Наступний день був для всієї агенції дуже важливий, тому що всі готувалися до зустрічі із замовником.
Косметична фірма "Стиль" уважно переглянула презентацію Анжели. Особливих емоцій вони не мали.
- Дякуємо за презентацію, нам треба зустрітись ще й з іншими компаніями. Якщо що, ми вам передзвонимо. - пролунала вивчена, суха фраза одного з представників "Стиль".
- Зачекайте. - схаменувся Олександр, - у нас ще є для вас дещо, Міло, покажи.
- Добре. - розгублено відповіла вона.
Представники косметичної фірми з цікавістю затрималися. Міла показала свою презентацію і на подив Анжели, вразила замовників.
– Я вам пропоную покликати секретаря. Ми підпишемо з вами контракт. Це блискуча ідея. - із захопленням сказали вони.
Підписавши контракт, усі були у захваті, особливо Олександр від Міли.
Міла щаслива підбігла до Лізи:
– Ми підписали контракт.
- Я знаю, клас, це велика угода, - прошепотіла Ліза.
- Уявляєш, їм сподобалася моя ідея.
– Супер, це треба відсвяткувати.
- Згодна. І Ірен скажи. Тільки у п'ятницю, гаразд?
- Так-так. Іди працюй. - задоволено протароторила Ліза.
Міла вся в ейфорії кружляла в кріслі.
Через деякий час до секретарки підійшов Олександр. Не встигнувши він нічого вимовити, як Ліза швиденько відчеканила:
- Анжела у себе, можете заходити.
- Угу. А Міла у себе?
Ліза повільно підняла погляд на гендиректора і вже повільно відповіла:
- Тааак.
- Добре. - Олександр розвернувся і пішов до Міли.
Ліза швидко набрала Анжелу:
– Олександр прийшов.
- Добре, хай зайде. – радісно відповіла Анжела.
Вона любила, коли до неї заходив Олександр.
– Він не до вас. - у Лізи тремтів голос.
- А до кого?
- До Міли.
- В сенсі? Навіщо? - У Анжели помітно псувався настрій.
- Не знаю. - Все також злякано.
- Як вийде, даси знати.
- Добре.
Коли Олександр зайшов до Міли, вона швидко набула робочого вигляду.
- Відпочинь трохи, переведи дух. - м'яко сказав він.- Сьогодні всі були на нервах. А ти на висоті. Вітаю, – і посміхнувся.
- Дякую. - розгублено відповіла Міла, але очі не могла від нього відвести.
- Це тобі дякую. Кажуть, що "Стиль" дуже вибаглива компанія і здивувати їх нелегко. А тобі вдалось. Я поговорю з Анжелою, щоб від сьогодні вона перевела тебе зі стажування на постійне місце роботи.
- Спасибі вам.
Олександр вийшов і подивився на Лізу.
- Вибачте, ви щось хотіли? - запитала секретарка.
- Ти зазвичай наперед відповідаєш.
Ліза злякано подивилася на нього.
- Гаразд, Анжела не виходила?
- Н-ні.
- Гаразд, я зайду.

- Анжела?
- Проходь. Чай, кава?
- Хочу обговорити дві речі.
Анжела швидко підсіла до нього.
- Давай, які?
- По-перше треба в п'ятницю влаштувати вечірку на честь великого контракту, до речі дякучи Мілі.
- Добре. А по-друге?
- А по-друге. Мілу треба сьогодні оформити на посаду копірайтера.
- Стажування до кінця цього тижня. А з понеділка побачимо.
- Що побачимо? Вона себе проявила. Вже показала.
- Може, їй просто пощастило.
- Анжела, що ти несеш? Яке пощастило. Дівчина грамотна, і це довела. Відправ її сьогодні у відділ кадрів. Інакше я звільнюсь.
- Ти з глузду з'їхав?
- Я все сказав.
Ліза тільки спостерігала, як із кабінету вилетів гендиректор, а потім невдоволена начальниця.
- Ліза, - гаркнула вона, - скажи Мілі нехай іде у відділ кадрів, її стажування закінчилося.
- Навіщо? Ви її звільняєте?
- Ні, нехай йде пише заяву на постійне місце роботи. І так, через 20 хв. всіх у конференц-зал.
Анжела пішла, голосно зачинивши двері.

- Міла, Міла, - захекалася Ліза, - дуй у відділ кадрів, поки Анжела не передумала. Тебе взяли до нас на постійно.
- Мені ще тиждень стажуватися.
- Ні, давай швидше, бо настрій Анжели сьогодні часто змінюється. І через 15 хвилин на нараду.
- Ну добре, я пішла.
Міла, написавши заяву, вирушила до конференц-зали.
Анжела як ні в чому не бувало зробила оголошення:
- У п'ятницю ми влаштовуєм свято на честь суперового контракту.
- Так, і на честь Міли, так, як контракт підписано дякуючи їй. – доповнив Олександр.
- Так. - продовжила начальниця,- Захід проходитиме у ресторані "Міраж" о 20.00. Всім дякую за увагу.
Після короткої наради Міла покликала до себе подругу до кабінету.
- Лізо, я не зможу у п'ятницю з вами відсвяткувати.
- Чому? Ми ж домовлялися.
- Знаю, але начальство також у п'ятницю влаштовує корпоротив на честь контракту. І я маю бути.
- Я зрозуміла. - Ліза засмутилася, але не образилася, - значить наступного разу, але з Ірен ми все-таки підемо в клуб.
- Розкажеш потім, як погуляли.
- Ти теж.- підморгнула Лізка