Про все потроху
Рецензувати, – значить, оцінювати відверто. Може сприйнятися за грубість, але це не так. Інколи холодний душ отвережує. Привід для паніки мінімальний, адже все поправимо. В прозі напрацьовані віками правила логіки. Стилі. Високий, аристократичний, де слова підбираються. Може бути, скажімо, селянський стиль, говір простолюду. Блатна феня в середовищі шантрапи також стиль. І так далі. Високий стиль скрапляється піднесеними епітетами, а серед пересічних громадян епітети рідке явище. Але головне оперувати синонімами. Щоб якомога менше повторюватися. Композиція, тобто, скажімо, план на п’ятирічку, якщо і має бути складений наперед, дотримуватися його будь-що не варто. Слід писане перечитувати тисячі разів, щоб сюжет компонувався в голові. Тоді непотріб буде видалятися, корегуватися текст. І треба читати постійно, і бажано класиків. Перечитувати не менше трьох разів. Перший – бігло, другий для закріплення в пам’яті, третій прискіпливо. Потрібно звертати увагу на побудову речень, на стиль, на відсутність «спотикачів», що гальмують легкість читання.
Асоціації. У нас, людей, пам’ять асоціативна, функціонує завдяки асоціаціям. Не можемо запам’ятати слово, проводимо асоціацію з якимось схожим і знайомим словом. Асоціації збуджують фантазії. Цінність твору, якщо він побудований на асоціаціях, коли між рядків читається недосказане автором. Коли читач проводить аналогії зі своїм житейським досвідом. Тоді уява змальовує насичені образи.
Коментарі