Глава 7. СЕРГІЙ САМОЙЛОВ
Після того як Ніка нас провела, ми сіли в машину і мама завела свою шарманку.
"Як тобі Домініка?"
"Вона дуже гарна"
"Ти бачив яка вона красива? Одразу видно дівчина знає собі ціну "
- Мамо, годі вже! - зірвався я
- Так Лідусь, заспокойся, а ти сину веди нормально машину - сказав тато миролюбиво
- Я ж як краще хочу, а він... - сказала вона і замовчала
- Мамо, я без ваших повчань розберусь в своєму житті - сказав я
- Сергій! - сказав тато дивлячись на своїм важким поглядом
- Що?! Я вже не маленький хлопчик! Я навіть коли малим був сам про себе піклувався, і тепер не пропаду - сказав я дивлячись на дорогу
- Ти сам захотів туди поїхати - сказала мама дивлячись на мене через дзеркало заднього бачення
- Я хотів, але я не подумав що ви відправите мене самого, а там наймете мені няньку - сказав я і посміхнувся
- Ми хотіли як краще - сказав впевнено тато
- А вийшло як завжди - сказав я
Останок шляху додому ми не розмовляли.
Як назло в думки увійшла та яка стала для мене центром мого світу. Вона стала моїм сонцем і місяцем, моїм Всесвітом. Будь-чим, що не назвеш всім вона для мене стала. Моя незрівнянна Асі.
"Згадалася наша перша зустріч. Як я її не помічав, а потім в один із днів я побачив її в парку. Вона гуляла там зі своєю молодшою сестрою. Це я потім дізнався що це її сестра, а тоді я ні про що не думав, я ніби завис. Посміхався як безумний. Вона була такою красунею. Вона була в білому платті і чорних балетках, її волосся було заплетено в високий " хвіст ". Її сестра була в зеленій сукні і білих туфлях, а волосся зібране на один бік заколкою. Вони обидві були брюнетками. Першою мене побачила її сестра вона покликала її і показала на мене пальцем. Асі поглянула на мене і опустилася на коліна перед нею і щось почала їй пояснювати, від того як Асі пояснювала мала просто почервоніла і опустила очі в землю. Їй було соромно. Я посміхнувся і підійшов до них, так же як і Асі я опустився на коліна перед малою.
- Як тебе звати? - спитав я, мала поглянула на Асі та кивнула
- Айше - сказала гордо вона
- Приємно познайомитися, а я Сергій - сказав я і протягнув їй руку, та знову поглянула на сестру, Асі кивнула і мала протягнула мені свою маленьку ручку
- Мені теж приємно. Довго ти за нами спостерігаєш? - спитала вона
- Айше! - сказала вона з погано скритою погрозою
- Та ні я за вами не спостерігав, тобі здалося - сказав я весело, мала знову почервоніла і образливо засопіла.
- Не бреши! Я сама бачила як ти мінімум 10 хвилин не зводив очей з моєї сестри! - сказала вона ще й ніжкою топнула
- Ну гаразд. Каюсь я дивися - сказав я і піднів руки доверху
- Отож бо - мовила мала, повернулася до мене спиною і побігла до гойдалки
- Вибач, вона інколи веде себе не дуже добре - сказала вона
- Не переживай. Як тебе звати? - спитав я
- Ох Самойлов, невже ти такий сліпець? - спитала вона зі сміхом
- Не зрозумів - сказав я озадаченно
- Асі. Мене звати Асі - сказала вона
- Ага. - сказав я тому що більше не знав що сказати
- Ти зустрічався з моєю одногрупницею. Звідти я тебе і знаю - сказала вона з погано скритою іронією. Я знав що вона натякала на те що я великий бабник
- З якою? - спитав я
- Елізабет Джей. Вона сказала що закадрила тебе - сказала вона зі сміхом
- Ахахххаха - розсміявся я - Це ще хто кого закадрив. Вона сама бігала за мною, ось і все.
- Самойлов виправдовується? - спитала вона і дугою вигнула ідеально накрашену брову
- Та ні - махнув я рукою - Скільки твоїй сестрі років?
- 7 - сказала вона
- Можна вас провести? - спитав я
- Краще ми самі - сказала вона повернулася до мене спиною. Направилася до сестри і лише на півдорозі повернулася і помахала рукою. Я теж помахав. Тоді я ще не розумів що пропав...."
За цими думками я не помітив як ми приїхали додому. Батьки образилися на мене, але я не міг вибачатись мені не дозволяє моя гордість. Вона помішала мені і тоді коли я мав зупинити Асі, не дозволити піти від мене, але я не зміг. Ніколи не забуду її слова.
" - Пробач, ти знаєш що я мусульманка, мій тато не дозволяє нам з тобою зустрічатися, проти волі батька я не піду ніколи. Для мене це діло честі і виховання..."
Вона сказала це і пішла з мого життя. Так вона пішла з мого життя, але не з думок і серця..
Якже я сомую за тобою Асі....
