Прокинувся на своєму ліжку. Голова гуділа, а найголовніше, мені було справді соромно. Хто-хто, а Олександра, точно не мусила няньчитися зі мною.
З кухні доносився приємний аромат, а я згадав, що так пахло, коли готував сніданки Ірі. Сама вона ніколи не ставала до плити, давала перевагу ресторанам, а мені було приємно годувати її смаколиками.
З роздумів вирвав гуркіт на кухні й крики Олександри. Я зірвався та вибіг на звуки. Як виявилося, вона зачепила пательню з яєчнею, а та, яка обпекла добряче їй руку, перевернулася на землю.
Допоміг їй обробити рану. Довелося прибирати весь безлад. У процесі вирішив, що буде доречно приготувати сніданок та нагодувати ним Олександру. І тут помітив, що був так захоплений гармидером, що не помітив, що весь цей час дефілюю в одних плавках перед гостею. Не те що б мені було соромно, просто я знову помітив цю осудливу посмішку на її устах, і усміхнувся у відповідь.
Усе ж таки я натягнув штани перед тим, як сісти до столу. Ми поснідали мовчки, під звуки телевізора. Як виявилося, за довгий час я зовсім не розгубив навички.
А потім мені, дурню, спало на думку вибачатися, але це було для мене так незвично, здавалося, недоречно.
Врешті ми вдвох щиро посміялися.
А потім вона спитала, про причину вчорашнього алкогольного припадку, я не збирався їй нічого казати, та і, напевне, думав послати її, але язик розв’язався, якось само по собі. Слова потекли, і мені фізично ставало легше, з кожним вимовленим словом.
Розповів про те, що ми разом пережили з Олегом, про те, як продумано і підло він зрадив мене, про те, що відібрав у мене, про Іру, про те, як застукав їх удвох. І тут я побачив, що вона плаче. Спочатку просто покотилася одинока сльоза, а потім як заридала.
Я розгубився. Не знаючи, що робити, приніс стакан холодної води, а потім несподівано для себе обійняв її, і відчував, як вона в моїх руках заспокоюється.
Хотів спитати, чому плаче. Було ясно, що не через мою сопливу історію, мабуть, у неї були свої причини. Але Олександра випередила мене, попросивши ні про що не питати. От я і промовчав, хоча мить — і таки щось гостре відповів би, але стримався.