ПІСЛЯ ПЕРШОЇ ЖЕРТВИ

Світанок Сема Бранда набирав силу, коли перші промені сонця почали освітлювати розкішний маєток. Розташований на вершині пагорба, будинок мав величезні панорамні вікна, через які можна було милуватися приголомшливими краєвидами.

Сем прокинувся від легкого дзижчання будильника, встановленого на смарт годиннику. Він повільно розплющив очі, дивлячись на світло, яке ніжно розливалося по кімнаті, розсіюючи залишки нічної темряви. М'які, шовкові простирадла ковзали по його тілу, коли він потягнувся, відчуваючи приємну втому після спокійного сну.

Він піднявся з ліжка і підійшов до вікна, вдихнувши свіже повітря. Його маєток оточував безкрайній сад, ретельно доглянутий садівниками. Дерева і кущі ще виблискували краплями роси, які мерехтіли у світлі ранкового сонця. Фонтан у центрі саду тихо шумів, створюючи спокійну, майже медитативну атмосферу.

Сем надів шовковий халат і пішов до ванної кімнати. Мармурові поверхні й золоті акценти відбивали ранкове світло, роблячи простір ще більш розкішним. Він освіжився під душем, відчуваючи, як вода змиває залишки сну. Потім повернувся до спальні, де на нього вже чекав підібраний одяг від його персонального стиліста.

Спустившись сходами до кухні, Сем відчув аромат свіжозвареної кави. Софія вже приготувала сніданок. На столі чекали свіжі фрукти, ніжні круасани та омлет з найсвіжіших інгредієнтів. Сем сів за стіл біля великого вікна, через яке відкривався вид на басейн і сад. Він повільно пив каву, насолоджуючись смаком і тишею ранку.

- Ти знову за своє?

- Вибач, кохана. Я хочу почати з кави. Він усміхався.

Він розгорнув свіжий випуск фінансової газети, яку йому приносили щоранку. Погляд ковзав по заголовках, в яких йшлося про останні новини бізнесу та економіки. Паралельно переглядав електронну пошту на своєму планшеті, де були звіти від його радників і запрошення на численні заходи.

Після сніданку Сем вирушив до свого домашнього кабінету. Це була велика кімната зі стінами, прикрашеними книгами в розкішних палітурках і картинами відомих художників. Сем Бранд сів за стіл і відкрив ноутбук, готуючись до нового дня, сповненого важливих рішень.

- Мая ще вдома? Вигукнув він до Софії.

- Годину тому вийшла. Волала, що поспішає. Вся в татка.

Сем спускався по холодних кам'яних сходах до підвалу. Повітря ставало густішим і прохолоднішим з кожним кроком, а лампи на стінах кидали довгі тіні. Сем мав намір взяти пляшку вина з винної кімнати для проведення всього дня у дома. Винна кімната була в кінці коридору, за важкими дубовими дверима. Але на півдорозі Сем зупинився. Помітив, що велика морозилка, яку вони рідко використовували, мала сліди. Пил на кришці був стертий у місцях, де хтось торкався її руками. Він не пам'ятав, щоб хтось користувався морозилкою останнім часом. Софія точно сюди б не ходила. Він аналогічно.

Обережно підійшов ближче. Підвал був зазавичай закритим, і доступ до нього мали тільки члени родини. Мая, Софія та він. Сем затримав подих і повільно відкрив кришку морозилки.

Всередині, серед замороженого м'яса і риби, лежало щось, що змусило його кров застигнути в жилах. Там були жіночі пальці, акуратно складені на льоді. Від них йшов крижаний холод, але найбільше лякав сам факт їхньої присутності тут. Він відкинувся назад. Кришка із громом зачинилась.

Сем відчував, як паніка підступає до горла. Його думки повернулися до його доньки, Маї. Вона останнім часом була незвичайно тихою, уникала розмов і проводила багато часу у підвалі.

Підозра проросла в його свідомості, як крижана хвиля, вона охопила його розум. Сем згадував моменти, коли Мая виглядала тривожною або надто нервовою. Кожна деталь, кожен погляд, кожне слово тепер набували нового, страшного сенсу. Виявляється справа не у стосунках із новим бойфрендом.

Він стояв нерухомо, намагаючись скласти все разом. Якщо це правда, якщо Мая справді причетна до цього жахливого злочину, то що ж це означає для їхньої родини? Сем відчував, як його світ валиться навколо нього. Але він знав, що повинен залишатися спокійним і діяти обережно. Що як це Софія? Що як вони разом?

Повільно відійшов від морозилки, намагаючись не створювати шуму. Ноги були важкими, а серце билося швидше, ніж будь-коли раніше. Навіть подумати про те, щоб звинуватити її у чомусь настільки жахливому! Страшно!  Те дівчисько у лісі, то справа рук Маї?

Сем пройшов до винної кімнати й взяв пляшку вина, яку планував взяти спочатку. Але тепер цей простий акт мав зовсім інше значення. Він повертався нагору з думкою, що його життя ніколи не буде таким, як раніше. Тепер він мав знайти спосіб, щоб врятувати свою доньку. Навіть від самого себе.

ПІСЛЯ ДРУГОЇ ЖЕРТВИ

Сем лежав у своєму ліжку, досі намагаючись заспокоїтися після жахливого відкриття у підвалі. Пройшло кілька днів. Він досі глибоко вдихав і видихав, намагаючись не думати про те, що знайшов у морозилці. В кімнаті панувала тиша, лише далекий шум нічного міста нагадував про життя за вікнами. На третьому поверсі лунала весела музика. Мая вела досить позитивний образ життя. Вдома.

Він увімкнув телевізор, сподіваючись відволіктися. На екрані з'явилися новини. Ведуча з серйозним виразом обличчя говорила про друге вбивство за тиждень. Подробиці були моторошними: жертву знайшли з відрізаними пальцями та зі знятим скалпелем. Сем відчув, як холодний піт покриває його чоло. Очі наповнилися слізьми, коли усвідомив, що це може бути пов'язано з тим, що він знайшов у власному домі.

Сльози текли по його щоках, коли він вимкнув телевізор і спробував заснути. Але думки про жахливі події не давали спокою. Зрештою, виснажений, він заплющив очі і занурився в неспокійний сон.

Наступного ранку Сем прокинувся з важким серцем. Він відчував, що ніч не принесла йому полегшення. Піднявся з ліжка і спустившись до кухні, відчув неприємний холодок по спині. Він повинен був перевірити морозилку ще раз. З важким серцем підійшов до морозилки і відкрив її кришку. Щось лежало на замороженій рибі, загорнуте в поліетиленовий пакет. Сем відчував, як його руки тремтять, коли він витягував докази. Він обережно розгорнув його і побачив те, чого найбільше боявся.

Ще один пакет з жіночими пальцями. Все перемішувалось з чорним волоссям. А також кров'ю. Його дихання стало частішим, а серце билося в грудях, наче збиралося вирватися назовні. Він дивився на ці пальці, не в змозі повірити в те, що бачив. Була жорстока реальність, від якої він не міг втекти.

- Що ж ти коїш?

Сем Бранд зрозумів, що тепер не може ігнорувати те, що відбувається. Повинен діяти, але як? Що робити, коли підозри ведуть до власної доньки? Софія, вже третій день у Парижі. Це не вона.

З важким серцем і плутаними думками, він піднявся з підвалу. Його світ став місцем, де кожен крок міг принести новий жах.Тепер він знав, що попереду його чекає темна і небезпечна дорога.