Передумова
Ознайомлення із силами
Неминуча розлука
Новий напарник чи неприємна новина
Безтурботне життя
1 Вересня
День народження
Будній тиждень
Вихідний. Перша частина
Вихідний. Частина друга
Кінець семестра
Канікули. Частина перша
Новий рік
Зимові канікули. Частина друга
Новий початок
Древній Єгипет
Доленосний день
Небесна кара
Надія
Поверненя сил
Острів перетворень
Дерево бажань
Неочікувана звістка
Камені сил
Володар замків
Турнір сил
Смуга перешкод
Зрадник
Рішучі дії
Тест корінця
Пастка
Повернення
Фінал
Повернення
— Послухайте мене, в нас немає шансів подолати їх, але є можливість зупинити, – монотонно говорив Дмитро.
— Про що це ти? – перебив Ганс.
— Є вихід. Можливо зруйнувати королівство, тоді вони не зможуть більше розповсюджуватися, – продовжив Дмитро.
— Не зрозумів, ти що, пропонуєш знищити друзів, залишити їх без надії, ти при своєму глузді? Я, звісно, завжди підтримував тебе, але це вже занадто, – ледь не придушивши товариша мовив Ганс.
— Стій, здається, його ідея й не така вже й погана, потрібно її лише вдосконалити, – втрутився в розмову Мілард.
— Я також так думаю, – підтримав Євген.
— І що ви пропонуєте? – відпустивши Дмитра запитав Ганс.
— А от що, для початку потрібно звільнити Еліс, – мовив Фелікс.
— А потім, всі бажаючі підуть боротися, один залишається, щоб за невдачі вивести місцевих і знищити нас, – доповнив Карл.
— Прошу всих, хто згоден, підняти руку, – оглядаючи всіх мовив Фелікс. – Отже, всі згодні - добре.
— Ну, що, розпочнімо. Мілард, Фелікс, торкніться до мого плеча і не відходьте від мене, я спробую створити просторовий зв'язок з Еліс.
Через декілька хвилин на іншому кінці почувся голос дівчини - все вдалося, об'єднавши сили, вони відкрили зворотній портал. Еліс знову в команді. Карл ознайомив її з планом, вона відразу дала зрозуміти, що йде боротися з Мороком. Тож, лишилося вибрати того, хто залишиться й триматиме зв'язок. Всі погодилися боротися, навіть Дмитро, тому залишили слабшого.
— Не ображайся, але маскування нам не потрібне, тому залишайся тут, – мовив Ганс.
— Без проблем, я все розумію, тільки от що, я самотужки не відкрию портал, тому не зможу вивести людей, – відповів Женя.
— У такому разі, я залишаюся з ним, – Не довго думаючи мовив Карл. – Погодьтеся, я не сильно вам знадоблюся, а от йому справді допоможу.
— А як будемо звязок тримати? – запитав Фелікс.
— Міларде, здогадався? – звернувся Карл.
— Так, все зрозуміло.
"Прийом" – пролунало в голові Карла.
— Ну, от і добре, – відказав хлопець.
— Портал готовий, – гукнув Дмитро.
На місці їх зустріла бійка. Підбіг Генрі і пояснив, що це дія живої води. Вона пролилася в кишені та знищила чари, рештою він звільнив частину тих, що були сильнішими. Також залишилося трішки в флаконі на екстренний випадок. Мілард передав інформацію, і хлопці приєдналися до них. Побачивши, що відкрився ще один телепорт, темні почали відступати.
— Вітаю з маленькою перемогою, – вже на базі мовив Ганс.
— З поверненням, друзі, – обіймаючи Еліс мовив Карл.
— Я бачу в нас з'явилися нові, тому прошу по черзі підіймати руки тих кого я називаю: Лія, Аліса, Женя, Карл, Генрі, Яся, Еліс, Ганс, Мілард, Олег. Ще раз вітаю з поверненням, тих, кого не називали, прошу піднятися до мене, – мовив Дмитро.
Вже через хвилину біля Дмитра стояли три дівчини.
— Представтеся, – щиро мовив Карл.
— Мене звати Керрі, я маг форми, я вже була з вами, але не довго, пам'ятаєте?
— Джулі, можливо це пролунає дивно, але я маг пітьми.
— Адель, я ще не знаю в чому мої сили, адже раніше я тут не була.
— Регенерація, – крикнув із натовпу Карл.
— Дякую, – ласкаво відповів Дмитро. – Отже, твоя сила це регенерація. Освоюйтеся, завтра тяжкий день, всі мають бути бадьорими.
У вільний час Карл вирішив для своїх друзів влаштувати пікнік. Але так вийшло, що покликав він більшу половину. Прийшли Олег, Керрі, Джулі, Адель, Женя, Лія Аліса, і звісно Еліс. Зібравшись друзі гармонійно взялися за процеси - Лія вирощувала овочі, передавала дівчатам і ті їх обробляли, Олег облаштував місце: зробив столик та стільці з накриттям, а раптом піде дощ. Женя та Карл зайнялися багаттям, решта допомагали чим могли. Вечір минув за приємними, дружніми розмовами, ніби всього цього не було, і завтра настане звичайний день.
Шоста ранку, а всі вже на ногах і готові до бою. Відкрився портал і всі швидко пройшли крізь нього.
Всі випили зілля розміру, перетворились на тварин і рушили по коридору. Раптом з-за дверей почулася розмова:
— Збирай всіх, будемо атакувати, – це був Морок, він замислив лихе, напасти на Землю, йому вже мало Королівства.
— План трішки змінився, переслідуємо його, доки він не вийде до темних, потім зливаємося з ними, чекаємо Пісочника, щойно він з'явиться, до роботи підключається Олег, але прошу, будь акуратніше, – мовив Ганс.
Так воно і сталося, щойно одна нога Пісочника ступила до них, Генрі передав пляшку з живою водою Олегу, і той вправно використав її обмивши трьома краплями води не лише Пісочника, а й пару темних. Звісно ця дія не могла не привернути уваги. Бійка була жорстокою, адже сили були рівні. Кожен викладався на повну та темні з'являлися ні звідки. Пісочник ледь боровся з Мороком, у нього майже не було сил після очищення, тому було вирішено відступати. І знову в лавах поповнення, та на церемонію не було сил, адже всі й так були знайомі: Рада, Клаус та Біллі, Джо, Амур, та феї Флора і Фауна, повернулися на світлу сторону.
© Владислав Котов,
книга «Сонне королівство».
Коментарі