Я моргнув і опинився на галявині. Витоптаний коричнево-жовтогарячий шматок землі метрів десять на десять і чисте блакитне небо над головою. Сонця, як і раніше, не було видно. Може воно за спиною, але я не міг цього визначити. Тінь від мене не падала, щоб смажило спину — не відчував, але й подивитися я теж не міг, бо навіть мізинцем не ворухнути, тільки очі були в моєму розпорядженні.

Посеред галявини утворилася сіра хмара, і з неї вийшов Хокланд, чи як його там.

— Поверніть голову праворуч.

Мені відразу захотілося висловитися, куди я йому засуну це «поверніть голову праворуч», але рот мене не слухався.

— Не чиніть опір, чим швидше ми покінчимо з формальностями, тим швидше ви дізнаєтесь все про місце, в якому опинилися — Мірантирі.

Ну гаразд, вусатий, поки що я продовжу танцювати під твою дудку, але не вічно гратиме музика тільки з твого патефона. Я, змирившись з тим, що знерухомлений і нічого не можу зробити, повернув голову праворуч. Єдринський батон! Зміг повернути.

— А тепер поверніть голову ліворуч.

Повернув без проблем. Шия знову була мені підконтрольна.

— Присядьте.

Я сів.

— Встаньте.

В рот мені лопату, я встав.

— Підстрибніть.

Серйозно? Це вже не смішно. Що за зарядка для вагітних?

— Прошу вас, підстрибніть.

Я підстрибнув. Коли ноги знову торкнулися землі, я відчув, як губи повернулися в моє розпорядження.

— Ах ти ж бл ...

Слово на половині обірвалося, і губи знову зрослися, дозволяючи мені лише мукати. Вусатий розчаровано похитав головою, прикривши очі.

— Щоб уникнути конфузів та судових позовів від батьків дітей, які відвідують Мірантир, матюки тут заборонені! Після трьох попереджень ви отримаєте бан на день, після ще трьох – на тиждень, після ще трьох – довічний.

Губи знову ожили і повернулися в моє підпорядкування.

— Не знаю, чо таке бан, може, ти мав на увазі, чо отримаю в жбан, але якось це пахне цензурою. Я чо, уві сні у фільм потрапив?

— Ні, ви у Мірантирі.

— Мені це аж дуже допомогло. А як це? Матерщина заборонена, а ось вбивства та кров в порядку речей?

— Для осіб молодших вісімнадцяти років кров та розчленування не доступні, як візуальний ефект.

— Чо?

Відповіді не було, але мені здалося, чи цей зализаний доходяга зараз закотив очі?

— Прошу вас, подумки промовте слово «Персонаж».

— Не хочу. Мій сон! Сказав, ні, отже, ні! Завʼязуй мною командувати! Не доріс ще, Кондрате.

— Миколо Селезньов, ви самі погодилися пройти Навчання, тому дотримуйтесь вказівок. Ці прості дії допоможуть вам швидше освоїтися в Мірантирі та відправитися на пошуки пригод.

— Старий я вже для пригод. Не потрібні вони мені, я хочу спокою та випити.

— Прошу вас, подумки промовте слово «Персонаж».

Мій новий помічник проігнорував мої останні слова.

— Ах ти ж срань болотна! Гниль тобі під ніготь!

Персонаж.

Перед очима зʼявилась дерев'яна дошка з листоподібними візерунками з обох боків. Вона нагадувала картину або різьблену фреску, розташовану перпендикулярно до землі.

— Ах ти ж нічого собі!

У центрі дошки була вирізана дерев'яна фігурка мене, точніше тіла, в якому я зараз знаходився — чоловік у лляних штанях і з ремінцями сагайдака, перетягнутими через груди. У руці він тримав арбалет, причому це була дуже детальна мініатюрна копія моєї зброї. З усіх боків фігурку оточувала купа цифр та написів.

— Це вкладка з інформацією про вашого персонажа, — проінформував мене Конколаз, який невідомо як опинився в мене за спиною.

Білий напис «Персонаж» з'явився прямо поверх дошки, перекриваючи огляд.

— Та скільки ж можна? А чи не можна ці літери пересунути, чоб не прям перед обличчям з'являлися?

— Як забажаєте. Налаштування підказок увімкнено. Можете пересунути рукою підказки, куди вам буде зручно.

Я простягнув руку вперед… І, ого! Я відчув, як мої пальці взяли напис! Пересунув літери вниз і подумав: «А якщо їх ще трохи стиснути?». Акуратно натиснув. Літери зменшилися.

