Розділ 28.
- Хочеш піти? - його погляд зразу ж перевівся на вікно, чим дав мені змогу потихеньку втекти.
Я використала цей момент і почала помалу вставати з ліжка.
- Ну.. Зараз? - продовжувала підтримувати розмову.
Коли мої ноги були вже на холодній підлозі, Акаши різко перевів погляд на мене, ніби знав, що я хочу зробити.
- А-а-а.. Ну.. Ти ще питаєш. - полегшено мохнула рукою.
Але все одно було страшно, адже його поведінка змінилася і лякала мене. Я спокійно без різких рухів вихопила покривало і швидко накинули його на хлопця.
- Ну почекай..Стій.. - його приглушений голос став злішим і, якось лукавим. - А ти знаєш, що англійською фраза давай літати буде.. - зробив паузу знімаючи з себе покривало.
Я наче вкопана зупинилася в пару сантиметрах від виходу і світла мого спасіння. - Ну буде let's fly, а що? - розвернулася в сторону хлопця.
- Правильно, - на лиці появилася усмішка психа і потім він зробив один крок до мене. - А вбивати буде Кill.
- Почекай, почекай що?
Мене наче блискавкою вдарило, наче тисячі комах бігали по моєму тілі, а коліна трусилися, як листок в осінній день.
- А ти хіба не знала? – наче маньяк зробив ще один крок.
Нарешті, я взяла контроль над тілом і почала помалу здавати задню шукаючи п'ятами виступ порогу, щоб не гепнутися в такий момент.
- А що мені треба знати?
- Хах-ах! – почав захлинутися в своєму реготіні, а потім знову подивився на мене. – Хочеш жити, біжи! - рушив в мою сторону.
- Я в туалет!
І тут я відчула силу в ногах. Коли нарешті мої п'яти були в коридорі, я рванула в сторону кухні. Чому? Сама незнаю, може щоб знайти сковорідку і бахнути його.
- Куди?
Майже біля самих дверей кухні він схопив комір моєї піжами і та вдавилася мені в шию чуть не задушивши мене.
- Відпусти! – хрипким голосом протестувала проти здурілого хлопця.
А в цей момент наче в фільмах в мене появилось друге дихання і я схопила Акаши за руку й зу сієї сили перекинула його через себе.
- Ану пусти! - з закритими очима кинула його на підлогу й двері кухні відкрилися. - " Отак какашка. Будеш знати, як за мною бігати ".
Раптом його голос змінився.
- Чо така морда довольна! А? - схопив мене за ногу.
- Чьо? А-а-а! Живуча какашка схопила мою ногу! Труа!!
- Можеш його не кликати, він не прийде.. - вже двома руками, як ріпях оповив мою ногу і ніяк не хотів відпускати. - Не кричи ато його розбудиш!
Я з усієї сили старалася відкрити його клешні від моєї ніженьки, але ніяк не вдавалося. Тоді мене почало носити по всьому коридору. І осталось тільки почистити підлоги його білою футболкою, швабра, чом би і ні. Підлогу зато помили. Аж раптом, той псих вчепився зубами в мою п'яту.
- А! Ти мені зараз ногу відгризеш! Я в суд подам!
- М-м-м? - на весь цей галас підтягнувся Труа. - Що тут робиться? Я щось пропустив?
- Как би... Я хочу в туалет! А він мою ногу гризе!
- О-о-о, правда? То чого зразу не сказала? - Акаши чудом відпустив мене і підвівся з землі.
- Я тобі вже це казала!
- Ну і ну! Прям драму зіграла. Хапун тебе не вхопить! Жити будеш. Яку у мене нема.
- А хто його знає... Коли ти останній раз чистив зуби?
- Сьогодні вечері.
- " Чьото мені мало віриться. Можливо на них зібрався столітній яд. Так! Треба найти на всякий випадок антидот ".
- Тц, ну я піду, а ви тут розбирайтесь. - поправив футболку, а своє волосся розчісав рукою наче грибінцем.
- " Іди чим подалі! Може ти не тільки ногу можеш відгризти ".
Сей рушає з кухні до коридору, а по дорозі, при вході до кімнати в дверях стояв сонний Труа, Акаши пройшов мимо, але в цей же час перевів погляд на горобця. В його погляді можна було прочитати тільки дві речі. Огиду і злість.
- Ік!
Через такий холодний, пронизливий погляд Труа кинуло у холодний піт і через це на хлопця напала гикавка.
- " Ого! Да Сатурн одним поглядом може довести людину до гикавки ".
- З дороги. - відштовхнув Труа плечем, тим самим прочистив собі дорогу.
- Ай! - поглядом Труа провів Акаши аж до сходів. -У-у-а! - розправив руки і почав позіхати. - Так, що у вас сталося?
- Ти мене питаєш?! - кинула здивований погляд на хлопця. - Він не стого ні сього налетів на мене!
- Да, я це побачив. Пф! - старався стримати свій регіт. - Кхм-ха.. .
