Коли вечеря завершилась. Всі пійшли до своїх вчителів , лише Карен залишилася чекати на вчительку. Пройшло вже 10 хвилин , а вчительки ще не було ,тому дівчина розчарувалася і вже збиралася йти до будиночка . Як раптом , ніби з землі , бо інакших варіантів не було , вчителька з'являється прямо перед носом героїні.

- Ох, ви мене налякали.

- Нічого, тебе ще і не таке чекає. Так тепер я буду твоєю вчителькою з магії. На скільки я знаю то в тебе ще не проявилася магія. Це правда?

- Так. - чомусь винувато сказала Карен.

- Ну нічого страшного. Поки що ми будемо старатися пробудити твою магію природи і будемо трохи вчити її історію ,можливо це тобі поможе.

- Добре.Так, що мені робити?

- По-перше, відключи мозок. Тобі цього зараз не потрібно, бо ти будеш відволікатися. Магія йде з середини, вона хоче спокою і віри в себе.

- Добре, я вас зрозуміла.

Вони підійшли до столу, де лежали різні предмети . Це було: пір'я, вода, каміння і свічка.

- Добре, а тепер ти будеш медитувати біля цих предметів, якщо ти розслабишся і повіриш в себе твоя магія відповість тобі.

-Зрозуміло.

Сівши на землю, Карен почала метидувати.Пройшло 5 хвилин і дівчина повністю розслабилась і вогник свічки почав ставати більшим. Коли пройшло 10 хвилин цей "маленький " вогик вже охопив дівчина. Вона сиділа ,а навколо неї був вогонь, до неї неможливо було пройти. Її волосся почало змінювати колір. Перше це було непомітно, ну коли пройшло 20 хвилин волосся дівчини почало, ніби спалювати природний колір волосся і помалу почав проступати червоний колір . Через 25 хвилин волосся дівчини було червоне, а полум'я навколо неї все більше і більше. Карен нічого не відчувала і не чула. Хоть вчителька кричала, щоб дівчина нарешті зупинилася, бо може щось статися. Коли Карен розплющила очі, перше ,що вона побачила це вогонь, він її не опік. Він був такий рідний і притаманний їй. Так що вона нарешті зрозуміла, що вона все таки має магію. Дівчина і дальше не чула вчителька, як не старалась почути. Тому вона почала хвилюватися, через, що вогонь ще більше вспихнув. Коли вона просиділа в цьому колі вогню хвилин 10 ,вона зрозуміла, як ним можна керувати, бо почала прислухатися, до свого внутрішнього голосу і до вогню, який ніби з нею говорив. Дівчина почала зменшувати коло вогню навколо себе і через пару секунд це був лише маленький вогник у її руках.

- Карен, як ти? Чому ти нічого не відповідала? Я так налякалася. Бо ми не могли позбавитися вогню, як не старалися.

- Зі мною все добре. Ви до мене говорили, вибачте я вас не чула. І так я вже освоїла вогонь.

- Правда? Так швидко магію природи неможна засвоїти, особливо самій. Ану створи мені тут хоть маленький вогник і підпали цю свічку.

Карен подивилася на руку і на кінчиках пальців спалахнув маленький вогник. І запалила свічку.

-Добре, маленький вогник ти вмієш робити, а великий з нічого зможеш? - з скептецизмом сказала вчителька.

Поворухнувши рукою на долі Карен появився вогонь, який ставав все більшим і більшим ,а потім і зовсім ,він був вже не на долоні, а повністю охоплював Карен. А потім так само тихо почав зменшуватись і коли зникав лише лагідно лизнув долонь дівчини.

- Дивно, ще ніхто так швидко не засвоював магію природи, та по суті будь-яку магію.

- Добре. Завтра продовжим. Може в тебе ще є якась магія. А зараз йди віддихни і на другий урок.