Шли вони довго.Алель пручалася,але схватка чоловіка тільки сильнішила.В котре звинувативши себе в тому,що непішла на курси карате,вона
оглянулася назад:дерева і сніг.
Пророчити щось погане нехотілось,бо тоді заплаче,а от
це робити зайве.
   Так непомітно вони вийшли на дорогу.І в тот же момент вона помітила висококласний автомобіль.Звідти
вийшло двоє здорових чоловіків
в чорних пальтах.
  Той відштовхнув дівчину до
здоровил і сказав:
—От дівка.Де мої гроші?
Один із чоловіків кивнув і витяг
із пальта тоненький конверт.
  Колишній подруги швидко ознайомився із серединою конверта,поклав собі в карман,
підсвистуючи попрямував вздовж
дороги.
  Кілька секунд вона дивилась
у слід ще тому йолопу і сіла в
червоний джип,тим самим
приєднавшись до компанії
старого,но ще того завзятого
бандита.
   На білосніжній бороді вицвіла
білосніжна усмішка.Довгі чорні
вії підкреслювали карий колір
очей злочинця.І волосся виблискувало тією ж білизною,але вже прилизане.
Старий вдарив рукою по своєму
колінні й охоплений щастям глянув на давню знайому.
—Міс Алель,коли ви зателефонували я подумав,що ви
вирішили прикликати мене на своє весілля.Тут я розчарувався,
коли почув від вас прохання
про допомогу.Що ж тепер ми
квити?
—Містере Дед Мороз,моя послуга
була куда більшою чим та яку
ви зробили,–лагідно кинула
вона ледь усміхнувшись.
—Я пам'ятаю.
—Але ви мене засмутили приїхавши надто швидко.
І через  вас я невстигла
дещо дізнатися від цього типа,–
останні слова вона процідила
крізь зуби.–Отже завтра потрібно
дізнатись про всі його справи.
Бажано кримінальні.
—Ви неперестаєте мене захоплювати.Що  ж зробив цей
юнак,щоб привернути таку увагу
міс?
—Це вже не ваша справа,–холодно
відрізала вона.

   В домі було тихо.Алель ввімкнула світло в кухні і заходилася приготувати вечерю.Найкраще підійшов кефір.В данному випадку Керет краще зараз нечіпати,щоб н ерозхитувати нерви ні собі,ні їй.Завтра прийдеться замовити щось і нарешті поговорити із подругою.Може вона вже заспокоїться до того часу.
  Дівчина прислухалася до дверей
кімнати навпроти і почувши
тихі схлипування,зайшла до своєї.
Прийняла теплу ванну,залізла
у прохолодне двохспальне ліжко
і заснула.
  
   Жахливий сон
добре вдарив по  нервам,хоч тривав він із кількох хвилин.
Дівчина витерла лоб від поту.
Оковита спрагою,пішла до кухні.
Швидко влила в себе стакан води,
а коли ступала на сходи почула
меланхолічну музику.
Вона долинала із кімнатки з
каміном.Алель ввімкнула лампу
і побачила заплакану подругу
вкутану у ковдру.Радіо програвач вмостився на каміні,а вона – в кріслі.
   В приміщенні було сильно холодно,тому розпалила камін.
Обидві мовчали.Ніхто ненаважувався порушити цю
мить непотрібними словами.
  Бачити сльози близької людини
важко.Тебе пориває бажання
заспокоїти її,що й робила
вона,коли та посварилася із батьками,коли та нерозділилася
з думкою сестри, вважаючи,
що в неї смертельна хвороба.
В ті моменти вона завжди знала,
як підібрати слова,щоб покращати
настрій подрузі.Але в цей момент
не могла.
   Колись вона сама страждала
від кохання і,якби не навчання
в університеті,то можливо б
зараз вешталася десь по місту
в пошуках роботи,житла,їжі
(в крайньому випадку).Ті часи
нагадали їй про те,що в першу
чергу потрібно знайти хороших
друзів,які допоможуть у потрібну
хвилину.В її випадку навіть і не
з хорошою репутацією.Але вибирати з не було з кого.
Тим паче,хоч бандити,але
врятували від прірви проблем.
За це вона  дуже вдячна їм.
  —І чого це раптом я так розклеїлась,–сказала Керет пробуючи засміятись,але тільки
сильніше заридала.
—Ти кохаєш мого менеджера?
—Незнаю.
—Ти кохаєш свого колишнього?
—Незнаю.
—Я не хотіла тобі розповідати в
такому стані,але він скоро помре.
—Тейлор?–знотками здивованості
уточнила вона.
—Ні.
—Марк?–налякано спитала вона.
—От ти і відповіла на питання.
—Що?Ні.Треба їхати.Неможна його
кидати при таких обставинах.
   Дівчина  знервовано походжала
по кімнаті.Поки на неї спокійно
дивилась інша.
—Заспокойся.
—Як тут заспоко...
—Він здоровий.Я це сказала,щоб
дізнатись за кого ти хвилюватимеся,а отже кохатимеш.
—Ну й експерименти в тебе.
Я чуть з глузду не з'їхала,–закрича-
ла Керет.
—Ти б з'їхала швидше,якби подумала,що досі кохаєш Тейлора.
А той покидьок на це незаслуговує.
За те Марк вправі почути пояснень
від тебе.Я не дозволю,щоб мої
друзі,непоговоривши покінчили
із своїм хорошим життям.
—Ти права.
—Звісно.Були люди бізнесмени,стали істеричками
або алкоголіками.
—Але Тейлор.Якщо я йому відмовлю,то він вчинить самогубство.
—Єдиний хороший вчинок,
який він міг би зробити для тебе.
—Алель!
—Гаразд,гаразд.Я просто хотіла
сказати,що твій колишній
просто  маніпулює твоїм добрим
серцем.В данному випадку,хочу
наголосити,що куда важливіше
майбутнє,а не минуле.
Подумай над моїми словами.
Добраніч.