Зараз вона з Марком і він робить все ,щоб вона почувала себе щасливою і вона себе почуває щасливою . Біля нього вона так як вона є , без всяких масок , проста дівчина , яка любить малювати читати і звичайно ж романтику . На її руці був кулончик ,який подарував їй Марк , який ж він красивий . Подумавши про Марка дівчина посміхнулася , в її голові сплило так багато гарний моментів з ним . Але тут ж після них пішли думки про Намджуна і посмішку замінили сльози , які почали скапувати з її обличчя . Ці емоції вона довго скривала ,для неї сльози це прояв слабкості , і якби всі дізналися , що в неї є така слабкість то почали би на неї давити .
Раптом біля неї хтось сів ,це був ніхто інший як об'єкт її забореної любові . Вона легко витерла сльози , щоб він їх не замітив.
- Чого тут сидиш , а не лягаєш спати ?Ти ж і вчора не спала .
- Безсониця, тому не спиться. А ти чому встав?
- Сам не знаю в голові крутяться останні події може через це. Ну а бо щоб води попити . Доречі не могла б ти дістати воду для мене ?
-Звичайно ,зараз. Вот тримай .
-Дякую. Погода правда чудова ?
-Так навіть дуже. Розслабляє .
- Ну так.Ми багато чого пережили за останні дні .
-І не говори .
Наступної ж миті між ними наступила ніякова тишина . Хлопцю здавалося ,що стукіт його серця чути на весь ліс . В той час як Карен здавалося , що вона не може дихати . Вони так сиділи ще пару хвилин , врешті врешт Намджун пішов спати.
«Анна пробач мене , що я кохаю іншу ,але нам з нею не по дорозі ,вона закохана в іншого. Ці почуття я б мав відчувати до тебе , а не до неї . »
На дворі почали помаленьку появлятись промінчики сонця , але Карен так само сиділа без ні яких думок , просто насолоджувалась красотою цього місця.
- За популярністю
- Спочатку нові
- По порядку