Над чорними кованими воротами надпис повідомляв всіх зацікавлених про те, що за високим металевим забором знаходиться "Початкова академія чарів та ілюзій". Магічна школа займала великий шматок середнього та верхнього міста на заході і виходила аж до парку, що зеленів навколо ратуші. Хальві та Морана зупинились біля могутнього орка на вході, певно охоронця:

- Вітаємо, ми на перевірку магічної сили, - ввічливо сказала знахарка.

- Вітаю вас, не дозволено пускати, - пробасив орк.

- Чого ж так? Нам дуже потрібно, чари проявились в дитини активні, ми навмисно в Ніленос приїхали..., - почала Хальві, але її знову перебили.

- Не дозволено пускати, - в цей раз орк розвів руками наче вибачаючись... непогана раса загалом - великі, сильні, хороші воїни, але дуже простуваті в спілкуванні, важко хоч якісь пояснення вибити.

- Кхм, доброго дня, вибачаюсь, що втручаюсь, але я випадково почув вашу розмову, хотів прояснити ситуацію, адже ви так довго перепитувати будете. Приймальна комісія в перший день останнього літнього місяця починає працювати, так що приходьте через тиждень, - повернувшись Морана з тіткою побачили, що позаду стоїть високий сивий дідуган в довгій хламиді, смішній шапочці та окулярах.

"Справжній чародій, як в казках", - промайнуло в голові у дівчини і вона мимоволі заусміхалась.

- Що ж нам робити, в неї такі чари вирвались дивні, нам би перевірити хоч що воно таке, я й не бачила зеленкуватого світла ніколи, - засмучено проговорила Хальві.

- Зеленкуваті кажете... хм, ходімо зі мною, поговоримо, - сказав незнайомець, - Бром пропусти їх.

Чародій впевнено пішов по мощеній жовтою піщаною плиткою доріжці, яка пробігаючи серед струнких сосен, виводила до просторої площі перед великою будівлею та й самого парадного входу школи магії.

Сама академія виглядала як триповерхова світла будівля, п-подібної форми, верхівка якої дивилась на гостей, викладено її було з дбайливо обтесаного каменю, по стінах до вікон другого поверху підбирався плющ, що додавало фарб живої природи в її вишукану архітектуру. Навколо всіх віконних рам та дверей простежувався дивний чорний орнамент, коли їх маленька процесія підійшла до входу, Морана побачила, що цей орнамент складається з різних написів та символів, певно магічних. Чаклун на секунду зупинився перед входом і провів рукою перед дверима, символи навколо засвітились і згасли:

- Це в нас така своєрідна система захисту від чужих, прошу заходьте.

В середині їх зустріла порожня широка зала: по центру підіймались сходи на другий поверх, під вікнами та стінами розмістились диванчики та низькі столики, з правої сторони на стіні, біля проходу в бічний коридор, висіла велика чиста дошка, з протилежної, дзеркальної до неї, сторони - різноманітні портрети серйозних людей і нелюдей з надписами та якісь грамоти чи нагороди в рамках.

Піднялись на третій поверх, так нікого і не зустрівши, і зайшли в кабінет з надписом "Директор". Хальві здивовано переглянулась з Мораною, невже цей незнайомець і є директор школи, чи може він просто до нього їх привів.

В приймальні їх зустріла жіночка середнього віку, в прямій довгій темній спідниці та світлій блузі, з пшеничного кольору волоссям, зібраним у тугий вузол.

- Саманто, вітаю, зроби будь ласка кави мені та моїм гостям, - сказав, як тепер вже точно стало зрозуміло, директор магічної школи.

- Вітаю вас, архимагістр. Так, звісно, - жінка швидко кивнула гостям, піднімаючись з-за столу.

Кабінет директора був досить просто обставлений, але при цьому навіював відчуття затишку: велике вікно, прикрите масивними темними шторами, широкий стіл по центру, зручні крісла для господаря та гостей, вздовж всіх стін розмістились полиці та шафи з книгами, паперами і різноманітними незвичайними приладами, біля вікна стояв на тринозі домашній телескоп, з іншого боку, в кутку, - чайний столик з диванчиком.

- Будь ласка сідайте та розповідайте, - показав чародій на стільці за столом, присівши в крісло, - прошу вибачити, що не назвався одразу, я - Алевіус Тордон, архимагістр магії та директор "Початкової академії магії та ілюзій".

Морана з тіткою присіли за стіл, подякували за каву секретаря директора, і, коли жінка вийшла, Хальві відрекомендувала себе та дівчину і розповіла про те як в Морани проявив себе дар. Старий чародій уважно все вислухав, задав кілька питань Морані щодо її відчуттів та точного прояву сили, а потім поцікавився у знахарки:

- Я бачу, що ваші аури переплелись і ви довгий час живете разом, дівчинка вам як рідна, але вони у вас різні, дуже різні... як Морана з'явилась у вашому житті?