Будь-ласка вибачте що довго не виставляла проду. Постараюсь частіше. З любов'ю ваша Ана 🤩😘😍
"Як тобі Домініка?"
"Вона дуже гарна"
"Ти бачив яка вона красива? Одразу видно дівчина знає собі ціну "
- Мамо, годі вже! - зірвався я
- Так Лідусь, заспокойся, а ти сину веди нормально машину - сказав тато миролюбиво
- Я ж як краще хочу, а він... - сказала вона і замовчала
- Мамо, я без ваших повчань розберусь в своєму житті - сказав я
- Сергій! - сказав тато дивлячись на своїм важким поглядом
- Що?! Я вже не маленький хлопчик! Я навіть коли малим був сам про себе піклувався, і тепер не пропаду - сказав я дивлячись на дорогу
- Ти сам захотів туди поїхати - сказала мама дивлячись на мене через дзеркало заднього бачення
- Я хотів, але я не подумав що ви відправите мене самого, а там наймете мені няньку - сказав я і посміхнувся
- Ми хотіли як краще - сказав впевнено тато
- А вийшло як завжди - сказав я
Останок шляху додому ми не розмовляли.
Як назло в думки увійшла та яка стала для мене центром мого світу. Вона стала моїм сонцем і місяцем, моїм Всесвітом. Будь-чим, що не назвеш всім вона для мене стала. Моя незрівнянна Асі.
"Згадалася наша перша зустріч. Як я її не помічав, а потім в один із днів я побачив її в парку. Вона гуляла там зі своєю молодшою сестрою. Це я потім дізнався що це її сестра, а тоді я ні про що не думав, я ніби завис. Посміхався як безумний. Вона була такою красунею. Вона була в білому платті і чорних балетках, її волосся було заплетено в високий " хвіст ". Її сестра була в зеленій сукні і білих туфлях, а волосся зібране на один бік заколкою. Вони обидві були брюнетками. Першою мене побачила її сестра вона покликала її і показала на мене пальцем. Асі поглянула на мене і опустилася на коліна перед нею і щось почала їй пояснювати, від того як Асі пояснювала мала просто почервоніла і опустила очі в землю. Їй було соромно. Я посміхнувся і підійшов до них, так же як і Асі я опустився на коліна перед малою.
- Як тебе звати? - спитав я, мала поглянула на Асі та кивнула
- Айше - сказала гордо вона
- Приємно познайомитися, а я Сергій - сказав я і протягнув їй руку, та знову поглянула на сестру, Асі кивнула і мала протягнула мені свою маленьку ручку
- Мені теж приємно. Довго ти за нами спостерігаєш? - спитала вона
- Айше! - сказала вона з погано скритою погрозою
- Та ні я за вами не спостерігав, тобі здалося - сказав я весело, мала знову почервоніла і образливо засопіла.
- Не бреши! Я сама бачила як ти мінімум 10 хвилин не зводив очей з моєї сестри! - сказала вона ще й ніжкою топнула
- Ну гаразд. Каюсь я дивися - сказав я і піднів руки доверху
- Отож бо - мовила мала, повернулася до мене спиною і побігла до гойдалки
- Вибач, вона інколи веде себе не дуже добре - сказала вона
- Не переживай. Як тебе звати? - спитав я
- Ох Самойлов, невже ти такий сліпець? - спитала вона зі сміхом
- Не зрозумів - сказав я озадаченно
- Асі. Мене звати Асі - сказала вона
- Ага. - сказав я тому що більше не знав що сказати
- Ти зустрічався з моєю одногрупницею. Звідти я тебе і знаю - сказала вона з погано скритою іронією. Я знав що вона натякала на те що я великий бабник
- З якою? - спитав я
- Елізабет Джей. Вона сказала що закадрила тебе - сказала вона зі сміхом
- Ахахххаха - розсміявся я - Це ще хто кого закадрив. Вона сама бігала за мною, ось і все.
- Самойлов виправдовується? - спитала вона і дугою вигнула ідеально накрашену брову
- Та ні - махнув я рукою - Скільки твоїй сестрі років?
- 7 - сказала вона
- Можна вас провести? - спитав я
- Краще ми самі - сказала вона повернулася до мене спиною. Направилася до сестри і лише на півдорозі повернулася і помахала рукою. Я теж помахав. Тоді я ще не розумів що пропав...."
За цими думками я не помітив як ми приїхали додому. Батьки образилися на мене, але я не міг вибачатись мені не дозволяє моя гордість. Вона помішала мені і тоді коли я мав зупинити Асі, не дозволити піти від мене, але я не зміг. Ніколи не забуду її слова.
" - Пробач, ти знаєш що я мусульманка, мій тато не дозволяє нам з тобою зустрічатися, проти волі батька я не піду ніколи. Для мене це діло честі і виховання..."
Вона сказала це і пішла з мого життя. Так вона пішла з мого життя, але не з думок і серця..
Якже я сомую за тобою Асі....
Будь-ласка вибачте що довго не виставляла проду. Постараюсь частіше. З любов'ю ваша Ана 🤩😘😍
Коментарі