- Да що тут смішного? Він якись псих!
- Ха-а, ой, ну ви і розсмішили мене. - витер сльозу з щоки. - Фух! Давай я тобі поясню... . - зробив крок уперед і рушив до дивану, який був посередині кухні.
- Ну спробуй. А якщо ти не зможеш, то я піду з цього будинку.
- Да не треба нікуди йти. - плюхнувся на диван. - Просто... Ну... .
- Ну? - пропалювала його поглядом.
- Сяд і послухай, Тайлі..
- Тож слухаю! Кажи бігом. - у середині мене почав закипати вулкан.
- Як думаєш, що таке щастя?
- " Він чьо? Випробовує моє терпіння? Серйозно?! ".
- Може сядеш? - поплескав рукою по шкіряному дивану.
- Ні, я постою.
- Яка ти вперта! Як Акаши. І де він таку знайшов?
- " Ну тут не він мене найшов, а я його дістала. Так що тут в цій ситуації винна я. І тепер мені треба за це платити ".
- Ну добре! Ну то, що для тебе щастя?
- Що за запитання?
- Да нормальне питання, тобі що? Тяжко відповісти на це?
- Ні, не тяжко.
- Ну так!
- Як же ти мене достав... . - буркнула собі підніс. - У кожної людини воно своє, тому я не можу відповісти на твоє запитання.. .
- Але ж мені цікаво.
- А мене це не хвилює, цікаво тобі чи ні. І вопше! Ми мались говорити про Акаши.
- Ех, бачу, що недоб'юся я від тебе відповіді на це запитання. Тайлі, послухай... . Я тобі розкажу одну історію. І не перебивай мене. - тикнув на мене своїм вказівний пальцем.
- Та добре, слухаю.
- Якось дівчина запитала у хлопця, що означає? A, B, C, D, E, F, G. Хлопець їй відповів: a boy can do everything for girl. Ну разом із цим ти зможеш повторити англійську. Як воно перекладається?
- А-е-а? Повтори ще раз, що ти сказав?
- А я що казав, ти ж мене не слухала. Хлопець їй відповів: a boy can do everything for girl.
- Хлопчик може все зробити для дівчинки. Задоволений? - сперлася об стіл, який стояв на кухні.
- Молодець. Так, більше я не буду тебе запитувати, я просто продовжу розповідь.
- А відразу так не міг? Давай з самого початку.
- Як скажеш, що не зробиш зараз красивих очей дівчини. - усмішка була аж до вух.
- Кажи. - зціпила зуби і зжала руки в кулак. - Моє терпіння не безмежне.
Я використала цей момент і почала помалу вставати з ліжка.
- Ну.. Зараз? - продовжувала підтримувати розмову.
Коли мої ноги були вже на холодній підлозі, Акаши різко перевів погляд на мене, ніби знав, що я хочу зробити.
- А-а-а.. Ну.. Ти ще питаєш. - полегшено мохнула рукою.
Але все одно було страшно, адже його поведінка змінилася і лякала мене. Я спокійно без різких рухів вихопила покривало і швидко накинули його на хлопця.
- Ну почекай..Стій.. - його приглушений голос став злішим і, якось лукавим. - А ти знаєш, що англійською фраза давай літати буде.. - зробив паузу знімаючи з себе покривало.
Я наче вкопана зупинилася в пару сантиметрах від виходу і світла мого спасіння. - Ну буде let's fly, а що? - розвернулася в сторону хлопця.
- Правильно, - на лиці появилася усмішка психа і потім він зробив один крок до мене. - А вбивати буде Кill.
- Почекай, почекай що?
Мене наче блискавкою вдарило, наче тисячі комах бігали по моєму тілі, а коліна трусилися, як листок в осінній день.
- А ти хіба не знала? – наче маньяк зробив ще один крок.
Нарешті, я взяла контроль над тілом і почала помалу здавати задню шукаючи п'ятами виступ порогу, щоб не гепнутися в такий момент.
- А що мені треба знати?
- Хах-ах! – почав захлинутися в своєму реготіні, а потім знову подивився на мене. – Хочеш жити, біжи! - рушив в мою сторону.
- Я в туалет!
І тут я відчула силу в ногах. Коли нарешті мої п'яти були в коридорі, я рванула в сторону кухні. Чому? Сама незнаю, може щоб знайти сковорідку і бахнути його.
- Куди?
Майже біля самих дверей кухні він схопив комір моєї піжами і та вдавилася мені в шию чуть не задушивши мене.
- Відпусти! – хрипким голосом протестувала проти здурілого хлопця.
А в цей момент наче в фільмах в мене появилось друге дихання і я схопила Акаши за руку й зу сієї сили перекинула його через себе.
- Ану пусти! - з закритими очима кинула його на підлогу й двері кухні відкрилися. - " Отак какашка. Будеш знати, як за мною бігати ".
Раптом його голос змінився.
- Чо така морда довольна! А? - схопив мене за ногу.
- Чьо? А-а-а! Живуча какашка схопила мою ногу! Труа!!
