Марк дав дівчині шкатулку . Вона була дуже акуратна і на ній був дуже гарний малюк . Захід сонця і корабель ,який пливе в далечінь. А в тій шкатулці був маленький кусок паперу. Гарно перевязаний кусочком червоної атласної стрічкою . Якщо його відкрити то її взору відкриється прекрасні слова , де було продовження .

'Чи хочеш ти зустрічатися зі мною? '

- Карен я розумію, що ця пропозиція дуже важлива і тобі потрібен час. Тому я не буду тебе спішити, якщо ти її приймеш ,то надінеш той кулон, що в шкатулці.

- Дякую за те, що розумієш мене і даєш час на роздуму ,- з посмішкою відповіла дівчина. - Може давай підемо до будинка. Скоро вимкнуть світло.

- Добре пішли, тільки погашу лампу.

Коли освітлення пропало Карен розпалила маленький вогник у себе на пальцях. І вони легко вийшли з свого маленького загадкового місця. Їхню дорогу потім почав освітлювати яскравий промінчик місячного сяйва. Коли вони зайшли до будиночка, то кожен розійшовся по своїх кімнатах. Після душу Карен пішла до своєї кімнати, де все було так елегантно і так красиво, що при одному лише погляду на її можна було забути про все, лише одна річ давала її прийти в себе і згадати все ,що було, але ця річ заодно заглиблювала дівчину у її мрії. Там вона могла робити все, що їй хотілося . Це був її мольберт, який стояв недалеко від ліжка. А на тумбочці де була свічка, стояла шкатулка, яка не давала їй спокою. Карен підійшла до тумбочки взяла шкатулку і сіла на ліжко. Пройшло немало годин ,а дівчина так і не могла сказати самій собі хто їй подобається. Вона і не замітила як заснула . Коли прозвучала сирена, яка давала знак, що потрібно вставати. Дівчина довго не могла стати і лише коли Айрін зайшла в кімнату і попробувала скинути Карен з ліжка. Та проснулася.

-Якого? Айрін, що ти робиш? Тобі жити надоїло? Так мене будити.

- Ладно, ладно. Чого ти так злишся. Ти краще піди і приведе себе в порядок, у нас скоро сніданок, а потім тренування.

- Що? Це яка година? Я що не почула сирени? Ладно вибач, що накричала на тебе. У мене просто дуже тяжкий вечір був. Безсоння і все таке подібне. Ладно чекай мене в низу, за 5 хвилин прийду.

- Добре. Я пішла.

Коли Айрін пішла вниз, то Карен відразу пішла в душ. Привівши себе в порядок. Наділа чорний топ і спортивні шорти на високій талії. А своє прекрасне волосся заплела в кінський хвіст. Коли вони з Айрін виходили з будинку. Дівчина наділа чорні кросівки. На сніданку всі хлопці звертали увагу лише на молоду дівчину.

- Карен, ти замітила, що на тебе всі хлопці дивляться.

- І що нехай дивляться. Мені то що?

- Ай Карен, Карен. Ти все ще така дитина. Мені шкода твого майбутнього хлопця.

- Ах, чому то шкода? Я що така погана?

- Ні ні. Ладно ходи на урок.