Розділ 13. Моє серце не з тобою...
Розділ 13. «Моє серце не з тобою…»
Маша отямилася. І, здавалося, що для Єви це було найбільшим у житті щастям. Через кілька годин хвору повели на хіміотерапію. А її сестрі довелося чекати в коридорі. Вона сіла на стілець і закрила очі. Їй хотілося, щоб усе налагодилося, щоб усе стало на свої місця, щоб все було добре. Якби ж так було… Джеймс знову невідривно розмовляв по телефону, крокуючи колами туди-сюди. А Єва сиділа із закритими очима і відпочивала. Вперше за кілька годин.
Привіт. – раптом почула вона і відкрила очі. Той, кого вона побачила шокував її.
Єво, маю тобі дещо сказати... - мовив він.
Зрозумій! Тільки так ми вилікуємо Машу!
“Любий Майкл!
Пробач, що не відповідала на листи. Маша дуже слаба, я постійно з нею. Джеймс відвезе нас у Флориду. Каже, що у Ніки є знайомий, який зробить Маші операцію безкоштовно. Мене не дуже тішить той факт, що побачуся з мачухою, проте в цій поїздці є і плюси. Ми з тобою побачимося, Машу вилікують. Завтра вилітаємо. Я дуже скучила. Чекаю зустрічі. Люблю.
Твоя Єва”.
Дівчина клікнула на кнопку “Відправити” і закрила ноутбук. Вона вирішила не розповідати хлопцеві про Женю, хоча сама не розуміла чому. Він же їй просто друг.
Від роздумів її відволік дзвінок від Жені.
Про вовка промовка — тихо сказала вона і взяла слухавку.
“Чекаю в нашому кафе”
Привіт. - хлопець обійняв Єву і вони сіли. - Я хотів би поговорити.
Дорогі пасажири! Просимо пристебнути ремені безпеки! Літак Київ-Таллахассі йде на посадку!
Маша отямилася. І, здавалося, що для Єви це було найбільшим у житті щастям. Через кілька годин хвору повели на хіміотерапію. А її сестрі довелося чекати в коридорі. Вона сіла на стілець і закрила очі. Їй хотілося, щоб усе налагодилося, щоб усе стало на свої місця, щоб все було добре. Якби ж так було… Джеймс знову невідривно розмовляв по телефону, крокуючи колами туди-сюди. А Єва сиділа із закритими очима і відпочивала. Вперше за кілька годин.
Привіт. – раптом почула вона і відкрила очі. Той, кого вона побачила шокував її.
- Женя?! Що ти тут робиш?
- Вирішив тебе підтримати… - мовив він і сів поруч. – Ти мені не рада…
- Та ні рада, просто… я не очікувала тебе тут побачити… - дівчина опустила очі. – Слухай… ти пробач за те, що я вчора влаштувала… я просто…
- Та годі тобі! – вигукнув Женя. – Але я все ще чекаю доки ти поділишся зі мною кількома чарівними цифрами! Ну... Я думаю, ти розумієш про що я.
- Звичайно! - Єва захихотіла і протягнула йому папірець зі своїм номером. - Як ти мене знайшов?
- За покликом серця! - хлопець кумедно поклав руку на груди і вона засміялася. - а якщо чесно, то запитав у симпатичної медсестри.
Єво, маю тобі дещо сказати... - мовив він.
- Пробач, Женю... - сказала Єва і вони відійшли вбік.
- Операцію треба робити обов'язково. - прошепотів чоловік. - Це не обговорюється.
- Але, Джеймс! - відповіла дівчина. - У нас немає такої суми! Де ми взьмемо стільки грошей?
- Вихід завжди є.
- Так, але не в нашому випадку, Джеймс!
- Є один варіант, проте... не знаю чи ти погодишся... - він опустив голову.
- Кажи. - зітхнула вона.
- Розумієш... У мами є знайомий...
- Е, ні! - перебила його Єва. - Я не бажаю зв'язуватис ні з нею, ні з усілякими її знайомими!
- Зачекай! Він зробить операцію безкоштовно! - вигукнув Джеймс.
Зрозумій! Тільки так ми вилікуємо Машу!
- Ну... Добре... - здалася дівчина.
- Привіт. - Єва зайшла в палату сестри і сіла поруч. - Як ти?
- Краще ніж ти думаєш! - відповіла Маша.
- Джеймс... Уже зібрав речі... Лікарі відпустили тебе... Завтра виліт... - Єва печально опустила очі. - Машо, я обіцяю, що вилікую тебе!
- Тихо, сестро! Щось сталося? - жінка взяла Єву за руку. - Якщо все це через Ніку, то ми можемо залишитися!
