***
    Друзі зійшли до кухні.Вони обшукали все в кімнаті і знайшовши кілька інгрідієнтів,що були сзожі на ті які нарізала Елла.
Але білих квітів не було.
—А що ти хочеш зробити із зіллям?–запитала Хеллі.
—Якщо я правильно розумію,то
лисину може спричинити отрута
з білиз квітів із змішанням  кількох отруйних рослин,які ростуть за межами містечка.
—Звідки ти знаєш?
—Цікавився магією з часу,коли почав сюда потрапляти.
—А зараз ти хочеш приготувати протиотруту?І вилити то на духа?
—Дух Адама якось же під владою
відьми.У випадку Меліси,то вона
намагалася зробити все задля
похвали своєї не рідної матері.
Її дух легко опинився у руках Елли.
Еліс непідалася її чарам,также як і Елізабет та Джордж.Думаю господар замку залежив від неї.
Потрібно дізнатись чим саме.
А це ми зробимо приготувавши,те зілля.
  Хеллі не була вправна у готуванні,тим паче в зіллях,тому
тихо спостерігала за руками хлопця.
  Раптом вона запитала,коли той поставив каструлю на плитку:
—Ти гарно вчився на хімії?
—Так.Мені довподоби ця наука.
А тобі яка?
—Історія подобається.Особливо
за часів Візантії.
—Ти в порядку?
  Дівчина глянула на вогонь і на обличчі визирнула усмішка.
Її життя не було впорядку.Завжди
щось ставало на шляху.Що саме
не могла  пояснити.І вже ненамагалася.
—Як саме ти дізнаєшся чим керувала відьма Адамом?
—За допомогою реакції на зілля.
Він повинен пам'ятати,що стало
причиною його смерті.
—Якщо він щось з тобою зробить?
—Мені не зможе.А от тобі так,тому
сховайся в кімнаті Елізабет.
—Добре.

  Хеллі підійшла до стола і взяла
картину на якій була схожа на неї
дівчина.Страху не було,лише дика
цікавість.Дівчина на картині
схожа на неї,то ж вона є тією Еллою,проте не під владою відьми.
Її сім'я є нащадками тої сім'ї.
   Гучний звук оглушив дівчину.
Очі Елли  засвітилися.Хеллі засосало в картину.
 
     Темний ліс.Вогнище.Навколо нього хлопці та дівчата взявшись
за руки вимовляли заклинання.
На небі стояв повний місяць.До нього пливли чорні хмари.
Блискавка.Вогнище згасло під
поривом вітру.Ті не замовклали.
  Хеллі упізнала в одній себе.
Та замовкла і обвела поглядом
своїх приятелів.Видно було,що
вона хвилювалася і подивилася
в її сторону.
  Але насправді поза Хеллі стояло
дивна істота в чорному одягу,
сірим довгим волоссям,обличчя
в зморшках,погляд повний люті.
  Дівчина закричала у весь голос.
Інші наче не чули її.Істота влетіла через Хеллі в Еллу.З мить тіло
трусилось,а потім червоні очі
шістнадцятирічної пропекли
прибулу.

   Хеллі знову в кімнаті.В той момент зайшов Керем.Він глянув
на неї,а потім на картину.Взяв і
поклав на місце.
—Що сталося?
—Нічого.Що там із Адамом?
—Пройшов весь замок,його ніде
немає.
—Він і не з'явиться.Йому потрібна я.
—Це не безпечно!Ні!
—Я вже достатньо пройшла і не стану зупинятися.Пішли.
   

                               ***