Глава 6. Табір
- Ну, що час вирушати в путь дорогу. Кладіть свої речі в багажник, їжу біля себе, дорога буде довга.
Коли речі були погпужені в багажник, а діти пристебнуті, вони поїхали. Сиділи вони приблизно так : Карен ,на передньому сидінні біля вікна ,з Айрін (там було два крісла), а заді, на двох решту крісла Намджун і Анна. Дорога була довгою ,тому Карен, як тільки пройшло півгодини заснула слухаючи музику в навушниках. Айрін читала книжку, але тоже скоро заснула. А вот хто не спав це хлопець ,який всю дорогу думав куди їх везуть. На наступний день вони приїхали в дуже дивний табір. Чому запитаєти ви? Я скажу, тому ,що вони не заміти дітей, які би тоже мвли бути тут, але там не було ні душі тільки директор лагера який їх зустрів.
- Ласково просимо. Ми вас чекали, Лі Хана.-радісно сказав директор - Діти, зараз вам покажуть ваші кімнати, а ми зараз з пані підемо вас оформимо.
До підлітків підійшов вожатий і сказав ,щоб вони йшли за ним.
Підійшовши до хатинки він сказав, що на другому поверсі кімнати хлопців, а на першому кімнати дівчат. Було дуже дивно ,що їх поселяють в один будинок, но вони вже нічому не дивувалися.
- Вибачте, а чому тут нікого не має? - не втримавшись задала запитання Карен .
- А це ви не переживайте. Просто завтра всі мають приїхати. Ви перші хто приїхали , тому ви сьогодні можете відихнути і освоїтися, а завтра вам все пояснять - і поспіхом вибіг з будинку, не даючи ще щось і нього запитати.
- Ну ,що я пішла собі кімнату вибирати - спокійно сказала дівчина, яка тримала в руках блокнот і книжку.
Всі кімнати були дуже гарні і розкішні, але одна з них їй найбільше сподобалась. Чорний з білим інтер'єр дівчині дуже подобався, а бордова тюль, яка підходила до чисто білої штори, просто захоплювала подих. Ця кімната просто стала її улюбленим місцем,де вона зрадість проведе весь свій вільний час. Решту дівчат вибрали кімнати більш такі жіночі, де все рожеве. А Намджун вирішив, що так як він тут сам то може вибрати будь- яку кімнату, всеодно вони всі однакові. Так і пройшов перший їх день в таборі, усі просидиділи в своїх кімнат і розбирали речі.
Коли речі були погпужені в багажник, а діти пристебнуті, вони поїхали. Сиділи вони приблизно так : Карен ,на передньому сидінні біля вікна ,з Айрін (там було два крісла), а заді, на двох решту крісла Намджун і Анна. Дорога була довгою ,тому Карен, як тільки пройшло півгодини заснула слухаючи музику в навушниках. Айрін читала книжку, але тоже скоро заснула. А вот хто не спав це хлопець ,який всю дорогу думав куди їх везуть. На наступний день вони приїхали в дуже дивний табір. Чому запитаєти ви? Я скажу, тому ,що вони не заміти дітей, які би тоже мвли бути тут, але там не було ні душі тільки директор лагера який їх зустрів.
- Ласково просимо. Ми вас чекали, Лі Хана.-радісно сказав директор - Діти, зараз вам покажуть ваші кімнати, а ми зараз з пані підемо вас оформимо.
До підлітків підійшов вожатий і сказав ,щоб вони йшли за ним.
Підійшовши до хатинки він сказав, що на другому поверсі кімнати хлопців, а на першому кімнати дівчат. Було дуже дивно ,що їх поселяють в один будинок, но вони вже нічому не дивувалися.
- Вибачте, а чому тут нікого не має? - не втримавшись задала запитання Карен .
- А це ви не переживайте. Просто завтра всі мають приїхати. Ви перші хто приїхали , тому ви сьогодні можете відихнути і освоїтися, а завтра вам все пояснять - і поспіхом вибіг з будинку, не даючи ще щось і нього запитати.
- Ну ,що я пішла собі кімнату вибирати - спокійно сказала дівчина, яка тримала в руках блокнот і книжку.
Всі кімнати були дуже гарні і розкішні, але одна з них їй найбільше сподобалась. Чорний з білим інтер'єр дівчині дуже подобався, а бордова тюль, яка підходила до чисто білої штори, просто захоплювала подих. Ця кімната просто стала її улюбленим місцем,де вона зрадість проведе весь свій вільний час. Решту дівчат вибрали кімнати більш такі жіночі, де все рожеве. А Намджун вирішив, що так як він тут сам то може вибрати будь- яку кімнату, всеодно вони всі однакові. Так і пройшов перший їх день в таборі, усі просидиділи в своїх кімнат і розбирали речі.
Коментарі