- Телефон не пропрацює довго, а бабуся нас закрила на цілу ніч. Забирайся на ліжко, а я піду і відкрию вікно. - дав мені в руки телефон.
- Хм, (→_→) - з обережністю взяла телефон. - " Чото дуже підозріло "
- Чи ти хочеш щоб я поніс тебе на руках?        (〒_〒)
- Чо?! ∑(￣□￣;) Я сама піду! - рушила до ліжка.
Я сіла на ліжко і світила ліхтарем для Акаши, щоб той бачив куди іти.
- " Похмуро, як на зло, скільки хмар, жодної маленької зірочки на небі нема ".
Хлопець відкрив вікно, а на дворі була мертва тиша, хмари закрили місяць і зорі. Тварини не виходили з своїх домівок, було дуже холодно.
- Ем, - подивилася на батарею.
- Що? (〒_〒) - розвернувся до мене.
- Тут таке от діло... (^.^)
- Яке?
- Ну... - зробила невеличку паузу. - Телефон! - вигукнула.
- Що телефон?
- Ти чо? (〒_〒) Зовсім вже?
- Га?  (TДT) - зробив злий вираз обличчя.
- Телефон скоро розрядиться. - показала йому заряд батареї. - Сейджуро, скажи своїй бабусі, щоб вона випустила мене.
- " Вона так не хоче бути разом зі мною у кімнаті ". - підійшов до ліжка.
- Ну! (￣へ￣)
- " Хм, ану но, я зараз трохи над нею пожартую "  - взяв у руки телефон. - Давай, я подзвоню бабусі.
Тоно хлопець хотів набрати номер своєї бабусі, як тут опа! Телефон розрядився. Я піднімаю очі на Акаши і згадую, що ліжко тут тільки одне.
- Де ти будеш спати?
- А чому ти питаєш? Ліжко, звісно ж, дістається мені. Стало бути, тобі прийдеться спати на підлозі.
Від цих слів у мене відвисає щелепа, а потім хлопець кидає на мене свій погляд і самовдоволено говорить:
- Якщо тільки ти не хочеш лягти в ліжко разом зі мною... (v_v) Тоді я, мабуть, надам тобі таку можливість.
- Чево?! Σ(O_O；) Ти напевно, жартуєш. Я краще ляжу на підлозі. - встала з ліжка.
- Ха! Ну як знаєш. - ліг у ліжко.
Акаши кидає до моїх ніг подушку.
- На... Надобраніч... - сказав собі під ніс.
- Що?...
Але він вже не слухав, хлопець розташувався на ліжку і вкрився простирадлами. Я вже нічого не хотіла, тому просто лягла на підлозі й заснула. Ранок:
- М-м-м-м... (v_v)
Я торкаюся своїм лицем в щось твердувате і тепле... Я повільно відкриваю очі і бачу це!
- А-а-а! - скотилася з ліжка і впала.
Хлопець від такого аж підскочив, потім через пару секунд він переварює цю ситуацію, і глянувши на підлогу, а там я ліжу.
- Сейджуро, негайно! - трималася за голову. - Прямо зараз йди і признайся у всьому своїй бабусі! На таке я не підписувалася, краще здай мене в поліцію! Знайшов наречену, капулька! - тикнула пальцем.
- Тц, поматросила і кинула.. - дивився на мене і розминав руку.
- Ей! Не кради мої фрази!
Ви запитаєте, а що з його рукою? Ну відповім я вам так! Я пролежала цілу ніч на його руці! Акаши перемістив мене сплячу до себе на ліжко. А не треба було мене на ліжко брати. (￣へ￣) І тут відкриваються двері.
- Дорогеньки мої, (´∀｀)♥ да ви ж майже сім'я, які ще подяки? Геть зайві церемонії!
А тут така от ситуація. Акаши сидить на ліжку і дивиться на свою бабусю, а я сижу на підлозі, як нікому не потрібний мішок.
- Хах, привіт бабусю (-_-||)
**********
Через годину. Ми рушили на вулицю, потрібно було вже їхати.
- Бабусю, нас з Акаши чекає робота, якщо занудьгуєте, відразу дзвоніть! - махаю бабусі.
Бабуся (≥﹏≤), слуга  (╯﹏╰), Акаши (〒_〒).
- Ходімо. - відкрив двері машини.
- " Самотні літні люди... Такі нещасні " - сіла у машину. - " Як тут не будеш нещасним, з такою непрошибною какашкою! " (￣へ￣) - глянула на нього.
Через пару годин ми нарешті прибули додому.
- До нескорої зустрічі! - відкрила сама двері машини і вийшла. - Всього недоброго.
Я пішла додому, а хлопець поїхав паркувати машину.
- " Не терпиться побачити твій незрівнянний вираз обличчя, коли ти, нарешті, побачиш мене, що я той самий Сей " (^_^) - зробив зловісний вираз обличчя.
Тим часов у мою квартиру подзвонили.
- Кого там принесло!  (￣へ￣) - вийшла з квартири. - Чьо нада? - привідкрила двері.
- Пані Тайлі, (v_v) ось ваш кіт.
- А-а, (づ￣ ³￣)づ Нікуся, нарешті, ти повернувся, - взяла на руки кота. - Ло-Мін, як себе почуває мій Нік?
- Все добре, просто у нього болів живіт, йому потрібно дієта. І є ще дещо...
- Що? Щось не так?
- Ну... Як вам так сказати.
- Кажіть як є! (T_T)
- Ми кастрували вашого кота, (v_v)
- Чьо? (⊙_⊙)
- Е-е-е? Ну я пішла, (^o^), приходьте на обстеження через тиждень. - пішла.
- Ась? Е? Чегось? Σ( ° △ °|||)
- Милий кіт, на відміну від власниці. - підійшов ззаду.
- Не провокуй мене! - відскочила на метер і стала у бойову позу.
- Всього недоброго. - пішов до своєї квартири.
- От, хохуля! ( TДT) - теж пішла у свою квартиру.  - Нік, (≥﹏≤) - пригнули разом на ліжко.
- Мяв! (⊙ω⊙) - перелякався.
******
На наступний день.
- Тайлі-Куан-Куан, тобі плюсиків в карму на все життя вистачить! Твої пісні послухав наш бос, він хоче зустрітися з тобою сьогодні!
- Ч-ч-чьо? (๏_๏)
- Тайлі, (^ω^) тепер, ми з тобою дуже сильно пов'язані! Приводь себе в порядок і приходь сюди! (^_^)
- " Чого це вона раптом до мене така добра? Ха, підлизується! " (→_→)
- Ну все бувай.. - поклала трубку.
- Так, пора іти збиратися. - ледве перебирала ноги. - Ех, давай Тайлі в бій!
Одягнувши синю футболку, чорні джинси і червоні кросівки я рушила до дверей, але коли я відчиняю їх, то бачу...
- Е-е-е? (〒_〒) - дививалася на нього. - Знову ти?