— О, тепер зовсім інша розмова.

— Тоді продовжимо.

Дивно, але вусатий нічим не смердів і не пах. Судячи з його вигляду, він повинен бути залитий нудотними духами з ніг до голови, аж ні! Зовсім ніякого запаху, прямо ось взагалі.

— Зверху вказано ваш нинішній статус у Мірантирі. Зараз ви — голодранець. Статус змінюється в залежності від ваших дій та рішень. Також ваш статус буде відрізнятися в кожній великій локації, спираючись на ваші дії в цій локації.

— А на чо він впливає?

— На ставлення жителів Мірантира до вас.

— Ага. Голодранець, значить. Прямо душа компанії.

— Це початковий статус для всіх. А ось яким він буде далі, залежить лише від вас.

— Ну дякую, чо хоч чось залежить тут від мене.

— У правому верхньому кутку розташовані базові характеристики персонажа:

Сила — впливає на фізичний урон, який здатен наносити ваш персонаж, на кількість очок здоров'я та інші параметри, пов'язані з фізичною взаємодією…

— Очко здоров'я? Ти чо таке несеш? Як очко та здоров'я взагалі можуть бути пов'язані? Хіба чо якщо якийсь геморой прихопить.

— Очки здоров'я, або очки життя — величина, що визначає максимальну кількість урону, який може отримати ваш персонаж. Якщо кількість очок здоров'я досягне нуля, то ви загинете.

— Ага, так все зрозуміло, чо аж незрозуміло.

— На даний момент, враховуючи ваш справжній вік, комплекцію та фізичний стан, цей параметр дорівнює одній одиниці, враховуючи плюс одну одиницю бонусу за відмову від магії.

— Чогось якось мало. Колодавшик, ти взагалі бачив, які у мене зараз м'язи? А прес?

— Візуальні показники у цьому випадку не пов'язані з фізичними. Силу, та інші базові показники, можна розвивати. Робиться це природним шляхом: що більше навантажуєте м'язову масу, то згодом більше стає характеристика.

Наступна характеристика — спритність. Спритність впливає…

— Та знаю я, чо таке спритність. Ти мені, як дитині, все розжовуватимеш? Давай покоротше.

— Як забажаєте, прошу вас ознайомитись з усіма базовими та додатковими характеристиками ось тут. — Помічник показав рукою на групку букв і цифр у верхньому правому кутку дошки.

«Базові характеристики:

Сила - 0 (+1 бонус)

Спритність - 0 (+1 бонус)

Витривалість - 0 (+1 бонус)

Інтелект - 3

Залишкова магія - недоступна

Додаткові характеристики:

Влучність - 3»

Коли мої очі пробіглися по останній цифрі, поштивий, але бісячий помічник продовжив:

— У верхньому лівому кутку дві шкали: показники здоров'я та витривалості…

— А-а-а-а-а, то ось чо це за хреновина була над головами тих бідолах.

— Ваші показники здоров'я та витривалості можна вивести на основний зір.

— Не треба мені цього, чоб ці смужки весь час перед очима рябили? Мені і так ці твої написи розхитують нерви будь здоров.

— Як забажаєте. На даний момент, враховуючи ваші базові характеристики:

Здоров'я - 10/10

Витривалість - 10/10.

— Якось це все дуже и дуже дивно.

— Праворуч — набір Навичок. На даний момент вам доступні дві навички, — помічник вказав на невеликий список на дошці.

«Навички:

Дворучна зброя - 1 (бонус до урону від дворучної зброї +10%)

Стрілецька зброя - 1 (при влученні в голову урон х2)

…

…

…

Заблоковано

Заблоковано

Заблоковано

Заблоковано

Заблоковано»

— Навички відкриваються під час перебування в Мірантирі. Прокачуються вони за тим же принципом, що і характеристики: чим частіше їх використовуєте, тим більше їх показник. Кожна прокачана до п'ятого рівня навичка відкриває слот під додаткову навичку. Обнулити навички можна спеціальними предметами та артефактами. Також можна знайти вчителів та майстрів, які допоможуть швидше розвинути вже наявні навички та вивчити нові.

— Я все одно майже нічого не запам'ятав. Давай далі. Чось корисне у цьому інструктажі буде?

— Ліворуч показані бойові показники вашого персонажа.

«Захист - 0,3

Урон (рукопашний) - 2

Урон (арбалет) - 3

Урон (болт) -1

Критичний урон (при влучнні в уразливе місце противника) - х1.5 »

— Штовхніть дошку, і вкладка «Персонаж» зникне.

