Головні герої.
Розділ 1.
Розділ 2.
Розділ 3.
Розділ 4.
Розділ 5.
Розділ 6.
Розділ 7.
Розділ 8.
Розділ 9.
Розділ 10.
Розділ 11.
Розділ 12.
Розділ 13.
Розділ 14.
Розділ 15.
Розділ 16.
Розділ 17.
Розділ 18.
Розділ 19.
Розділ 20.
Розділ 21.
Розділ 22.
Розділ 23.
Розділ 24.
Розділ 25.
Розділ 26.
Розділ 27.
Розділ 28.
Розділ 29.
Розділ 30.
Розділ 31.
Розділ 28.
- Хочеш піти? - його погляд зразу ж перевівся на вікно, чим дав мені змогу потихеньку втекти.
Я використала цей момент і почала помалу вставати з ліжка.
- Ну.. Зараз? - продовжувала підтримувати розмову.
Коли мої ноги були вже на холодній підлозі, Акаши різко перевів погляд на мене, ніби знав, що я хочу зробити.
- А-а-а.. Ну.. Ти ще питаєш. - полегшено мохнула рукою.
Але все одно було страшно, адже його поведінка змінилася і лякала мене. Я спокійно без різких рухів вихопила покривало і швидко накинули його на хлопця.
- Ну почекай..Стій.. - його приглушений голос став злішим і, якось лукавим. - А ти знаєш, що англійською фраза давай літати буде.. - зробив паузу знімаючи з себе покривало.
Я наче вкопана зупинилася в пару сантиметрах від виходу і світла мого спасіння. - Ну буде let's fly, а що? - розвернулася в сторону хлопця.
- Правильно, - на лиці появилася усмішка психа і потім він зробив один крок до мене. - А вбивати буде Кill.
- Почекай, почекай що?
Мене наче блискавкою вдарило, наче тисячі комах бігали по моєму тілі, а коліна трусилися, як листок в осінній день.
- А ти хіба не знала? – наче маньяк зробив ще один крок.
Нарешті, я взяла контроль над тілом і почала помалу здавати задню шукаючи п'ятами виступ порогу, щоб не гепнутися в такий момент.
- А що мені треба знати?
- Хах-ах! – почав захлинутися в своєму реготіні, а потім знову подивився на мене. – Хочеш жити, біжи! - рушив в мою сторону.
- Я в туалет!
І тут я відчула силу в ногах. Коли нарешті мої п'яти були в коридорі, я рванула в сторону кухні. Чому? Сама незнаю, може щоб знайти сковорідку і бахнути його.
- Куди?
Майже біля самих дверей кухні він схопив комір моєї піжами і та вдавилася мені в шию чуть не задушивши мене.
- Відпусти! – хрипким голосом протестувала  проти здурілого хлопця.
А в цей момент наче в фільмах в мене появилось друге дихання і я схопила Акаши за руку й зу сієї сили перекинула його через себе.
- Ану пусти! - з закритими очима кинула його на підлогу й двері кухні відкрилися. - " Отак какашка. Будеш знати, як за мною бігати ".
Раптом його голос змінився.
- Чо така морда довольна! А? - схопив мене за ногу.
- Чьо? А-а-а! Живуча какашка схопила мою ногу! Труа!!
- Можеш його не кликати, він не прийде.. - вже двома руками, як ріпях оповив мою ногу і ніяк не хотів відпускати. - Не кричи ато його розбудиш!
Я з усієї сили старалася відкрити його клешні від моєї ніженьки, але ніяк не вдавалося. Тоді мене почало носити по всьому коридору. І осталось тільки почистити підлоги його білою футболкою, швабра, чом би і ні. Підлогу зато помили. Аж раптом, той псих вчепився зубами в мою п'яту.
- А! Ти мені зараз ногу відгризеш! Я в суд подам!
- М-м-м? - на весь цей галас підтягнувся Труа. - Що тут робиться? Я щось пропустив?
- Как би...  Я хочу в туалет! А він мою ногу гризе!
- О-о-о, правда? То чого зразу не сказала? - Акаши чудом відпустив мене і підвівся з землі.
- Я тобі вже це казала!
