Дамініка

Про що видумаєте коли йдете вперше туди де ще не були? 

Дехто відчіває хвилювання, інші страх, дехто азарт, ось я відчуваю ейфорію. Її я відчуваю і коли вмиваюся і вдягаюся і коли виходжу з комнати повністю готова. Я вдягнулася не так як говорила мамі я вдягнула свою улюблену джинсову міні-юбку, білу майку на бретельках, а зверху джинсову курточку і звісно куди ж без них мої улюблені босоножки на великій шпільці. На руках у мене були мої незмінні браслети, на шиї кулон у вигляді ангела із золота в Давіда такий же тільки з срібла. Якщо чесно я хотіла такий же тільки сказати не встигла. Наступного дня мого татуся вбили, і це був його останній подарунок. Як він сказав:

"- Це тобі мій подарунок на день народження

- А чому так швидко? Мій день народження через тиждень - спитала я

- Не знаю донечко так відчуваю і ти теж прислуйся до свого відчуття"

Я люблю свого татуся він в мене найкращий.

- Давід ти мене відвезеш, чи ні? - спитала я коли зайшла на кухню зробити собі кави

- Так, ти вже готова? - спитав він і відірвав голову від планшету

- Так. Можемо їхати? - спитала я посміхнувшись 

- Можемо - сказав він - Мамо ми поїхали!

- Добре щасливої дороги. Ні Ксенія я не тобі - сказала мама говорячи по телефону

Ми зайшли в ліфт., але не всиг ліфт закритися як в нього влетів хлопець з 35 поверху

- Ти що за ліфтом біг - спитав Давід ледь стримуючи сміх

- Ага, не встигаю на пари в мене професор настирна не встигаєш на її пару, капець тобі на сесії. - сказав він 

- Ого, ну це серйозно - сказала я 

Тут в нього задзвонив телефон

- Так Захар - сказав він - Блін, я вже в ліфті...... я тобі не "Бетмен" літати не вмію....Ти теж там був, я стільки ж випив скільки й ти..... я не винен що твій організм проспиртований настільки що його нічого не бере. Все давай я вже виходжу - сказав він 

- Що, важка ніч була? - спитав Давід 

- І не кажи думав душу Богу віддам - сказав він- Хоч секс був відпадний.... Пардон Ніколетта я забув що тут дами

- Ну і бабник же ти - сказала я 

- Який є Ніколетта, який є - сказав він 

- Дивись щоб в тебе твоє ЕГО не тріснуло - сказала я 

- Так не повинно ж- сказав він 

- Побачимо - сказала я тут приїхав ліфт 

- Кінчай триндіти Ніка, бо запізнимося - сказав Давід 

- Пока Ніколетта - сказав він 

- І тобі не хворіти донжуан - сказала я 

Ми вийшли на вулицю, направилися до машини Давідa " Maserati". Вона була чорного кольору: 

-  Давід, можна я поведу? - спитала я подивившись на нього молящим поглядом

- Ми це вже обговорювали Ніка, ти знаєш що відповідь " НІ" - сказав він 

- Ну ти і жадіна - сказала я і сіла в машину

- І я тебе люблю сестро - сказав він і теж сів в машину - Як закінчиш в універі, подзвони мені в офіс я відправлю за тобою когось. Гаразд?

- Добре, якщо я не забуду - сказала я посміхнувшись 

- А ти не забудь. Якщо ти не забула ввечері до нас в гості прийде дядя Олексій з дружиною і сином Сергієм. - сказав він

- До 19.00 маю багато часу  - сказала я

- Будь чемною - сказав він

- Гаразд - сказала я

Через 20 хвилин ми вже були біля універу

- Гарного дня - сказав він

- Тобі теж - сказала я, поцілувала його в щоку і направився до універу

Коли я вже підходила до дверей універу біля мене проходила компанія з 3 дівчат :

- Зачекайте це не Давід Ангелов тепер тут був? - спитала одна із них пишногруда брюнетка

- Здається що він - сказала інша та що блодинка з фіолетовими прядками

- Він такий красунчик - сказала ще одна дівчина з русим волоссям

- Мені його шкода дівчата - сказала брюнетка

- Це ще чому Марина? - поглянула на неї русоволоса

- Ах точно Маша, ти з нами не була. В п'ятницю ми були в " Греї" бачили там його Лізу не одну - сказала блондинка

- Та ну? Ви так це говорите ніби лише в п'ятницю про це дізналися - сказала русоволоса

- Ми так не говорили Маша, просто він так її кохає, а вона йому зраджує - сказала блондинка

- Света, а може їм подобаються вільні стосунки? - спитала Маша.

