Темна ніч. Навколо лише темрява. Раптом десь лунають голоси.
- Завтра ми святкуємо річницю смерті колишнього короля Карлоса фон Едерна. - вимовив товстий чоловік одягненій в довгу мантію.
- Добре, що ВІН помер.Тепер у нас більше свободи вибору. А новий король навіть сприяє нашим ідеям.- вимовив інший чоловік в такій самій мантії.
- Вип'ємо ж за Ернеста фон Едерна - найвеличнішого з королів! -крикнув товстун і підняв келих з вином. Його товариші повторили за ним. Але не встигли вони насолодитися смаком напою, як вікна розбилися на друзки й до зали потрапила дівчина в чорно-червоному костюмі асасина: чорні обляганні штани, така ж сама кофтина, яка доходить до самого підборіддя й частково приховує обличчя дівчини, на грудях і плечах легкий темний обладунок з червоною різьбою, на руках шкіряні рукавиці, довжиною до ліктя, від грудей до стегон міцно зав'язана червона стрічка, на ногах високі чорні чоботи. Таємнича незнайомка приховувала своє обличчя під капюшоном довгої темної накидки. Чоловіки прийшли в жах.
- Це ж Чорна Блискавка, найкраща з найманих убивць, асасинів. Говорять, що вона самостійно розгромила цілу п'ятитисячну армію.
Дівчина усміхнулася й підійшла ближче до компанії.
- Мені потрібно, щоб ви відкрили морський Південно-західний кордон з Трельвінією й дозволили постачання товарів з неї в Авердіш, дорогий міністр. - гнівним голосом промовила дівчина й краще натягнула на лице воріт кофтини. Але міністр та його люди тільки посміхнулись.
- Думаєш я стану це робити тільки тому, що мені пригрозила якась там баба?
Незнайомка ширше посміхнулася, але цього не було видно через її маскування.
- Ну тоді у мене немає іншого вибору. - вона в одну мить підскочила в повітря й під час польоту вниз дістала ножі та пустила їх в декількох чоловіків, а сама зробила перекид назад і приземлилася на ноги. Чоловіки ж звалились з ніг на підлогу без свідомості. Зав'язалася бійка, але нікому не вдалось зачепити або подряпати дівчину. Вона рухалась немов блискавка й при цьому безшумно.
Незабаром всі чоловіки стикали кров'ю на підлозі, а такий хоробрий міністр притулився в страху до стіни й почав тремтячим голосом благати асасина.
- НІ! БУДЬ ЛАСКА, НЕ ВБИВАЙТЕ МЕНЕ. Я ВСЕ ЗРОБЛЮ, ТІЛЬКИ ВІДПУСТИ МЕНЕ.
Дівчина тільки зареготала й сховала всі ножі з іншою зброєю у свій пояс.
- Ти справді це зробиш? Або мені потім прийти й по твою душу?
- НІ, Я СПРАВДІ УСЕ ЗРОБЛЮ, ЧЕСНО! - знову запищав міністр.
- Тоді геть з моїх очей й не смій чіпати простий народ або сам розумієш, що буде.
Міністр піднявся з підлоги й тієї ж миті втік з усіх ніг світ за очі, а дівчина зняла з себе капюшон й її сріблясте волосся розсипалось по її плечах.
- О, це ти, Аліса? Я й не думав, що така мила дівчина здатна на такі кровопролитні вчинки. - пролунав голос хранителя фігури слона у дівчини за спиною.
- І скільки ти встиг побачити, Маркус? - запитала Аліса, знявши з себе воріт кофти.
- Достатньо щоб сказати, що ти просто неймовірна. Я й подумати не міг, що моя шкільна подруга виявиться Чорною Блискавкою, легендарним асасином. - відповів Маркус й посміхнувся.
- Це моя робота. Я не можу спокійно стояти й дивитися, як хтось чинить беззаконня в моїй країні. В цьому вся я. До того ж треба буде завтра пом'янути Його Величність Карлоса фон Едерна, доброго, а найголовніше завжди справедливого короля. Нинішній король лише блазень. Сподіваюся цей хаос колись припиніться. І бачу ти досить обізнаний у моїй другій особистості. Невже чутки про Чорну Блискавку дійшли і до району Крель?
Маркус на останнє питання лише кивнув. Проте він також розумів, про що веде мову дівчина, але ж вони обидва знають, що скоро все змініться в кращий бік. Адже законний спадкоємець трону бажає розпочати велику революцію й повалити владу короля-тирана.
- Аліса, завтра не тільки день смерті Карлоса фон Едерна, але й вісімнадцятий день народження Рональда.
- Як це ?! - здивувалась Аліса.
-Поки в палаці проходили пологи, між королем Карлосом й королем Ернестом проходила шахова дуель. І в ту ж саму хвилину, як народився Рональд, його татові відтяли голову. Королева Амелія вночі втекла з палацу разом з сином й віддала його моєму татові Джо Дерману. Так і вийшло, що я ріс разом з принцом. Я вичитав це ще в бібліотеці академії. І ,звичайно ж, ти чула, що Рональд хоче розпочати революцію проти короля Ернеста й скинути його з трону, й те що він хранитель фігури короля? Ти ж тоді сиділа з нами в одній кімнаті. І так, я справді знаю про твоє друге таємниче "Я" з чуток своїх односельчан. Нам з Рональдом часто розказували про те як Чорна Блискавка, тобто ти, карала купців невігласів та боролась з контрабандою. Я вважаю це досить небезпечною справою для такої тендітної дівчини з ніжним добрим серцем. Проте я зовсім не вважаю тебе слабкою, а навпаки я вважаю тебе досить сильною. Ви з Рональдом досить сильно схожі між собою. Обоє дуже рішучі та впевнені у собі. Мені ця ваша спільна риса дуже до вподоби.-закінчив промову Маркус, взявши дівчину за руку. - Ходімо додому.
