- Да нічого! - теж підвищила голос. - Хоча ні! Дещо відбувається.
- Я слухаю! - нагнув голову ближче до мого лоба.
- " Занадто близько! " - відхилила голову. - Це кричуща несправедливість! Ти мене ганяєш по-чорному! Примушуєш до рабської праці! Та ще і такими методами! - вирвала руку.
- Що... - здивувався. - Ти! - стиснув міцно зуби. - Вільна. - розвернувся в сторону своєї кімнати. - Можеш більше не приходити.
- І будь ласка! - зірвала з себе фартуха. - Пошукай собі безкоштовну слугу! - пішла до себе в квартиру.
В своїй квартирі:
- І чого я так переживаю? - впала на ліжко.
От такий був вечір, знову я потрипала йому нерви. Ну, як то кажуть, ранок вечора мудріший. Я пішла у ванну, після водних процедур я одягла піжаму, це були штани і кофта чорного кольору. А хлопець. Ну переходимо до Акаши. Він після такого, поїхав до свого двоюрідного брата Лука. А там вже почалися розмови:
- Акашик, дивлюся, ти зі своєю нареченою в останній час в контрах. - дав для брата банку із якимось напоєм.
- " Алкоголь! (¬_¬) Я ж не п'ю! " - взяв у руки банку.
- Да, я знаю, що ти не п'єш, але ради такого можна і порушити свій раціон.
- Ем, (→_→) .
- І не дивися так на мене (v_v). Давай, пий!
Через пару хвилин.
- Акашику, думаю тобі досить (⊙_⊙). - забрав банку.
- Я питав її що між нами відбувається і почув у відповідь, - торкнувся рукою до лоба.
- Що? (v_v) - сперся об стіну.
- Ну по її словах я зрозумів. - був п'яним. - Що я садист.
- Пф-ф-ф-ф! - подавився алкоголем. - " Так! Сатурну більше не наливати. Σ(⊙▽⊙") Нашого генія перемкнуло, жах.. "
- Ік! - напала гикавка на хлопця.
- Пізно пити "Боржомі", печінка вже відвалилася. Що зроблено, то зроблено, так що, будь чоловіком і продовжуй гнути своє. Притисни її.
- " Моя голова, " - тримався за голову.
- Слухай мене, - викинув баночки з під алкоголю. - Акашенька, брат тобі поганого ніколи не порадить. І взагалі, чого ти роскис? Забудь про все!
- Га?
Через годину, час 01:45, в моїй квартирі.
- " Не можу заснути! " - дивилася на стелю.
З 21:00 до 00:45 я не змогла нормально заснути то ходила по квартирі як лунатік, то крутилася у ліжку як той колобок, то йшла у ванну пити воду, то дивилася телевізора, але все марно, я ніяк не могла викинути нашу з Акаши розмову, та щей я побачила через вікно, що хлопець кудись поїхав і це мене трохи хвилювало. І не дарма, хтось подзвонив мені в квартиру. Дзинь!
- Що? - зіскочила з ліжка. - Кого це так принесло?
Я думала піти відкрити двері, але передумала.
- " Ти що не бачиш який зараз час? В такий час нормальні люди вже сплять! "
Лягнувши назад у ліжко я закуталася ковдрою.
- " Ха, зараз він піде і я зможу спокійно заснути (^ω^), я можу зачекати дві хвилини ".
Дзвінка не було чути.
- " О, пішов, я ж казала, що піде ". - почала закривати очі.
Пройшло десять хвилин.
- Дзинь! Дзинь! - дзвінок у двері.
- Агмнш-могв, хто! - різко прокинулася. - Тільки заснула! Ну шас я тобі задам, порушник тиші! - встала з ліжка і рушила до дверей.
- " Так! Що це взяти? Вазу? Ні, вона дорога. Швабру? Ну-у, вона пластикова, швидко зламається ".
Рушила до кухні.
- Хі-хі... ( • ̀ω•́  )
Взяла молотка для відбивання м'яса, хоча, я думала взяти ніж, але ні.
- Дзинь! Дзинь!
- " Бач який мерзотник! Ша я тобі задам! Спробуй силушку богатирську! "
Я підійшла до дверей і відчиняю їх, а там на мене хтось падає.
- Що за?!
Я викинула з рук молоток і хапаю хлопця, щоб я і він не впали. І тут я відчуваю запах алкоголю.
- Ви що п'яні? - глянула на хлопця.
- Хто я для тебе?
Ледве стояв на ногах і опустив свою голову на моє плече.
- " Чьо? " - подумала у думках. - Ви хто?!
- Тайлі... - підняв голову і дивився на мене з сумним виразом обличчя.
- Акаши! - очі були як яблуко. - Ти пив? Постій тут я зараз прийду принесу стілець і воду.
Легенько відштовхнула його і вже зробила один крок, але тут Акаши взяв мене за руку.
- Тайлі, скажи, хто я для тебе?
- " До білочки напився чи що? " - опустила свій погляд на його і мою руку.
- Скаж-и... .
- Ем, ти мій любий сусід! Ти мій хороший бос! Людині якій я цілодобово поклоняюся. - поплескала його по плечу. - Незважаючи на твій мерзенний обман, нічого поганого ти не скоїв, так що, думаю, що ми стали хорошими друзями.
І тут в думках хлопця було чути лише це.
- " Хороші друзі! Хороші друзі! " - відпустив мою руку і поплентав до виходу.
- Зрозум... Післязавтра їдь на прослуховування. - закрив двері.
- " З ним все добре? Хоча після алкоголю точно не будеш нормальним. "
Такого повороту хлопець не очікував, він же не пив! А його брат заставив, але потім пожалкував про це, звісно, після двох баночок 0,5 алкоголю, звісно, що він буде п'яним, так різко випити, ага, Акаши став ходячим овочем. Добре, що його привіз Лука, ато було б мені клопоту, в лікарні сиділа б з ним, або ще годувала б його. А от тобі бублик!