- Ну і ну! Прям драму зіграла. Хапун тебе не вхопить! Жити будеш. Яку у мене нема.
- А хто його знає... Коли ти останній раз чистив зуби?
- Сьогодні вечері.
- " Чьото мені мало віриться. Можливо на них зібрався столітній яд. Так! Треба найти на всякий випадок антидот ".
- Тц, ну я піду, а ви тут розбирайтесь. - поправив футболку, а своє волосся розчісав рукою наче грибінцем.
- " Іди чим подалі! Може ти не тільки ногу можеш відгризти ".
Сей рушає з кухні до коридору, а по дорозі, при вході до кімнати в дверях стояв сонний Труа, Акаши пройшов мимо, але в цей же час перевів погляд на горобця. В його погляді можна було прочитати тільки дві речі. Огиду і злість.
- Ік!
Через такий холодний, пронизливий погляд Труа кинуло у холодний піт і через це на хлопця напала гикавка.
- " Ого! Да Сатурн одним поглядом може довести людину до гикавки ".
- З дороги. - відштовхнув Труа плечем, тим самим прочистив собі дорогу.
- Ай! - поглядом Труа провів Акаши аж до сходів. -У-у-а! - розправив руки і почав позіхати. - Так, що у вас сталося?
- Ти мене питаєш?! - кинула здивований погляд на хлопця. - Він не стого ні сього налетів на мене!
- Да, я це побачив. Пф! - старався стримати свій регіт. - Кхм-ха..  .
- Да що тут смішного? Він якись псих!
- Ха-а, ой, ну ви і розсмішили мене. - витер сльозу з щоки. - Фух! Давай я тобі поясню...  . - зробив крок уперед і рушив до дивану, який був посередині кухні.
- Ну спробуй. А якщо ти не зможеш, то я піду з цього будинку.
- Да не треба нікуди йти. - плюхнувся на диван.  - Просто... Ну... .
- Ну? - пропалювала його поглядом.
- Сяд і послухай, Тайлі..
- Тож слухаю! Кажи бігом. - у середині мене почав закипати вулкан.
- Як думаєш, що таке щастя?
- " Він чьо? Випробовує моє терпіння? Серйозно?! ".
- Може сядеш? - поплескав рукою по шкіряному дивану.
- Ні, я постою.
- Яка ти вперта! Як Акаши. І де він таку знайшов?
- " Ну тут не він мене найшов, а я його дістала. Так що тут в цій ситуації винна я. І тепер мені треба за це платити ".
- Ну добре! Ну то, що для тебе щастя?
- Що за запитання?
- Да нормальне питання, тобі що? Тяжко відповісти на це?
- Ні, не тяжко.
- Ну так!
- Як же ти мене достав...  . - буркнула собі підніс. - У кожної людини воно своє, тому я не можу відповісти на твоє запитання..  .
- Але ж мені цікаво.
- А мене це не хвилює, цікаво тобі чи ні. І вопше! Ми мались говорити про Акаши.
- Ех, бачу, що недоб'юся я від тебе відповіді на це запитання. Тайлі, послухай...  . Я тобі розкажу одну історію. І не перебивай мене. - тикнув на мене своїм вказівний пальцем.
- Та добре, слухаю.
- Якось дівчина запитала у хлопця, що означає? A, B, C, D, E, F, G. Хлопець їй відповів: a boy can do everything for girl. Ну разом із цим ти зможеш повторити англійську. Як воно перекладається?
- А-е-а? Повтори ще раз, що ти сказав?
- А я що казав, ти ж мене не слухала. Хлопець їй відповів: a boy can do everything for girl.
- Хлопчик може все зробити для дівчинки. Задоволений? - сперлася об стіл, який стояв на кухні.
- Молодець. Так, більше я не буду тебе запитувати, я просто продовжу розповідь.
- А відразу так не міг? Давай з самого початку.
- Як скажеш, що не зробиш зараз красивих очей дівчини. - усмішка була аж до вух.
- Кажи. - зціпила зуби і зжала руки в кулак. - Моє терпіння не безмежне.
© Tayley_Kyan_Kyan,
книга «Весела та складна любов.».
Коментарі