Прокинувся від дивного запаху. Кава? Не може в мене у квартирі нею пахнути, адже я не люблю цей напій, отже, і вдома не тримаю.
Хіба коли тут мешкав не сам..
Відкинувши дурні думки з голови, піднявся з ліжка і вийшов на кухню, де вже сиділа за столом Олександра без поспіху пила каву. Я і забув про те, що було вчора. Голова, як буває після бурхливої ночі, просто розвалювалася.
Привітався, та сів до столу. Було дуже ніяково, хоча я взагалі забув, як це буває.
— Ти ж пам'ятаєш що вчора було?
— Ага, та де там, усе уривками, голова болить. Слухай, а що вчора між нами було?
— Якщо ти хочеш запитати про те, чи був між нами секс, то ні, просто ти була така п'яна, що відключилася, а я не міг залишити тебе там одну. Ну а ще перед цим трапилася не дуже приємна пригода, але краще я не вдаватимусь в деталі. І до речі, а що ти там робила сама? І для чого так наклюкалась?
— Не твоя справа, у мене дещо сталося, тому так! Дякую за допомогу, мені вже час, мабуть, піду. До слова, я зателефонувала кому слід, забрала скаргу.
— Хм, ну послуга за послугу, не поспішай ти так, почекай п'ять хвилин, одягнуся підвезу тебе, і так маю їхати.
— Дякую, буду, якщо чесно, дуже вдячна, бо спізнююся.
Ми їхали в тиші, лише музика була на фоні, раптом Олександра запитала, про ту невдалу зустріч.
— Ти ж тоді приходив по справі, що в тебе там трапилося? Можливо, мені вдасться допомогти. Звісно, мої послуги не безкоштовні, але думаю варто хоча б запропонувати. Ти врятував мою репутацію як мінімум. Я досить відомий адвокат, якби це вилізло, усе б просто так не закінчилося. Під мене риють, і не зважаючи на професію, нічого не можу зробити. Так що там в тебе? Кажи.
— Справа справді нагальна, але не будемо говорити про це в дорозі. Зараз не час і не місце! Що робиш ввечері? Зустріньмось, обговоримо.
— Добре, запиши мій номер телефону.