Частина І: Кохати тебе, доки спроможна
Те, що було, вже не повернути.
Я від цього вічно біжу,
Втекти я ніяк не можу.
Я не плачу і я не кричу,
Але дуже сильно люблю.
Добре. Пролетіло, пройшло,
Не залишивши всередині нічого,
Але зітхаю часом важко,
Проводячи поглядом його.
І ніколи тебе не забути,
І ніколи не відпустити,
І ніколи не розлюбити,
Ми не зможемо з тобою повторити
Знову те, що вже пройшло;
Минуле, що травою поросло,
І я, як то кажуть, по тонкому льоду
У приховану пам'ять прийду.
Чуєш, може я зустріну кохання.
Знайду його, коли і не шукала.
Може щастя з іншим віднайду,
Немов у житті тебе й не знала.
Чуєш, може я все ж забуду
Те, що повернути не можна,
Але може все ж таки буду
Кохати тебе, доки спроможна.
Коментарі