- Не говори те що ти не знаєш? - розізлилася наї блондика

- Все дівчата. Ви ще лише не сварилися через нього - сказала брюнетка і направилася на парковку

Я знаю що Давід в мене красава, але він не погляне ні на кого лище на Лізу. Вона не хоче з ним бути. Вона не кохає його, але я ніяк не можу зрозуміти причину. Чому вона з ним?...

З думок мене виводить вода. Вода?! Що за...? Я бачу як біля мене приїхав "Джип". Він припаркувався із нього вийшли 3 хлопці серед них був Діма Вєтров.

- Ей! - крикнула я вони повернулись до мене

- Ти нам - спитав "придурок"

- Хто був за кермом? - спитала я

- Ну я був - нагло заявив мені хлопець в потертих світлих джинсах і сорочці в червону кліточку

- Ти що сліпий? Тобі очі застелило? Ти бачиш що тепер з моїм одягом !? - кричала я

- Ну вибач кицю. Просто ти так була в своїх думках що не помітила що біля тебе проїхала машина. Я був змушений провчити тебе - сказав він і сміявся

- Андрій заткнися. Пробач йому Домініка він придурок - сказав Дімка

Ах ти козел! Я посміхнулася йому дістала з сумки ключ від квартири і підійшла до дверей його машини. Він вже не сміявся дивився на мене з інтересом. Я написала на двері машини "ЛОХ". Я помахала хлопцям що проходили повз і напрравилася до дверей універу. Коли я вже підходила до дверей їх відкрив хтось швидше і я ледь не получила по голові.

- Ой пробач, я не сказав він я бачила що він говорив щиро - Сергій - сказав він і протягнув свою лапу

- Домініка - сказала я і пожала його лапу

- Гарне ім'я. Ти будеш тут вчитися? - спитав він

- Так на хірурга. - сказала я

- Ну гаразд я трохи спішу, але ми ще зустрінемось. Бувай " Ангел" - сказав він і збіг по сходинках. В мене шок

- Звідки ти знаєш що моя фамілія Ангелова. - спитала я він показав собі на шию

- Це одразу ясно - сказав він після цього його слід простив

Блін мене що так легко прочитати. Що ж подумав про мене той той ідіот з парковки. Хоча яке мені діло що той козел про мене думає? Ангелова ти сходиш з розуму. Я подивилася розписання в мене була пара по Першій медичній допомозі. Я направилася в аудиторію. Як завжди сіла за першу парту. Я вставила в вуха навушники і листала свій Instagram. З одного боку біля мене сіли дві дівчини дуже схожі майже одразу я зрозуміла вони сестри. Одна без чілки, розкішна брюнетка. Червоне плаття до колін що облягає її талію на ногах в неї чорні "Лабутени", гарний макіяж де виділені очі і губи. Волосся спадає хвилями по плечам. Інша з чілкою кардинально не така. Сині потерті джинси, чорна майка з гербом України. І чорних кросах фірми "Neik". Волосся зв'язано в високий " хвіст". Не поганий макіяж де виділені очі. Така собі витончена пацанка. З іншого боку біля мене сіли два хлопці. Місцеві плейбої. Один блондин гарний в чорних штанах Карго і чорній майці з надписом "Люблю непокірних". Хм, оригінально. В нього був ніс з горбинкою, високі скули, квадратне підборіддя. Гарні м'язи. Я перевела свій погляд на іншого хлопця. В нього чорне волосся, зелені очі, прямий ніс, і гарне підборіддя з щетиною. Він був в сірих штанах Карго сірій майці з надписом " Не підхоть зваблю ". Від них дуже не приємно пахло сигаретами так що мені стало погано тому я подвинулася в бік до дівчат. Вони лише поглянули на мене і розсміялися. Козли! Всі вони тут козли! Я відчула на собі злий погляд , повернулася назад побачила що на мене дивиться той ідіот з парковки показала йому "фак" і повернулася. Якраз в той момент до аудиторії зайшов професор по Першій медичній допомозі Аркадій Павлович. Пара пройшла швидко я відчувала на собі погляд того козла, але не звертала на це уваги тому-що в той момент я познайомилася з тими хлопцями їх звати Влад Маршал і Олег Вознесенський. Не такі вже вони і козли, але плейбої в цьому я не помилилася, а також з дівчатами я не помилилася вони сестри та що без чілки її звати Аделіна Саричева інша Ангеліна Саричава

Після ПМД в нас була пара по фізіологіїї теж зведена. Я Аделіна, Ангеліна, Влад і Олег направилася в кафе біля універу.