Так як ще раз розжовувати Конрад не збирався, я зробив, що сказали, і дошка випарувалася, а за нею, посеред галявини, вже стояв вусатий. Він же щойно був у мене за спиною.

— Також вам під час знаходження в Мірантирі будуть доступні і постійно оновлюватимуться такі вкладки:

«Персонаж

Мапа

Інвентар

Завдання

Друзі

Бестіарій

Налаштування»

— Які такі друзі, Конодаве? Ти?

— На щастя, ні, я ваш помічник, а не друг. А тепер, якщо дозволите, перейдемо до основних принципів бою.

«Основні принципи бою»

Написи, які з'являлися тепер знизу, а не прямо переді мною, зараз навіть тішили око, а не бісили.

У руках матеріалізувався арбалет. Я озирнувся: навколо небо і поза галявини — теж небо. Сонця, як і раніше, не видно. Знизу світить?

— У Мірантирі доступна різноманітна холодна зброя, стрілецька та магічні атаки. Так як ви вибрали арбалет, навчання буде по стрілецькій зброї та рукопашному бою. Якщо захочете змінити спеціалізацію, можна буде пройти навчання з іншим видом зброї будь-якої миті, за допомогою підказок або просто покличте мене.

— Ясно.

— Зарядіть арбалет.

Я натягнув тятиву, зарядив болт, узяв арбалет напоготову.

— Чудово. На даний момент зарядка одного болта витрачає одну одиницю витривалості. Не забувайте стежити за цим, особливо під час бою.

Як же хотілося всадити болт прям між очей цього хлюща.

Раптом навпроти мене з'явився метровий синій яструб із червоним свіченням у грудях. Він завис у повітрі, мірно змахуючи крилами, щоб триматися на льоту.

— Над головою кожного ігрового та неігрового персонажа ви бачитимете два показники: шкалу здоров'я та ім'я персонажа, або назву істоти. Колір імені вказує на рівень небезпеки.

«Білий колір – нейтральний, безпечний.

Синій колір – інший гість Мірантира.

Жовтий колір – вороже налаштований.

Червоний колір – небезпечний.

Чорний колір — ви точно помрете»

Я відвів погляд від літер і подивився на синього величезного яструба. Ціла зелена смужка і жовтий напис «Крулоун».

— Кожен супротивник має захищені та слабкі місця. У легких і нерозвинених супротивників слабкі місця можна знайти інтуїтивно та візуально. Слабкості ж високорозвинених супротивників та інших гравців доведеться вивчати чи шукати підказки у персонажів, які з ними вже зустрічалися. Нові істоти та вивчені слабкості будуть зберігатися у вкладці Бестіарій. У Крулоуна слабке місце — це груди, зараз вони підсвічені червоним.

Я не став слухати далі, що він там белькотів, тому просто націлився і натиснув на спусковий гачок. Болт потрапив точно в ціль, пронизавши Крулоуна в районі грудей. Синій яструб упав на землю і перетворився на попіл.

«Бестіарій оновлено»

— Усі повалені вороги на навчальній локації одразу обертаються до попелу, у Мірантирі цей процес відбувається по-іншому. Тіло переможеного гостя Мірантира після смерті ще шістдесят секунд лежатиме на місці, й інші гості можуть легко забрати собі його речі, потім тіло обертается в попіл. Тіла ж мешканців і істот Мірантира після смерті ще лежатимуть на місці шістдесят хвилин, після чого теж обернуться попелом.

— І ховати навіть не треба?

— Ні. А тепер подумки промовте слово «Бестіарій» і простягніть руки вперед.

Ох, і договоришся ти, і зовсім скоро, помічник. Начебто розумію, що говорить він усе по справі, але ні шиша ж незрозуміло — одна назва дивніша за іншу. Арбалет поклав між ніг, простягнув долоні.

Бестіарій.

У руках з нізвідки з'явилася товстезна книга зі шкіряною добрячою палітуркою. На обкладинці – гарний напис прописом «Бестіарій». Я відкрив першу сторінку. Там на трохи пожовклому папері був намальован синій яструб із розправленими крилами, а під ним текст:

«Крулоун

Клас: повітря

Переваги: ​​маневреність

Слабкості: грудина вразлива до всіх видів урону»

Не густо, звичайно, але вусатий каже, що треба противника вивчати, і інформації стане більше. Подивимося.

