Ластівки живуть де хочуть і як хочуть. На жаль, людина “прив’язана” до одного місця. Здебільшого… Деякі умудряються галасати світом.

Сучасні селяни дуже цивілізовані — плюнь кому в обличчя, витреться, повернеться та й почимчикує собі далі. І це при тому, що церков у селі немає, як і сектоглотної публіки. Невідомо, як люд самостійно міг засвоїти основний пункт вчення Христа, де вимагалося підставляти свіжу щоку, якщо по одній телепнули.

Ніщо так не прославляє, як покірність долі. То й що, коли житуха майже злиденна і труд важкий, он воли тягнуть лямку і здорові як бики. Вони і є бики, тільки кастровані. Якого органу позбавили нас? Та наче все на місці, а справи кепські. Напевно багато думаємо. Он Чебурашка живе згідно постанов Біблії, як ластівка, не думаючи про завтрашній день. Оригінальний вона екземпляр.

Проституція в сільській місцині принципово неможлива. По-перше, зарплатня у землероба чисто символічна, а, як відомо, жриці кохання за копійки торгувати тілом не звикли. По-друге, селянки і так обділені чоловічою увагою, з причин шкідливого впливу непрестижної праці та дешевого алкоголю на інтимні частини тіла, тож повсякденно і цілодобово ведеться спостереження на предмет виявлення бл...дства. З подальшим застосуванням оздоровчих заходів — мордобій, шкрябання очей, позбавлення волосяного покриву. Якщо ж з'являється в якійсь місцині персона із фривольною поведінкою (яка не надала алібі, тобто застукана на гарячому), таку фуфочку нарікають повією, сукою, курвою чи чесною давалкою.

Наталка Чебурашка була неперебірливою — давала всім підряд, лягала хіба-що не під трамвай. Охочі до її послуг збиралися чергами, та що там, ватагами. І це не дивлячись на те, що була трохи красивішою за дулю. Ноги криві, наче у кавалериста, на голові три волосини у шість рядів, ніс пом'ятий, схожий на переварену бараболину в мундирі, словом, була схожа на Чебурашку. Що вона таке екзотичне витворяла в постелі, ніхто з відвідувачів не зізнавався. Мабуть, ніяк не могли відійти від космічно-неземного екстазу.

Деякі заміжні запідозрювали своїх глав сімей у пірнанні до чужих проміжностей, та вдіяти нічого не могли. Навіть злість на курві зігнати. Розквасити носа? Так той і так приплюснутий. Пучок волосся вирвати? Його і так немає. Ноги поламати? Ця гадина і так на ходулях пересувається. Словом, біда-біда.

Діти випадали з цієї профури кулеметною чергою. За неповний десяток років навела семеро. І все від різних мужиків. Втім, і сама толком не відала, яке від кого. Словом, все було списано на Духа Святого.

Як відомо, шлюхи кучкуються, мимовільно прихиляються до собі подібних. Згідно Біблії, кожної тварі має бути по парі. Чебурня підібрала собі напарницю, таку ж закінчену, з відбитими мізками і слабким передком. Гуртом і гори звернути можна. Тож ці лохандри поставили блуд на конвеєр. Через місяць спрацював ефект доміно. Голова сільради набив морду своєму сімдесятирічному батькові за те, що нагородив матір сифоном, потім за сільські кошти винайняв два автобуси, загрузив сімдесят скалічених бл...дством односельчан і поправив до тріпдачі.

Вендиспансер був шокований. Медперсонал запарився брати мазки на аналіз, а доктора — виписувати рецепти. Лише приватна аптека була задоволена.

Триперна епідемія була успішно подолана, та поголос змусив пожинати плоди ще довго. Домогосподаркам, з вирощеним у власній господі продуктом — сир, молоко, м'ясо, сало, — хід до базарів був заказаний. Забачивши селянку, клієнтура обходила прилавок стороною, тобто шарахалася, як від чумних. Продавчині кляли на чому світ стоїть бл...дєй персонально, бл...дство загалом, і навіть секс, у всіх його легальних і нелегальних проявах.

Винуватиць апокаліпсису під конвоєм запроторили до лікувального закладу, а по виписці депортували із села. Законного права не існувало, та коли голова сільської ради зіткнувся віч-на-віч з розлюченою бабською делегацією, взяв гріх на душу. Особливо переконала порушити права людини сімдесятирічна Галина, яку, на подив загалу, невідомі сили (чи то незагнуздана похіть) засмоктали до епіцентру розбещення. «Вік прожила, сорому не знала!» — кричала, стрясаючи повітря кулаками: «Визнаю, мандавохи були! Та щоб тріпак...» Жінки реготали, червоніючи — хто ж не зна, що таке лобкова живність. Обстановка розрядилася, але вердикт остаточно було винесено.

Чебурашка з подругою перебралася до сусіднього села. «А що я можу вдіяти?!» — розводив руками тамтешній Голова: «Їх приватне господарство взяло на роботу». Йому поспівчували і порадили копити гроші на екскурсію до шкірвензакладу. Наступного дня зняв свою кандидатуру на вибори до місцевої влади. Народ нарешті зрозумів, що керувати державою можуть не тільки домогосподарки, а й шлюхи.

Довгенько блудниці не давали про себе знати, аж — на тобі! — допоки не поцупили у якоїсь бабки дійну козу. Власниця рогатої замалим дуба не врізала. Коли дільничний виявив пропажу і доставив на законне місце дислокації, старенька почергово цілувала то козу, то руки міліціянту. Ледве відчепився. Але ще довго чулося смачне чмокання, напевне, коза зроду не зазнавала подібних ласок, навіть від своєї мами.

Пройшло зо два дисятиліття. Чибуращині діти повиростали та й порозбігалися, хто куди. Наталка перетворилася в страшка. Теперича навряд чи хтось і за гроші позариться. Обласкана коза, кажуть, і досі при доброму здравії, мека та дає комусь молочка. Давно забулася давня історія. Мужики навчилися користуватися кондомами. Жінки стали менше пускати бісенята оченятами чужим чоловікам, адже всім добре відомо, що рознощиками зарази є саме мужики. Тож висновок із цієї притчі можна зробити такий: «Навіть курви можуть впливати на суспільно-політичне життя країни».

Ось так, якось так