Ну от знову я злюсь, хоча й сама усвідомлюю, що, з одного боку, я розумію Адама. Ми друзі, а друзі завжди переймаються проблемами один одного і застеріють від необдуманих вчинків. Але з іншого, я втомилась грати в цю гру. То залицяння, то поцілунки, то підтримка, то байдужість. Ця непостійність мене колись доконає. Тому, я вирішила остаточно почати будувати стосунки з кимось. Ну може не одразу... Але, для початку, хоча б почати спілкування....
Це може звучати неправильно, але Сем може допомогти мені в цьому. Маю на увазі, він мені подобається. Тому, чому б і ні?.. Ну... А те, що Адам казав про дівчат.. Я не знаю, чи варто вірити взагалі в будь-що не переконавшись самостійно.
Я взяла телефон, знайшла хлопця в Instagram і написала.
- Привіт😉 Сподіваюсь ти мене ще пам'ятаєш? Ось, виконую свою обіцянку😁

Сем був не в мережі, тому поки я чекала відповідь, вирішила трохи прикрасити кімнату і почати збирати речі для поїздки. Дістала з верхньої полиці шафи 2 коробки, які були наповнені різними святковими дрібничками так, що довелось скотчем заклеювати, аби усе, що всередині, потім (тобто саме зараз) не вивалилось мені на голову, ну і власне взялась створювати новорічний настрій в кімнаті.

За 15 хвилин дошку з фотографіями вже  прикрашала гірлянда, яку мені подарувала подруга, на столі стояли символічні фігурки діда Мороза, ялинки і маленьких подаруночків. Я дуже сильно їх люблю, бо це подарунок батьків на мій 6й Новий рік. Вони - нагадування про моє безтурботне дитинство. Поличка з книгами і стіна освітлювались  кольоровими вогниками з тієї ж самої гірлянди. Загалом усе це зайняло мені близько години-півтори. І я була задоволена проробленою роботою, залишалось лише уввімкнути на ноуті новорічний плейлист і oh my God, that's I.D.E.A.L.

Я лежала на ліжку і мріяла про те, що скоро побачусь з рідними і Сонею, але раптове сповіщення на телефоні повернуло в реальність.
То було повідомлення від Сема в Instagram і Адама в Skype.
- Привіт, вибач, що довго відповідав. Мав вирішити деякі справи😎
- Все гаразд)
- Я ось що хотів запитати: так як в нас планувалось побачення, як дивишся на те, щоб сходити завтра в кіно?
- Нуууу, я не проти😊 А що показують?
- Чекай, зараз скажу.
- Ок👌
Поки Сем перевіряв розклад сеансів в кінотеатрі, як я зрозуміла, я вирішила відписати Адаму.
- Мала, як матимеш час - подзвони)
- Ок, я наберу, 🐤
- Це ти мене зараз курчам назвала?
- Пфф, Боже збав.
*😂😂😂😂*
- Я запам'ятав😈
- Та годі😽
- Ну гаразд, і я тебе люблю, мала💋
Чекаю дзвінка.
Іконка Адама змінила колір, що означало, що він вже "не в мережі". Тому я одразу відкрила Instagram, щоб перевірити чи не відповів Сем.

Завтра в кіно йдуть декілька бойовиків, одна не смішна комедія і "Грінч". Я думаю, тут вибір очевидний, тому ми з Семом домовились піти на мультфільм. Я обожнюю мультики, а тому якщо хлопець теж їх дивиться - це вже величезний плюс.
- Ну, тоді завтра о 16:00 чекаю біля кінотеатру🙃
- Домовились.
На тому наша переписка закінчилась. Я вирішила спуститись на перший поверх, допомогти мамі з вечерею і, нарешті, пограти в настільні ігри з татом, а пошук речей і їх складання в валізу перенести на пізніше. Все ж таки, не завтра їду.