Я перегорнув сторінку, а там уже добре знайомий мені собака з павучими лапами.

«Рубиног

Клас: лісовий мешканець

Переваги: ​​швидкість

Негативний ефект: отруйна кров, яка роз'їдає все, чого торкнеться

Слабкості: очі»

Третя сторінка, як і наступні, були порожні. Я ще раз оглянув дві картинки і закрив книгу. Вона відразу випарувалася.

— Ви зробили чудовий постріл. Але супротивник далеко не завжди буде один.

Натяк володаря довгої сорочки я зрозумів моментально, тому встиг зарядити другий болт швидше, ніж переді мною з'явився ще один Крулоун і незрозуміла тварюка, схожа на мавпу, але з чотирма руками.

Синього яструба я знову без проблем зняв болтом, а ось Макма кинувся на мене без оголошення війни і не чекав, поки я перезаряджу арбалет.

«Бестіарій оновлено»

Я відкинув убік зброю і зустрів чотирируку макаку, що стрибнула на мене, міцно стиснутим кулаком. Удар припав у плече. Зелена смужка Макми зменшилася трохи більше, ніж наполовину, а звірятко тим часом ухопилося за мою шию і почало душити всіма чотирма руками. Воно хоч і було не більше за звичайну мавпу, але хватка була міцною, і я відчував, що мене реально душать. Схопивши ворога за задні лапи, спробував відтягнути від себе. Так, авжеж! В очах з'явилися зірочки. Потрібно терміново щось робити. У мою старечу голову не спало думки краще, ніж просто стрибнути вперед плазом, тим самим розчавивши ворога.

«Бестіарій оновлено»

— Грації ніякої, але ефективність прийнятна, — прокоментував все дійство помічник, опинившись праворуч від мене. — Ви впоралися, але рівень вашого здоров'я знизився на три одиниці. Щоб відновити його, потрібно або зачекати — він згодом відновиться, або прийняти лікувальне зілля.

Я підвівся з землі, обтрушуючи з себе попіл, який залишився від мавпочки. На витоптаній землі переді мною лежала сумка з тканини, подібну ще носили листоноші в часи моєї молодості.

— Візьміть у сумці склянку із лікувальним зіллям.

Я підійшов, підняв торбу, запустив руку всередину. Окрім якогось каменю та яблука, намацав закупорену баночку. Усередині була каламутна червона рідина.

— Щоб відновити рівень здоров'я, випийте вміст, а щоб загоювати відкриті рани, вилийте частину зілля на уражене місце.

Явних ран я на собі не побачив, тому випив половину баночки. Біль у шиї відразу ж минув, і я знову відчув себе здоровим і молодим.

— Також у сумці, яка тепер належить вам, є їжа та камінь воскресіння. Їжа та вода допомагають швидше заповнити витрачену витривалість, якщо треба терміново знову розпочати бій. Камінь воскресіння допоможе вам зберегтися, і після смерті ви відродитеся там, де пройшли через ворота збереження. Але у вас з'явиться штраф: мінус одна одиниця до однієї випадкової характеристики, яку можна прибрати за допомогою спеціальних артефактів чи предметів. Також, нагадую, інші гості Мірантира можуть обікрасти ваше тіло.

«Отримано новий предмет:

Сумка тканинна»

«Отримано новий предмет:

Камінь воскресіння (багаторазовий)»

«Отримано новий предмет:

Лікувальне зілля (половина)»

«Отримано новий предмет:

Яблуко»

— Чо?

— Подумки промовте слово «Інвентар».

Інвентар.

Переді мною в повітрі з'явилося шість пожовклих паперів, але не звичайних, а як за старих часів робили… Пергаменти, чи як їх там називали?

— Тут буде доступний повний список ваших речей із детальним описом та характеристиками.

«Зброя:

Арбалет жебрацький (урон - 3; міцність 10/10)

Найпростіший старий арбалет, зроблений на коліні якимось бездаремним

Старий болт (6) (урон - 1; міцність 6/6)

Не іржавий – вже добре

Сагайдак з обрізків шкіри (міцність 5/5)

Дивно, як через дірки у дні не вивалюються болти»

Інші листи я детально читати не став, лише ковзнув очима по головних написах зверху: зброя, одяг, зілля, квестові предмети, артефакти, інші речі.

Я рукою зсунув аркуші убік, і вони всі зникли.

— Мої вітання, ви пройшли базове навчання.

Знову різка непроглядна темрява і лише гарний напис із завитками перед очима:

«Ласкаво просимо до Мірантиру»