Алекс швидко вилікувався, за ці декілька днів в лазареті, він встиг не лише ще раз поспілкуватися з недавніми гостями, але й познайомитися з половиною курсу бойовиків з року Борея, також до нього навідались сестри-відьми, які здались юнаку схожими, як дві краплі води, і різними, як день і ніч, одночасно. Старк виявився чудовим оповідачем і багато розповідав про цей магічний світ і зокрема про Кармілію; якось так склалось, що, в період відновлення в лазареті, Алекса більше не розпитували про його світ, певно не хотіли тривожити свіжі душевні рани.

- Привіт, майбутній студент Початкової академії магії та стихій, - широко посміхаючись до палати зайшов Борей.

- От одразу вже майбутній студент, - посміхнувся йому у відповідь Алекс, - можливо я навіть не маг.

- Ну, ми з тобою обговорювали цей момент, всі погодилися, що найлогічніше, що ти темний чаклун, інакше не зміг би потрапити через темряву в наш світ, - знизив плечами бойовик, - добре, збирайся і на вихід.

- Мене вже відпускають?

- Так, цілитель вранці тебе оглянув і повідомив керівництво академії про твій стан - все в нормі і з тілом, і з аурою. Тому мене відправили за тобою, щоб провести на іспит.

- Що? На іспит без знань та підготовки?!, - розгубився Алекс.

- Та то не такий іспит, а вступний, - широко посміхнувся Борей, - там визначатимуть твою схильність до магії, тип та рівень сили. Просто через два дні вже проходитиме вручення знаків приналежності до факультетів, і всім хочеться швидше визначитись з твоїм статусом тут.

- А, ну добре, - кивнув погоджуючись Алекс, - я готовий, ходімо.

Архітектура академії Алексу сподобалась, він навіть колись мріяв навчатись в такому старовинному європейському університеті, де на закритій території, серед доріжок, дерев та фонтанів, гармонійно розмістився комплекс будівель різного призначення, створюючи неповторний ансамбль та зачаровуючи погляди.

В центральному корпусі вже було досить людно, хоча Борей ж попередив, що через кілька днів почнеться навчання, так що цей факт дивним не був.

Переступивши поріг аудиторії, в якій засідала приймальна комісія, хлопець трохи розгубився, але, зробивши легкий поклон в сторону серйозних магів за столом, сказав:

- Вітаю вас шановні члени комісії, мене звати Олександр Сергійович Вронковський, можна скорочено просто Алекс, я випадково після ритуалу перейшов сюди порталом з світу Земля.

Комісія загомоніла і у відповідь понеслись короткі привітання.

- І ми вітаємо тебе, Алексе. Ти вже знаєш, що міжсвітові портали будувати ми не вміємо, тому тобі доведеться пристосовуватись до життя в нашому світі, - почав директор академії, - сьогодні ми покликали тебе для проходження іспиту на наявність магічних сил, якщо все підтвердиться, то ти зможеш залишитись тут в академії, тобі навіть з королівського фонду виділять стипендію, враховуючи специфіку ситуації і те що ти потрапив в чужий для тебе світ без нічого.

- Добре, дякую, - кивнув Алекс, - я готовий. Що мені робити?

- Підійди до кристалу та занеси над ним руки долонями вниз, спробуй відчути свою силу при цьому, вона має знаходитись у вигляді своєрідного клубка в зоні сонячного сплетіння, а якщо вийде, то направ її частинку до кристалу.

Хлопець виконав всі вказівки, хоча результат проявив себе не з першого разу, а хвилин через сорок, не менше; але комісія спокійно чекала, не підганяючи його.

Кристал почав переливатися і вгору кружляючи піднялись чорна, сіра, біла та червона кульки. Старший магістр Спрат підійшов до кристалу:

- Темна магія, магія душ та цілительство, магія вогню... і магія драконів.

- Що?!.. Не може бути... Вдруге за вступну кампанію..., - загомоніли здивовано члени приймальної комісії.

- У вас, молодий чоловіче, досить специфічна комбінація магічних сил, - сказав директор Тордон. - Темна магія комбінується з магією душ і вказує на силу некроманта, відповідно навчання має проходити на відділенні темних мистецтв. До них приєдналася магія цілительства, таке нечасто, але можна зустріти, адже досвідчений некромант вміє впливати на відмерлу плоть та живих істот через кров та структуровану матерію тканин, і інколи навіть на живі клітини органів, у вас якраз цей випадок, що радує, адже найважчі операції проводять саме цілителі, що мають здатність звертатись до світла та темряви одночасно. Магія вогню домінуюча серед стихійної, вибір однієї стихії, при іншій основній спеціалізації в магії, також норма.... а от магія драконів в комплексі з будь якою іншою магією - це незвичайно.

