Глава 5.Новина
- Ми зібрали вас тут ,щоб сказати радісну новину. З наступного тижня ви будете бачитися кожен день, таяк ви їдете в табір і буде один з один співпрацювати. - радічно сказала мати Карен.
-Що? - діти вскрикнули в один голос.
-То, що чули. Тепер ви маєте один за одним дивитися - сказала пані Кім Су Джи.
Після цієї новини діти сиділи мовчки, аж до кінця вечора поки не порозходилися , а дорослі,як завжди говорили на різні теми. Коли всі розійшлися, а на столі було чисто ,Карен задала мамі питання:
- Чому,мамо,чому Ти відаравляєш мене разом з Намджуном і Анною, я їх обох ненавиджу і ти це прекрасно знаєш мам.
- Карен, так треба. Ти потім сама будеш мене дякувати.
- Звичайно,пані Лі Хана,ви завжди знаєте ,що кому і як треба не спитавшись- з криком сказала ці слова дівчина і побігла до своєї кімнати, закривши на замок за собою двері.
Це запитання тривожило всіх і Карен з Айрін, і Намджуна з Анною. Запитаєтеся яке? А я вам скажу. Чому ми разом маєм їхати в табір, що то за табір і що ми там будемо робити? Вот яке запитання їх тривожило. І вот останій день перед вілїзом настав. Вони довго не могли зрозуміти ,що їм робити, але зібравшись силами у валізу речі і полягали спати. Но не всіх могли заснути так солодко як Анна і Айрін. Карен всю ніч просиділа біля вікна час від часу дивлячись у вікно Намджуна, а потім знову бралася читати книжку. Намджун ж наблюдав за цією ситуацією і посміхався коли вона дивилася в його вікно, але дівчина не бачила його.
І вот, настав ранок всі наші герої зібралися біля дому Карен.
- Час вирушати - сказала пані Лі Хана.
-Що? - діти вскрикнули в один голос.
-То, що чули. Тепер ви маєте один за одним дивитися - сказала пані Кім Су Джи.
Після цієї новини діти сиділи мовчки, аж до кінця вечора поки не порозходилися , а дорослі,як завжди говорили на різні теми. Коли всі розійшлися, а на столі було чисто ,Карен задала мамі питання:
- Чому,мамо,чому Ти відаравляєш мене разом з Намджуном і Анною, я їх обох ненавиджу і ти це прекрасно знаєш мам.
- Карен, так треба. Ти потім сама будеш мене дякувати.
- Звичайно,пані Лі Хана,ви завжди знаєте ,що кому і як треба не спитавшись- з криком сказала ці слова дівчина і побігла до своєї кімнати, закривши на замок за собою двері.
Це запитання тривожило всіх і Карен з Айрін, і Намджуна з Анною. Запитаєтеся яке? А я вам скажу. Чому ми разом маєм їхати в табір, що то за табір і що ми там будемо робити? Вот яке запитання їх тривожило. І вот останій день перед вілїзом настав. Вони довго не могли зрозуміти ,що їм робити, але зібравшись силами у валізу речі і полягали спати. Но не всіх могли заснути так солодко як Анна і Айрін. Карен всю ніч просиділа біля вікна час від часу дивлячись у вікно Намджуна, а потім знову бралася читати книжку. Намджун ж наблюдав за цією ситуацією і посміхався коли вона дивилася в його вікно, але дівчина не бачила його.
І вот, настав ранок всі наші герої зібралися біля дому Карен.
- Час вирушати - сказала пані Лі Хана.
Коментарі