Як усе починалось.
Розділ 1.
Розділ 2.
Розділ 3.
Розділ 4.
Розділ 5.
Розділ 6.
Розділ 7.
Розділ 8.
Розділ 9.
Розділ 10.
Розділ 11.
Розділ 12.
Розділ 13.
Розділ 14.
Розділ 15.
Розділ 16.
Розділ 17.
Розділ 18.
Розділ 19.
Розділ 20.
Розділ 21.
Розділ 22.
Розділ 23.
Розділ 24.
Розділ 25.
Розділ 26.
Розділ 27.
Розділ 28.
Як усе починалось.
Привіт, мене звати Єва. І мені щойно стукнуло 17. І я, якби це краще сказати, трохи не від світу цього. Так, так, саме це я й мала на увазі. Та і всі довкола так говорять. Інколи, знаєте, хочеться трохи змусити когось червоніти за тебе. Оо, а що найцікавіше - так це спостерігати за виразами облич людей навколо. В когось осуд, в когось здивування і приховане бажання робити теж саме. І ось що я вам скажу - ніколи не бійтесь робити те, що хочете. В цьому сенс життя. Прожити так, як хочеш. Тому - наважуйтеся! Це того варте.

За свої сімнадцять років я вже танцювала флешмоб в супермаркеті, стрибала з парашутом, переслідувала людей (для розваги, нічого серйозного), їздила на велосипеді в інше місто і тому подібне. І, мене не хвилює думка інших, абсолютно. Бо це МОЄ життя.

До речі, що хотіла сказати. Ми з батьками нещодавно переїхали до Сполучених Штатів звідки і починається моя історія. Татові запропонували там достатньо хорошу роботу і тій же фірмі, що він працює тут, але з більшою зарплатнею і перспективами. Я ще чула, ніби у нас там є якісь далекі родичі, тому з переїздом проблем виникнути не мало б. Що неодмінно полегшувало життя.

Все було аж зовсім несподівано, коли він прийшов додому і озвучив нам своє рішення. Ось спочатку такий приємний шок, а потім питання "Як я це все покину?" 

Звичайно, я хвилювалась, нова країна, нові люди, новий спосіб життя. І всі мої друзі тут, вдома. Я так за ними буду сумувати. Вони - моя друга сім'я.  Але все ж є телефони, скайп і соціальні мережі, тому, думаю, для нас це не буде великою проблемою. Я ДУЖЕ ХОЧУ щоб це не було аж такою проблемою.

Мені подобається Америка і її культура, я давно хотіла сюди поїхати. Тут все інакше: люди, відношення, інша атмосфера. Я зраділа переїзду,  але лише частково. Адже більше всього я не хочу сумувати за рідним домом і друзями. Але гарантовано буду.
© Мелорі. ,
книга «Ти - моє.».
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (6)
dianaka_07
Як усе починалось.
Молодчинка 😍😍😍😍
Відповісти
2019-07-28 09:08:54
2
Asteriya
Як усе починалось.
Ось я і почала). Спершу скажу, що не варто у книзі ставити смайлики, а то це може позбавляти її дечого такого.. мм.. книжного, чи як?😅(Сподіваюсь, ти зрозуміла, про що я😄). Що ж? Головна героїня, напевно, як кажуть, "баба-агонь"💪👀🔥😂, якщо таке всяке встигла зробити за свої світлі севентінз😂😆. Певно, батьки трохи при грошах, але не будемо про це)). Що хочу сказати... Я, чесно кажучи, захоплююся(дуже) такими людьми, які можуть вільно начхати на думки інших і робити те, що хочуть, те, що їм справді до душі 😁😆😋🌝💕. Ну... На її місці я б теж сумувала за друзями і надіялася, аби подальше спілкування не було сильною проблемою:). А так... Щось більше сказати складно:'), адже початок малий, хоча чіткий і з хорошим настроєм))), змушує почати хвилюватися щодо того, що там буде з нею у США;). Ну, йду читати далі))))
Відповісти
2019-11-25 20:15:49
3
Marta_9991
Як усе починалось.
Мені теж сподобалося, але смайлики не в репертуарі тут, решта дуже гарно 👍
Відповісти
2019-12-03 16:46:34
1