- Можеш його не кликати, він не прийде.. - вже двома руками, як ріпях оповив мою ногу і ніяк не хотів відпускати. - Не кричи ато його розбудиш!
Я з усієї сили старалася відкрити його клешні від моєї ніженьки, але ніяк не вдавалося. Тоді мене почало носити по всьому коридору. І осталось тільки почистити підлоги його білою футболкою, швабра, чом би і ні. Підлогу зато помили. Аж раптом, той псих вчепився зубами в мою п'яту.
- А! Ти мені зараз ногу відгризеш! Я в суд подам!
- М-м-м? - на весь цей галас підтягнувся Труа. - Що тут робиться? Я щось пропустив?
- Как би... Я хочу в туалет! А він мою ногу гризе!
- О-о-о, правда? То чого зразу не сказала? - Акаши чудом відпустив мене і підвівся з землі.
- Я тобі вже це казала!
- Ну і ну! Прям драму зіграла. Хапун тебе не вхопить! Жити будеш. Яку у мене нема.
- А хто його знає... Коли ти останній раз чистив зуби?
- Сьогодні вечері.
- " Чьото мені мало віриться. Можливо на них зібрався столітній яд. Так! Треба найти на всякий випадок антидот ".
- Тц, ну я піду, а ви тут розбирайтесь. - поправив футболку, а своє волосся розчісав рукою наче грибінцем.
- " Іди чим подалі! Може ти не тільки ногу можеш відгризти ".
Сей рушає з кухні до коридору, а по дорозі, при вході до кімнати в дверях стояв сонний Труа, Акаши пройшов мимо, але в цей же час перевів погляд на горобця. В його погляді можна було прочитати тільки дві речі. Огиду і злість.
- Ік!
Через такий холодний, пронизливий погляд Труа кинуло у холодний піт і через це на хлопця напала гикавка.
- " Ого! Да Сатурн одним поглядом може довести людину до гикавки ".
- З дороги. - відштовхнув Труа плечем, тим самим прочистив собі дорогу.
- Ай! - поглядом Труа провів Акаши аж до сходів. -У-у-а! - розправив руки і почав позіхати. - Так, що у вас сталося?
- Ти мене питаєш?! - кинула здивований погляд на хлопця. - Він не стого ні сього налетів на мене!
- Да, я це побачив. Пф! - старався стримати свій регіт. - Кхм-ха.. .
- Да що тут смішного? Він якись псих!
- Ха-а, ой, ну ви і розсмішили мене. - витер сльозу з щоки. - Фух! Давай я тобі поясню... . - зробив крок уперед і рушив до дивану, який був посередині кухні.
- Ну спробуй. А якщо ти не зможеш, то я піду з цього будинку.
- Да не треба нікуди йти. - плюхнувся на диван. - Просто... Ну... .
- Ну? - пропалювала його поглядом.
- Сяд і послухай, Тайлі..
- Тож слухаю! Кажи бігом. - у середині мене почав закипати вулкан.
- Як думаєш, що таке щастя?
- " Він чьо? Випробовує моє терпіння? Серйозно?! ".
- Може сядеш? - поплескав рукою по шкіряному дивану.
- Ні, я постою.
- Яка ти вперта! Як Акаши. І де він таку знайшов?
- " Ну тут не він мене найшов, а я його дістала. Так що тут в цій ситуації винна я. І тепер мені треба за це платити ".
- Ну добре! Ну то, що для тебе щастя?
- Що за запитання?
- Да нормальне питання, тобі що? Тяжко відповісти на це?
- Ні, не тяжко.
- Ну так!
- Як же ти мене достав... . - буркнула собі підніс. - У кожної людини воно своє, тому я не можу відповісти на твоє запитання.. .
- Але ж мені цікаво.
- А мене це не хвилює, цікаво тобі чи ні. І вопше! Ми мались говорити про Акаши.
- Ех, бачу, що недоб'юся я від тебе відповіді на це запитання. Тайлі, послухай... . Я тобі розкажу одну історію. І не перебивай мене. - тикнув на мене своїм вказівний пальцем.
- Та добре, слухаю.
- Якось дівчина запитала у хлопця, що означає? A, B, C, D, E, F, G. Хлопець їй відповів: a boy can do everything for girl. Ну разом із цим ти зможеш повторити англійську. Як воно перекладається?
- А-е-а? Повтори ще раз, що ти сказав?
- А я що казав, ти ж мене не слухала. Хлопець їй відповів: a boy can do everything for girl.
- Хлопчик може все зробити для дівчинки. Задоволений? - сперлася об стіл, який стояв на кухні.
- Молодець. Так, більше я не буду тебе запитувати, я просто продовжу розповідь.
- А відразу так не міг? Давай з самого початку.
- Як скажеш, що не зробиш зараз красивих очей дівчини. - усмішка була аж до вух.
- Кажи. - зціпила зуби і зжала руки в кулак. - Моє терпіння не безмежне.
Коментарі