— Де я? – запитав Карл.
— Ти на Небесному Суді,– тихо мовив білий силует, який стояв напроти нього і відійшов подалі. Перед ним з'явилася стійка з книгою, він став біля стійки розгорнув книгу і почав читати на незрозумілій для хлопця мові.
— Ви хто, і що зі мною буде далі? – запитав Карл коли той закінчив читати.
— Я Ідол, – представився він, – а з твоєю долею не все так просто, я переглянув твою справу, і в мене виникли деякі запитання, тож тебе будуть судити всі члени небесної четвірки, зокрема я, – коло нього почали проявлятися силуети. – Ну що, розпочнемо справу? – запитав Ідол у товаришів.
Навколо все закружляло, після чого простір став більш схожий на судову кімнату.
Дебати тривали півтори години, але Карлу здалося що цілу вічність, він так і не зрозумів їхньої мови, тож визначити свою долю наперед не міг.
—Після довгих роздумів і розбірок, ми прийшли до такої думки: якщо ти виявиш бажання повернутися на Землю, то тобі потрібно буде виконати три завдання,– оголосив Ідол.
— Так, я згоден, – без вагань відповів хлопець.
— Добре, але якщо ти завалиш завдання, відправишся в Пекло!
— Зажди, але ж ти не попереджав.
— Вороття вже немає,– перебив його той, – тож, ти маєш право вибрати собі помічника, але ця людина має бути або вже мертва, або на межі.
— Я зрозумів, а кого із моїх друзів можна обрати, підкажете? – запитав Карл.
— Женя, Керрі, Артем, – проказав Ідол
— А що з Женею і Артемом?
— Вони потрапили в аварію разом з тобою, але одному із них пощастило більше - він покищо ще живий, а доля другого зараз вирішується.
— Якщо я буду з другим, то в нас буде можливість повернутися разом ?
— Зачекай, – мовив Ідол і дістав книгу, – так, Євген зможе повернутися з тобою, або ж ви разом попадаєте в Пекло, до речі він теж вибрав тебе, – він поводив пальцем по книзі, підкинув її в гору, і поряд з'явився Женя.

— Першим завданням, буде: серед сотні людей розпізнати чисту душу від злої, гнилої та невірної. За другим кроком: вам доведеться врятувати друга від Пекла. І останє але неменш важливе це чисте каяття, – оголосив Ідол, – ну що, розпочнемо.
   Перед хлопцями з'явився римський Колізей. Янгол відвів їх наверх, після чого на арені зявилися люди.
— Зачекай, це що мої друзі? – запитав Карл.
— Наші друзі,– виправив Женя.
— Так, – холодно відповів Ідол,– кожні півгодини вам доведеться вибирати по одній людині, яка є на вашу думку нечистою.
Перших двадцять, а потім і шістдесят, відібрали легко.
На арені залишилися лише ті люди, на яких вказати точно було тяжко. Тому кожен наступний крок був для них ще більш хвилюючим за попередній.
Минуло два дні, хлопці трималися добре, на арені лишилися шестеро: Ензо, Діма, Іларій, Еліс, Лідія і тато Жені.
— Зараз вам потрібно вибрати одну людину в якої, на вашу думку, чиста душа, – підібравшись із-заду проголосив Ідол.
—Ензо і мій тато, я не впевнений в них, я не бачив щоб вони робили щось погане, та й доброго теж, – попередив Женя.
— Іларій та його мама, це не вони, адже ми не сильно знайомі і добре їх не знаємо, – настояв на своєму Карл. – Отже, залишився Наш спільний знайомий Діма, та моя однокласниця Еліс. Мені здається, Еліс саме та людина в якої чиста душа. Вона спокійна, духовно розвивається, нічого поганого не робить, не кричить та не б'ється. Кого будемо вибирати?
— Щодо Іларія і Лідії я згоден, в своїх я не впевнений так як ти, тому, оберемо Еліс, і будь що буде.
— Ми вибираємо Еліс, – оголосив Карл.
— Добре, я приймаю вашу відповідь, а от чи правдива вона, ви дізнаєтесь в кінці, – мовив Ідол
— Що далі? – запитав Женя.
— Вам в образі тварин потрібно буде врятувати одного із ваших спільних друзів від різних спокус, – закінчив дух і зник, перетворивши друзів на мух.
Недовго думаючи вони обрали Джо(однокласника Карла) З одної причини, в його житті спокуси практично на кожному кроці.
У хлопця останній день навчання перед вихідними, і як завжди вранці зовсім не хотілося вставати, тому Карлу та Жені довелося його будити. Сівши йому на обличчя, вони почали дзищати та повзати. Та, як на зло, він не вставав, тому в кінці кінців Карл зважився ризикнути та залетів йому у вухо, що його і змусило прокинутися. Не поснідавши, Джо рушив до школи. Карл був впевнений що проблем зі списуванням не буде, адже хлопець не сильно слідкує за одцінками, а з уважністю та балакучістю можуть виникнути проблеми. Півміста злягло в лікарню, зокрема і друзі-розбишаки  Джо, тому він був весь день спокійним, та більш-менш уважним. Наприкінці дня він мав вирушати додому, але із друзями вирішив піти погуляти. В цей момент Карл зрозумів: "Якщо його не спинити, то завдання вони провалять." Різними способами вони намагалися звернути увагу до себе, та коли їх все-таки помітили то ледь не вбили. Ось і перші перепони, підлітки придбали цигарки та алкоголь.
— Що тепер будемо робити? – запитав Женя.
— Боротися, я так просто здаватися не збираюсь, – відповів Карл.
Тим часом компанія вже опинилась на галявині, розстелила ковдру, сіли півколом та почали розливати вино. Думка прийшла відразу, тому Женя та Карл почали переносити та кидати всілякі палички в склянку Джо, так що той встигав лише їх витягати та лаятися, доки не перекинув склянку.
Щоб заспокоїти нерви, він вирішив закурити, тому друзям довелося знову взятися за роботу. Та цього разу їм не вдалося його спинити, тому їх повернули назад, та перетворили знову в людей.
— Ну що, два завдання позаду,– звідкись линув голос Ідола, – тепер залишилося чисте каяття, – підійшовши завершив той.
Щойно хлопець відкрив рота щоб сказати, як його перебив Женя. — Я перший, в моєму житі було багато друзів, але ти.. – не встигнув Женя договорити як у Карла потемніло в очах, і замість голоса Жені, він почув інші.
— Ну що, коли він отямиться? – запитав невідомий.
— Взагалі-то, він все чує, але отямиться через дві години.