Ніч - найтаємніша пора. Вона ховає усю красу природи, окутуючи весь світ своєю темрявою. Люди і природа починають готуватися до сну, навіть небо ховає світло місяця. Майже всюди панує тиша, але не тут. (v_v)
- Не знову, а знову! -  (^ω^) зайшов у кімнату. - Я прийшов рятувати тебе, Акашенька!
- Лука... (〒_〒)
- Як тільки я получив від тебе повідомлення, то відразу викликав її, - пропустив леді. - Оглянь його швидше. 
- В неробочий час оплата в подвійному розмірі. - зайшла у кімнату і сіла коло Акаши.
- Нема питань,(•ω•) заплачу в чотирному. - глянув на Лу-лу.
- Які ліки ви приймали?
- Не знаю. - опустив голову. (︶︹︺)
- Е-е-е? - глянули один на одного Лука і дівчина (→_→) (←_←)
- Якщо через дві години температура не спаде, поставимо крапельницю.
**********
Тим часом я, нічого не сказавши Акаши, швиденько пішла до своєї квартири і попрямувала на кухню.
- Так, потрібно приготувати щось легке, а то він напевно нічого не їв, (v_v) - взяла каструлю і поставила на плиту. - Ну-у-у, (T_T), - заглянула у холодильник. - Можна приготувати кашу і щось зробити на пару, овочі з рибою або з куркою. Ех, (︺︹︺) доброта. - почала готувати.
**********
В квартирі Акаши.
- Дихання у нормі, нічого в легенях нема.
- Фух, (^_^) Акашенька, ну навіщо так мене лякати!
- Що-о? (←_←) - кинув на нього злий погляд. - Ти...
Їхню розмову перебив гуркіт дверей "Бам-бам-дищь! ".
- Сейджуро, а я тут тобі приготувала кашу з кур... -(ㄒoㄒ) побачила двох незнайомих для мене людей. - " Ва-ау, яка красива дівчина, це напевно і є справжня наречена? - сказала у думках.
І всі глянули на мене, (〒_〒) ('︿') (T_T).
- " Так! І як мені зараз пояснити, чому я тут за ним доглядаю? Один раз мені доводилося вдавати з себе наречену. Досить з мене, це ми вже проходили, треба щось інше".(︶︿︶)
- Ем... Ви... - перебила я Лука.
- Тільки не робіть поспішних висновків! - посміхнулася. - Я лише покоївка Пана Сейджуро. - хлопець аж підскочив у ліжку. - " Стоп! А кращої відмазки не можна було придумати? А-а-а! Язик без кісток (≥﹏≤) "
- Очманішечки! (*'▽'*)♪ - різко повернувся Лука до Акаши. - Ну, даєш, Акашик, а ти, я подивлюся, закордоном час не витрачав. Балуєш себе? (≧ω≦) Подумати тільки покоївка! (^ω^)
- Закрий рот! - (¬_¬) розізлився на свого брата і відвернувся від нього.
- Добрий вечір, - поправила окуляри. - Пані покоївка, мене звати Лу-лу, думаю, це ви зробили поспішні висновки, - глянула на двох братів. - Я особистий лікар цієї вульгарної молодої людини, і ми приїхали сюди тільки щоб оглянути Пана Сейджуро.
- О-о-о, - підійшов до мене його брат. - Мене звати Лукас, я старший двоюрідний брат Акаши. - протягнув до мене руку.
- Е-е-е... (￣.￣), здрастє. - з обережністю потиснула йому руку. - " Дідько! (≥﹏≤) Навіщо я збрехала? "
- Мені більше нічого не потрібно, можеш іти. - мовив Акаши.
- Ем, ну я тоді піду, - розвернулася в сторону виходу я, але мене випередив Лука і перегородив мені дорогу.
- Пані покоївка, це від до мене звертався. (^_^)
- Ем, що? - здивувалася.
- Акаши хоче, щоб я пішов. - показав на себе пальцем.
- " Як так? Виставляти свого двоюрідного брата, а не мене, зовсім чужу для нього людину? " - але мої думки перебила Лу-лу.
- Нічого серйозного, - встала зі стула. - Проста застуда, да ще і під дощ попав, і через це температура і підскочила. - взяла сумку. - Вже помаленьку нормалізується.
- " О! (^o^) Це мій шанс піти " - помаленьку рушаю до дверей. - О, якщо все добре, то я піду! - в темпі рушила.
- Почекайте! (v_v) Пані покоївка, ви повинні залишитися, самопочуття в Акаши ще не стабілізувалося. - підійшла до мене на пару кроків. - Якщо в ночі знову почнеться жар, то витріть його спиртовими серветками. Якщо стане гірше - дзвоніть мені.
- " От же какашка, я цілий день за тобою дивлюся! Мав би совість, і відпустив би мене.(ì _ í) Якщо тобі  сумно, то мультики подивися, або поспи... " - мовила у думках. - А якщо я скажу, що я чужа людина з вулиці?(＾ω＾).
- Але ж чужа людина з вулиці не стане кому  попало їсти готувати. - сказав Лука і підійшов до мене     (￣へ￣). - Звари йому ще, для великого організму в самий раз. - пройшов мимо мене з Лу-лу. - Гарний вечір, залишився би з вами, але, ніщо не вічне під місяцем, пора і честь знати. - вийшов з кімнати.
- " І чому при вигляді цих двох, на перший погляд, нешкідливих людей, у мене з'являється відчуття, що вони вовки в овечих шкурах ". (｡ŏ_ŏ)
- Незабуть, в 4 - кратному розмірі.
- Ах-ха-ха＼(￣▽￣;)／, （－︿－）, звісно - пішли з кімнати, але... .
- Пані покоївка! - вернувся назад.   (*´∇｀*)
- А-а! - (⊙_⊙) підскочила. - " Так і заїкою скоро можна стати з таким братом ".
- Обслужіть нашого Акашеньку повищому розряду!
- " Да ви і справді родичі! Σ(⊙▽⊙") Козел розмальований! " - закрилися двері. - Заповни мої слова Акаши Сейджуро! (→_→) Наша ненависть на цьому не закінчиться! В силу своєї шляхетності, я не можу кинути людину в біді. (︶︿︶) Але як тільки ти одужаєш, все стане як раніше! - підійшла до ліжка і глянула на хлопця. - Що? ('Ω') Спиш?
Хлопець від такого заснув, він і так був без сил, а тут ще і стільки було людей, один там чуть мало не одружує, друга без перерви говорить про те, що потрібно одягатися тепліше в таку погоду і брати з собою парасольку, і дивитися на ліки, які тобі дають або ти сам приймаєш, ну а третя      (〒_〒), ох, ви самі розумієте. Тут без коментарів.