- Я дракон?, - здивовано подивився на директора Алекс, - але як таке можливо, в моєму світі лише люди живуть.

- Дійсно, тим паче дивно, - погодився старий архимагістр, - в нашому світі дракони володіють специфічною магією, і вона наділяє можливістю екрануватися від будь яких втручань класичної магії. В тебе іскра досить слабка, тобто вже пройшло декілька поколінь після влиття крові дракона в твій рід, але сам факт її наявності в комплексі з класичною магією неймовірний. Донедавна ми взагалі вважали таке неможливим, але під час цієї вступної кампанії аналогічний дар виявили ще в однієї темної студентки, ти її знаєш - Морана, саме вона витягнула твою душу з темряви після невдалого переходу між світами.

- Морана... це дівчина так сильно схожа на Лору... вона теж нащадок драконів і темний маг як і я?, - чомусь зрадів Алекс.

- Так, але природа основної магії в вас різна, - трохи різкувато прокоментував магістр Сторн, - навчальні програми будуть перетинатись частково, у неї набагато більше додаткових спеціалізацій.

Директор лиш хитнув головою, але хлопчина наче й не почув ці коментарі, посміхаючись своїм думкам.

- Добре, продовжимо дослідження, - архимагістр вказав юнакові на столи біля вікна, - тобі потрібно підійти до робочих зон біля другого і третього вікна. Другий стіл покаже твою схильність до підрозділів темних мистецтв, третій, відповідно, - в майстерності цілительства.

На цей раз все пройшло досить передбачувано: на другому столі активувались спіритуальне дзеркало та мумії тваринок, слабо засвітився порошок та малюнки пентаграм. На столі з інвентарем цілителя, травами, різноманітними еліксирами, кістками та живими мухами в банці, хлопчина зміг активувати інвентар, кістки засвітились, а мухи почали легко переливатись та рухатись по чіткій коловій траєкторії.

- Хм, навіть легкий прояв емпатії простежується, непогано, - сказав старший магістр цілительської майстерності Гократаніель, який був представником ельфійського народу, Алекс побачив в дуже стрункого високого ельфа, крім класичних загострених кінчиків вух та розкішного довгого волосся, ще й незвичайні райдужні зіниці, що постійно змінювали свій колір, переливаючись з легким світлом, що наче йшло зсередини, хоча певно так воно й було.

- І останнє, для повноцінної картини образу чародія, щоб вірно побудувати структуру навчального процесу для тебе, нам потрібно знати про твої мрії та цілі в житті, - сказав архимагістр Тордон, - розкажи нам будь ласка чого ти хотів досягнути в майбутньому в своєму світі, свою історію переходу до нас та яким бачиш, хоч орієнтовно, життєвий шлях тут.

Алекс зітхнув і розповів те як потрапив через темряву в світ магії після пожежі, про своє навчання на медика, бажання допомагати людям, зазначив, що певно й тут стане цілителем, якщо дійсно зможе універсально працювати зі своєю магією і поєднає темряву з світлом.

- Добре, такі високі цілі в обох світах, непоганий потенціал, ще й рідке поєднання магії, - покивав архимагістр, всі погоджуючись загомоніли. - Алекс, в тебе пріоритетною є темна магія, але якщо ти захочеш, то можеш піти на відділення цілительської майстерності.

- А Морана на якому відділенні?

- Вона темна, а хіба це важливо?

- Так, адже в неї схожа ситуація з магією драконів, думаю логічним буде працювати разом, визначаючи слабкі сторони такої комбінації сил і вдосконалюючись.

- Можливо ти і правий, але ми могли б спостерігати за цією комбінацією проводячи вас по різних базових спеціалізаціях.

- Ні, - категорично хитнув відмовляючись від цієї пропозиції Алекс, - для мене і так багато нового і ризикованого в незнайомому світі, мені буде спокійніше, якщо знатиму, що є хтось хто має такі ж нахили як я і ми розвиваємось в схожих умовах, так буде менше сюрпризів і залишиться можливість обговорити з цією людиною різні етапи розвитку і відчуття під час роботи.

- Добре, тоді одразу пропоную свою кандидатуру на місце твого наставника, - зітхнув Деміан, - я куратор Морани, тож одразу зможу моделювати програми для вас обох.

- Чудово, я погоджуюсь на Вашу пропозицію, дякую, - легко вклонився Алекс.

- Тоді вітаємо з успішним завершенням іспиту, - кивнув посміхаючись директор, - ось заявка на заселення в другий гуртожиток.