- Ні! - вигукнула дівчина. - Ти що збожеволіла?! Ми обов'язково поїдемо! І це не обговорюється!
- Тоді поясни мені, що з тобою! Ти якась сумна...
- Просто... Тут я нарешті знайшла справжнього друга, близьку людину і ми їдемо...
- Ти це про того юнака, що до тебе приходив? Женя, так?
- Звідки ти знаєш? - Єва здивовано підняла брови.
- Джеймс розказав — Маша посміхнулася. - Виходить, моя дівчинка закохалася...
- Гей! Нічого я не закохалася! Він просто мій друг! Ти ж знаєш, що я люблю лише Майкла!
- Чому ти тоді його засмучуєш?
- Тобто?
- Він вже вагон листів тобі написав, а ти не відповідаєш! От він і подзвонив мені! - мовила Маша. - Краще відповісти йому. Та й про Женю йому буде цікаво послухати...
- Агов! - Єва жбурнула в сестру подушкою, що лежала на сусідньому ліжку. - Якщо ти розповіси Майклу про Женю я власноруч тебе вб'ю!
Сестри голосно розсміялися.
- Доречі. Ти поговорила с Джеймсом? Ну... Про ваші стосунки... - запитала дівчина.
- Поговорила. Виявилось, що хтось — Маша звузила очі. - Розповів йому, що він мені подобається!
- Навіть не знаю хто це може бути... - Єва відвела погляд і посміхнулася.
- Єво!
- Ну добре! Це я розповіла! А що тут такого?
- Та нічого! Крім того, що він запросив мене на побачення!
- Боже, який жах! - дівчина схопилася за голову. - Тікаймо з країни! Раптом ще заміж покличе!
- От дурненьке! - Маша схрестила руки на грудях і Єва зареготала.
“Любий Майкл!
Пробач, що не відповідала на листи. Маша дуже слаба, я постійно з нею. Джеймс відвезе нас у Флориду. Каже, що у Ніки є знайомий, який зробить Маші операцію безкоштовно. Мене не дуже тішить той факт, що побачуся з мачухою, проте в цій поїздці є і плюси. Ми з тобою побачимося, Машу вилікують. Завтра вилітаємо. Я дуже скучила. Чекаю зустрічі. Люблю.
Твоя Єва”.
Дівчина клікнула на кнопку “Відправити” і закрила ноутбук. Вона вирішила не розповідати хлопцеві про Женю, хоча сама не розуміла чому. Він же їй просто друг.
Від роздумів її відволік дзвінок від Жені.
Про вовка промовка — тихо сказала вона і взяла слухавку.
“Алло”.
“Привіт. Не хочеш прогулятися?”
Єва задумалася. Через кілька годин літак, а Женя не знає про те , що вона летить. Не попрощатися не гарно.
“Чекаю в нашому кафе”
Привіт. - хлопець обійняв Єву і вони сіли. - Я хотів би поговорити.
- Щось сталося? - запитала дівчина.
- Єво, я... Ти мені подобаєшся...
Вона застигла, тримаючи в руках чашку кавою. В цей момент дівчина не знала, що відповісти. В горлі пересохло і думки переплутувалися.
- Женю, я...
- Я хочу, щоб ми були разом. - хлопець глянув в її очі.
- Я не можу... - відповіла Єва.
- Але чому?
- Я... У мене хлопець. У Флориді. Сьогодні я лечу до нього. Моїй сестрі там робитимуть операцію. - дівчина встала і пішла до виходу, але Женя зупинив її і поцілував.
Спочатку вона піддалася, але, отямившись, відштовхнула його.
- Женю, не треба!
- Скажи правду! - хлопець ніби оскаженів. - Ти його любиш?
Вона подивилася в його очі і по її щоці потекла зрадницька сльоза.
- Люблю... - відповіла Єва і сердитий хлопець вибіг з кафе, зачепивши її плечем.
Дорогі пасажири! Просимо пристебнути ремені безпеки! Літак Київ-Таллахассі йде на посадку!
Нарешті вони вийшли з літака. Єва швидко протягнула хворій сестрі інгалятор і озирнулася. Як завжди аеропорт був наповнений людьми. Врешті вона помітила знайоме обличчя.
- Майкл! - вигукнула вона і побігла на зустріч коханому.
Коментарі
Упорядкувати
- За популярністю
- Спочатку нові
- По порядку
Показати всі коментарі
(1)
Розділ 13. Моє серце не з тобою...
Ей де продовження ! Тільки розігралася а тут стоп !!!
Відповісти
2018-10-07 14:51:48
Подобається