Хальві зітхнула і переказала історію своєї знайди, про ту далеку холодну ніч вона не любила згадувати, хоч і не приховувала нічого, і дівчинка давно все знала, але моторошні картини кривавого побоїща було неприємно знову бачити навіть в уяві.

- Зрозуміло, хоч і дуже дивно, - проговорив магістр, він підійшов до шафи і дістав один з незвичайних приладів, з мерехтливим кристалом в центрі та різнокольоровими кульками на довгих спицях навколо нього, - ось… Морано простягни руки долонями вниз над кристалом, заплющ очі і спробуй сконцентруватись на силі в собі, ти її маєш відчути тугим жужмом у зоні сонячного сплетіння.

Дівчина кивнула і простягла руки над артефактом, заплющивши очі. Вона майже одразу відчула щось тепле та рідне в районі грудної клітки, воно скрутилось клубком наче кошеня, і спало тихенько вібруючи.

Почувши тихий ох Хальві поруч з собою, дівчинка розплющила очі: кристал вже не просто переливався, він світився, в середині танцювали зміями чорні завихрення, а кульки швидко крутились по орбіті навколо нього, то підіймаючись, то знову опускаючись.

- Досить, досить, - проговорив схвильовано директор, - забери руки.

Морана швидко відвела руки і стисла долоні в кулачки, для надійності сховавши їх за спину. Тільки зараз дівчина згадала про сік підгірниці, який так і не відмили, і почервоніла засоромившись.

- Що сталось, все так і мало бути?, - запитала здивовано Хальві.

- Ні, звичайно кристал показує інтенсивністю свого світла на силу дару пошукача, при цьому вгору підіймаються та кружляють ті кульки, які вказують на тип магії людини, - сказав магістр і задумався уважно розглядаючи кристал.

- Але чому ваш артефакт проявив незвичайну реакцію?

- Я думаю, що спрацювало кілька факторів, але деякі з них ще потрібно перевірити, - почав архимагістр, - по-перше Морана темний чародій, на це вказали чорні завихрення в кристалі; зауважу - дуже сильний чорний маг, адже її сила спробувала, в непрямому контакті, перелаштувати основу магії артефакту під себе, я таке лише кілька разів бачив, правда в інших ситуаціях та й не з цим приладом; по-друге її дар блокували, він вирвався з обмежуючих тенет в екстремальній ситуації, але нахили до стихійної чи іншої магії ми прослідкувати не можемо, поки не знімемо залишки чар, тому кульки так незрозуміло себе вели; і по-третє... я не впевнений, що Морана звичайна людина наділена даром, цей артефакт працює з людьми, ніяк не реагує на представників інших рас, але відчувалась якась нестандартність при взаємодії аури дівчинки та приладу, це теж потрібно перевірити.

Всі мовчали, Хальві з тривогою взяла Морану за руку і вглядалась в обличчя дитини, намагаючись показати, що вона її все одно любить і підтримає, щоб там не показував той артефакт, а дівчинка шоковано дивилась то на кристал, то на директора, намагаючись сприйняти той факт, що вона темний чародій.

- Ось що ми зробимо зараз, - розірвав тишу голос директора, він заговорив звертаючись більше до Хальві, тому що було видно, що дівчинка ще не оговталась від отриманої інформації і явно постійно переключається на свої думки, - я видам Морані перепустку в гуртожиток, ви зможете заселити дівчинку, вхід на територію житлових корпусів знаходиться не лише зі сторони навчальних комплексів, туди можна потрапити з вулиці в середньому колі, так навмисно зробили, щоб до дітей могли приходити родичі. Також вона отримає тимчасовий знак абітурієнта, який дасть допуск на територію та до центрального корпусу, після вступних іспитів Морані замінять його на постійний академічний знак студента. Поки є час до початку вступної кампанії та іспитів, ми спробуємо зняти залишки чар блокування, щоб вивільнити нормальний потік сили в каналах дівчинки, а з іншим розбиратимемось в процесі навчання.

- Ви приймаєте її до академії? А оплата? І що за іспити будуть, чи пройде Морана їх, адже ми не знали і не готувались, - запитала схвильовано Хальві, швидко перелаштовуючись на діловий лад, та прораховуючи скільки грошей вони зможуть заплатити, враховуючи продаж трав.

- Звісно приймаємо, наявність дару очевидна, необхідно з ним розібратись, та й дівчинку потрібно навчати, такі сильні маги мають вміти контролювати себе. Іспити якраз розраховані на виявлення дару та потужності магічних потоків абітурієнта, ми це взагалі-то вже перевірили, але детально можна буде побачити все лише на екзамені, та й після зняття залишків блоку, тому вступ для неї буде таким як і у всіх, просто ми вже точно знаємо, що сила в Морани є і чимала, тому і дозвіл на заселення я даю зараз. А щодо оплати, - архимагістр розсміявся, - нічого не потрібно, скажу навіть більше, з таким рівнем дару ми будемо виплачувати дівчинці стипендію, це прописано в правилах закладу, підготовка сильних чародіїв всіх напрямків додатково фінансується королівською казною.