- Дівчата що замовляємо? - спитав Олег

- Олег, давай нам по каві, адівчатам латте макіятто - сказав Влад і подивився на нас дівчата кивнули , він подивився на мене

- Ні, мені теж каву - сказала я тому що алергія на лактозу давала за себе знати.

Олег замовив і ми просто почали говорити всяку дурню і сміятися

- Як я помітив учишся ти долеко не погано? - спитав Олег

- Так школу з медаллю закінчила - сказала я. Собою я дуже пишалася

- Ну все Олег тепер я знаю в кого ми будемо списувати - сказав Влад і розміявся

- Ага, тільки е забувай що ми вчимося на 3 курсі, а вона на 1 - не міг не сказати Олег

- Блін Вознесенський! Завджи ти кайф ламаєш - образився Влад

- Я не ламаю, просто констатую факт - сказав Олег

- Дивіться ваш однокурсник - сказала Аделіна всі повернулися.

- Це той що на Домініку вовком дивися - сказала Ангеліна тоді я зрозуміла хто це був. Я сиділа спиною до виходу і не могла бачити його

- Влад, а він не сусід твоєї мами і сестри? - спитав Олег всі подивилися на Влада який був як темна хмара - Ей, я щось не те сказав?

- Та ні все норм, це він, здається над ними живе. Точно не знаю - сказав він

Так обстановка загострюється тепер я приблизно знаю де він живе. Доля зі мною жартує. З думок мене виводить голос Аделіни

- Ну окуляри йому явно не підходять.Ніколи не подобалися хлопці в окулярах. Вони тоді всі на малих дітей схожі.

- А мені подобається - блін навіщо я це сказала? - Ну він тоді на інтеликтуала схожий - Боже що я говорю?

- Ого Домініка, значить щоб тобі подобатися я повинен носити окуляри? - спитав Олег і розміявся з ним розсміялися і інші. Блін яка дурна ситуація!

- Ти мені подобаєшся і без окулярів.... - сказала я, але Влад мене перебив

- Ого, це заявка. Коли святкуємо? - спитав Влад

- ..... Як друг - сказала я. Олег розсміявся і всі інші теж

- Ти мене налякала. Гаразд Маршал пішли покурим, дівчата, а ви тут почекайте. Гаразд? - спитав Олег всі кивнули

- Олег ви тільки потім жуйку візміть від вас несе сигаретами за кілометр - сказала я

- Все буде добре Домініка - сказав він і вони покинули кафе, а потім були смішки

Коли Влад і Олег вишли в кафе зайшов мій ранковий знайомий.

- Які люди " Ангел" і сто років не минуло - сказав він і посміхнувся

- Як тебе звуть, я забула - спитала я. Аделіна штовхнула мене локтем. Ангеліна закотила очі. За той час що ми знайомі вони дізналися що в мене пам'яті як в курки чесне слово. Я дуже рада що це не стосувалося навчання.

- Сергій - сказав він - Я присяду?

- Так сідай - сказала Аделіна

- Це мої подоружки Аделіна і Ангеліна  - сказала я

- Фамілії? - спитав він

- ..... - я нічого не сказала тому що Ангеліна махнула головою що не потрібно говорити.

- Капец " Ангел", що ж це тоді за подруги що ти їхні фамілії не знаєш? - спитав Сергій і розсміявся

- Іди ти Сергій лісом - я образилася на нього тому що так прямо дурою мене ще ніхто не називав.

- Спокійно Домініка - сказав він - Ще тоді побачимося. Дозвольте руку? - Я протягнула руку, він її поцілував і залишив в ній записку

                            "СЬОГОДНІ В 17.00 В ПАРКУ ...... БУДУ ЧЕКАТИ

                                                                                 Сергій"

Я була дуже рада що не встигла прийти на навчання як на горизонті зявився кавалер. Що ж буде далі?

