Летіла муха-цокотуха та запримітила здаля
Велику купі свіжого лайна.
Нарізала навколо пару кіл, прицілилася,
Та й плюхнулася у саму серцевину.
Є такий «військовий експерт» Орестович. Певно всі бачили цю телеперсону, з личком херувимчика, та чули його «експертні» розпатякування. Але городити можна що завгодно, головне, язик без кісток та ще й приплачують. Це не біда, коли не пропагуєш гидоти, не агітуєш за неї, ну, що поробиш, якщо мітла добре підвішена і трапляється нагода послухати себе любимого. Патякало воно по студіях, закинувши ногу на ногу, прислухалося до свого лелійного голосочку, і невтямки було, що рано чи пізно безпечне баражування над всім-і-вся, над проблематикою, може скінчитися катастрофою. Таке собі падіння в штопор.
Ну не можливо – яким би крученим ти не був – говорити про все і ні про що досить довгий час! Все одно будеш вимушений зайняти якусь позицію. Інакше надокучливе пасталакання, марнослів’я, знецінює будь яку професійну роботу телестудії, особливо, коли тій поставлена задача щось втелющити в свідомість обивателя. Тож покружляв, покружляв цей балагур певний час, спікірував та й шубовснув в самий фекальний епіцентр політичної тусні. Аж бризки заполонили довкілля.
Може, на когось попала крапля, чи неприємний запах подразнив ніздрю. Давайте, прочхаємося, почистимо своє загиджене вбрання, та й будемо й надалі перебувати у чистоті. Дуже прошу, будьте стерильні!