Аліса забрала свою руку з руки хлопця й знову сховала своє обличчя, помітно червоніючи. Очевидно її дуже зворушило те, що Маркус назвав її тендітною ніжною дівчиною. Або, можливо, їй не вистачало почути саме цих слів у свій бік від когось.
- Краще повертайся сам. Я піду іншою дорогою, адже я повинна бути непомітною. - після цих слів вона зникла, а юнак пішов один до маєтку Алоре, тяжко вдихнувши.
Всю ніч Рональд роздумував над завтрашнім днем. Ось і нарешті його вісімнадцятиріччя. Саме в такому віці коронують нового короля і як раз в такому віці ВІН планував повернути СОБІ трон, що законно НАЛЕЖИТЬ ЙОМУ. Але він ще не знайшов трьох хранителів фігур, так що його велика мета поки що відкладається. А ще його брала якась туга. Йому не віриться, що він народився у хвилини смерті свого батька. Звичайно, було б краще якби всіх цих страшних подій просто не трапилось. Але що вже сталося - то вже сталося. Потрібно рухатися вперед, до останнього подиху боротися за свою волю.
- Цікаво, чи бачите ви мене там на небесах, тату, мамо? - промайнуло в голові у хлопця й він повільно закрив очі.
Ранок наступного дня настав з цвіріньканням птахів. Прокинувся Рональд від стуку у двері й ледь піднявшись з ліжка, відкрив їх та побачив за ними Елеонору зі стопкою одягу в руках.
- З добрим ранком, Едерн. Ось твій новий одяг. Я не стерплю того, що принц одягається як пірат.
- Дякую звичайно. Але звідки ти знаєш, що моє справжнє прізвище Едерн? - запитав хлопець, прийнявши одяг.
- Я випадково підслухала твою розмову з моїм татом. Вибач... - Елеонора злегка посміхнулася. - І, з днем народження. -вона почервоніла й втекла. Рональд трохи здивувався цьому і почав переодягатися.
Незабаром він спустився одягненим як справжній аристократ: в білу легку сорочку, поверх якої була зелена смугаста жилетка і на шиї був легкий бант з червоної стрічки; коричневі штани та чорні черевики. Всі подивилися на те, як прийшов хлопець, й здивувалися. Настільки йому підходив цей образ. Сама велика зала була вишукано прикрашена до свята. Багато різноманітної їжі та гарно оздоблені столи, а ще кожен знайомий принца посміхався. Але сам Рональд тільки натягнуто посміхнувся.
- І раз, два, три, почали! - прокричав Маркус.
- З днем народження тебе, Рональде! - прокричали всі разом і обняли хлопця.
- Дякую. - ледь промовив Рональд, далі натягнуто посміхаючись
- Щось не так, Роне? -запитав Роберто, підійшовши ближче до друга.
- Ні, все добре. Просто цей день також знаменує смерть мого батька. Я не можу спокійно святкувати це свято, як і раніше. Я просто не можу радіти в цей день. - відповідає Рональд й схиляє вниз голову.
- Перш за все заспокойся. Я впевнений, що твій батько так само як і моя мати дивиться на тебе з небес й він хоче бачити тебе хоч трохи щасливим. - промовляє капітан піратів і посміхається.
- Просто насолоджуйся святом, а сумувати будеш в інший день. Ти ж уже не дитина.
Рональд кивнув і покликав усіх до столу. Але раптом коли служниці наливали вино в келихи, що стояли пірамідою, келихи почали падати прямо на іменинника. Не встиг Рональд повернути голову, як Аліса, наче блискавка, відштовхнула його в сторону й сама потрапила під удар.
- Аліса?! Навіщо ти це зробила? Ти ж постраждала замість мене. - виголосив Рональд, допомагаючи дівчині підвестися.
- Це я зобов'язана захищати законного спадкоємця престолу! Я тобі не говорила, Рональде, але я веду подвійне життя. Я одночасно й особиста служниця-подруга Елеонори, й асасин відома під прізвиськом "чорна блискавка". Але я не бажаю тобі зла, тому що ти став дорогий кожному, хто зараз тут знаходиться. Тому я на твоєму боці.
Рональд здивувався такому зізнанню дівчини, але згодом посміхнувся їй.
- Мені все одно наймана вбивця ти чи служниця багатіїв, ти перш за все моя подруга.
- Спасибі, що зрозумів мене і прийняв такою, якою є. - Аліса обняла хлопця.
Після закінчення свята юний принц сидів у саду й розмірковував над усім. Він вже так далеко зайшов, стільки всього трапилось з ним і його товаришами... Вони вже у столиці. Але ще стільки всього попереду, стільки невідомого.