександру. Ретельно його вивчивши, я зібрав деякі речі, каністру бензину, сів в авто та поїхав до місця призначення. В мене був план, але я не був певен чи спрацює він, та часу на більше точно не було.