- Ну ти і дура Домініка - сказала Аделіна - Такого хлопця обламала - її злості не було межі

- Я так не думаю. Правильно зробила він ідіот - сказала Ангеліна , ну хоч вона розділяла мою точку зору.

- Все гаразд дівчата. Я на побачення іду - сказала я світячись як начищена монета

Вони дуже здивуватися, але питати нічого не стали. Коли вже хотіли йти, тоді прийшли Олег і Влад ми пішли всі разом. І знову я відчувала на собі погляд того козла, я не бачила що це він, але думаю що це так.

Почалася пара по фізіологіїї теж зведена. На ній я показала свої знання. Я подивилася на аудиторію друзі не були здивовані вони вже знали що я не погано вчуся мій погляд піднявся вище. Наші погляди зіткнулися. В мене по шкірі пройшов холодок, але я старалася не звертати на це уваги. Він був дуже здивований. Даже наш професор був в шоці. Його звали Дем'ян Олегович. Йому лише 27 років, але вже професор в ного мізки що треба.

- Ну що я можу сказати? Я дуже здиваваний що дівчина з задатками моделі ще й така розумна - сказав він і посміхнувся - Сідайте Домініка. Ставлю вам 5!

- Дякую - сказала я

- Наступним я хочу послухати Андрія Левицького - сказав професор, на це встав ідіот з парковки. Після цього настала моя черга дивуватися

- Я і подумати не могла що він так знає науки - сказала Ангеліна вона була в шоці не менше за мене

- Відчуваю що цей рік буде не скучним - сказав Влад, але радісним він не виглядав

- Це ти звідки знаєш? - спитала Аделіна - Ти тайком від нас магією займаєшся?

- Та ні в мене відчуття - сказав він і посміхнувся

- Так це правда. На собі перевірив - сказав Олег - Це відчуття ніколи його не підводило.

- Саричеви, Маршал, Вознесенський, Ангелова!! Що це за розмови? Майте повагу до інших. - сказав професор - Сідай Левицький. Молодець!

- Якого біса я повинен слухати цього придурка!? - спитав Влад

- Тому що Андрій Левицький такий же студент як і ви Владислав, я не потерплю неповагу у себе на парах, іще хоч раз таке станеться, будете звинувачувати себе, це тепер я не тільки Маршалову сказав! Ясно? - сказав злий професор - Продовжимо заняття

- Влад, ти що робиш? - спитала я 

- Ти собі в вороги Дем'яна Олеговича хочеш? - спитала зло Аделіна

- Тобі жити набридло? - спитала Ангеліна

- Я все потім поясню - сказав він я подивилася йому в очі побачила біль і гнів

- Що сталося? З тобою все добре? - спитала я - Може ти вийти хочеш?

- Все добре Домініка - сказав він

- Ну гаразд. Все розкажеш? - спитала я

- Так - сказав він

Після пари ми направилася до парку. Не знаю як інші, але я розуміла що розмова буде серйозна . Ми сіли на лавочку мовчали поки тишу не порушив голос Влада:

- Все почалося рік тому , моя сестра молодша за мене на 1 рік тепер їй 18, тоді було 17, вона поверталася від подруги в парку біля під'їзду на неї напали і дуже побили - сказав він, Влад з виду був спокійним, але руки які були зжаті в кулаки видавали його стан - Я дуже радий що її тільки побили

Я бачила як Владу не просто це говорти я приобняла його за плечі він не хотів щоб я його обійняла, хотів вирватися, але я не дала йому можливості і тоді він здався обійняв мене за талію. Я не витримала розплакалася. Зі мною розплакалися і Саричеви тільки Олег був кремінь і тримав Влада за плече.

- Ти знаєш хто з нею це зробив? - спитала Аделіна витираючи сльози з слідами від туші вона потекла. Влад відсторонився від мене.

- Ні , цього я не знаю, але Ріта говорила, коли вона була ще при тямі, бачила як повз проходив хлопець схожий на Левицького. Я коли це почув пішов до нього ну і вдарив його, а він на мене заяву написав. Звісно винним вийшов я, тому що багатий татусь все вирішить - сказав він і почав розмахувати руками - Якого біса я повинен слухати цього придурка!?

І тут звідки не візьмись прилетів Левицький.....