- А до мене зайдеш завтра вранці, отримаєш список необхідної літератури, - сказав старший магістр Сторн.

- В гуртожитку, у коменданта, забереш свою стипендію, - додав директор Тордон. – Ми не знали точно напрямок твоєї сили, але наявність дару явно простежувалась в енергетичних потоках та відбивалась на аурі, а враховуючи, що ти прибув з іншого світу, стипендію ми вирішили видати тобі за три перших місяці одразу, щоб ти не відчував сильних обмежень при адаптації в нашому світі.

Хлопець подякував всім, забрав бланк-заявку у директора Тордорна і вийшов.

Невже він дійсно маг, цей світ не відштовхнув його, ще й подарував можливість займатися цікавою для нього справою і лікувати людей.

В холі на Алекса чекали Борей зі Старком.

- Привіт, - посміхнувся Старк, - як все пройшло?

- Привіт, - відповів Алекс, - чудово, я темний маг з нахилом до цілительства.

- Круто, а яка спеціальність стане основною?, - поцікавився Борей, - знаю звичайно дають вибір.

- Так, мені теж давали, я темну вибрав, але в майбутньому хотів би лікувати людей об'єднавши світло з темрявою.

- Дивно, йшов би одразу до цілителів, а темне мистецтво додатково вивчати ж можна.

- Так Морана ж темна..., - почав говорити Алекс.

- Оу, то ти вирішив на темного через Морану йти?

- Ну, можна й так сказати. Вона мені подобається, ви ж знаєте, що вона на Лору схожа, хоча й зовсім інша при цьому, мені цікаво з нею спілкуватись; але тут справа не в цьому, у мене як і в неї виявили іскру дракона з активною класичною магією, простіше буде навчатись разом.

- Хм, зрозуміло, добре якщо так, а то магістр Сторн тебе і прибити ж може якось на інстинктах, - почав посміюватись Старк.

- Що?, - у Алекса здивовано поповзли брови в гору, - це що за ймовірність погрози від наставника?

- О, так він ще й куратором у вас двох буде одночасно, точно як не приб'є, то покусає, - зареготав Старк.

- Не слухай його, магістр в нас адекватна людина, ще й некромаг високого рівня, палкі емоційні каруселі не для нього, - проговорив Борей з докором поглядаючи на товариша. - А сказав цю дурницю Старк через те, що наші помітили симпатію між деканом Сторном та Мораною, але це лише здогадки, ніяких відносин в них не має, сам побачиш і зрозумієш.

- А, ну добре, а то налякали вже, - посміхнувся Алекс.

- Слухайте, а в мене ідея, - зрадів Старк, - в нас майже всі кімнати по три чоловіки заповнені і явно ще кілька може прибути, бойовиками хлопці активно йдуть...так от, Алекс, не хочеш зі мною і Бореем поселитися, нас ти знаєш, нам також нормально з тобою спілкуватися, а ще мене дуже цікавить розвиток твого світу і різні дрібниці?!

- Можна й так, а що другий гуртожиток для хлопців?, - кивнув Алекс.

- Ні, в нас два крила - чоловіче та жіноче, а гуртожиток для темних і бойовиків. В цьому році на бойовий навіть дівчат нормально так поступило, он Морана вже з Трояною з'їхались швиденько, поки сусідок їм не підкинули, а до цього дівчата і по одній в кімнаті жили.

- Хм, зрозуміло, це ж чудово, - зрадів Алекс.

- Радієш, що поруч з Мораною будеш? Ох, точно впіймаєш від декана, - знову засміявся Старк.

І хлопці пішли в сторону гуртожитка, Борей та Старк порадившись, одразу вирішили провести коротку екскурсію і розповісти Алексу хоча б де який корпус знаходяться.

Розмістившись в кімнаті, після заселення Алекса, Борей зі Старком обговорювали план подальших дій, поки новенький приводив себе до ладу у душовій кімнаті.

- Давай в місто його на прогулянку зводимо, - запропонував блондин, - можемо навіть до трактиру зайти, для нього ж все тут в новинку.

- Можна, але спочатку по магазинах пройдемось, - кивнув погоджуючись Борей, - йому ще для навчання закупити багато всього потрібно… а в трактирі ми його взагалі пригостити можемо чимось смачним, а то в нього ніяких додаткових доходів, крім стипендії, не має.

Коли Алекс повернувся, хлопці одразу ж запропонували йому варіант з прогулянкою, який тільки-но обговорили, юнак зрадів можливості краще роздивитись новий світ і, не роздумуючи, погодився.